Справа № 186/734/26
Провадження № 3/0186/205/26
в справі про адміністративне правопорушення
27 квітня 2026 року м. Шахтарське.
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої продавцем, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.1 ст.156 КУпАП,
17 березня 2026 року дільничним офіцером поліції ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено протокол ВАД №956150 відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.156 КУпАП, згідно якого 17 березня 2026 року об 11:54 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в павільйоні «Павучок», розташованому в ТЦ «Терикон» по вул. Незалежності, 4-В в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, здійснювала продаж тютюнових рідин «Red Bro Salt» та рідин «Balon» без марок акцизного податку, чим порушила чинне законодавство.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 13 та 27 квітня 2026 року, не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, перо причини неявки суд не сповістила.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Стаття 156 КУпАП, по якій ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, в даному переліку відсутня.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.156 КУпАП, про дату судового засідання, однак вона для участі у судовому засіданні до суду не з'явилася, суд вважає причину її неявки не поважною та розглядає справу в її відсутність на підставі наявних матеріалів справи.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять:
-протокол про адміністративне правопорушення ВАД №956150 від 17 березня 2026 року;
-рапорт помічника чергового ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17 березня 2026 року про реєстрацію повідомлення працівника поліції щодо здійснення продажу підакцизних товарів без марок акцизного податку;
-протокол вилучення товару від 17 березня 2026 року, згідно якого у ОСОБА_1 вилучено дев'ять компонентів BRO та чотири компоненти BALON без марок акцизного податку;
-витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів, згідно якого ТОВ «ТРЕЙД ГРАНД» має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;
-фото, на якому зображено коробку з надписом «Red Bro Salt», на лицевій стороні якої мається надпис «Увага! Цей продукт не є готовою рідиною для електронних сигарет», а на тильній стороні мається опис вмісту коробки, до якого входять: ароматизатор «Red» із зазначенням його об'єму, складу, рекомендацій та строку придатності; гліцерин із зазначенням його об'єму, складу, рекомендацій та строку придатності; нікобустер (розчин на основі нікотину) із зазначенням його об'єму, складу, рекомендацій та строку придатності;
-фото паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ;
-квитанція № 83 про отримання на зберігання 9 пачок «Red Bro Salt» та 4 пачок «BALON».
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 256 КУпАП, яка передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, поміж іншого, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи,при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частина 1 статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно підпункту 14.1.56-4 ПКУ рідини, що використовуються в електронних сигаретах - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1 статті 215 ПКУ рідини, що використовуються в електронних сигаретах, належать до підакцизних товарів.
Згідно підпункту 215.3.3-1 ПКУ до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відносяться ті, які мають код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90, 2404 19 90 90.
Натомість, дільничний офіцер поліції ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, який склав протокол про адміністративне правопорушення, при викладенні суті адміністративного правопорушення обмежився загальними фразами, зазначивши, що ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових рідин «Red Bro Salt» та рідин «Balon» без марок акцизного податку, чим порушила чинне законодавство.
Однак, вищевказані норми ПКУ не відносять до підакцизних товарів «тютюнові рідини та рідини», як зазначено в протоколі. Крім того, не зазначено відповідний код вилученого товару згідно з УКТ ЗЕД, який згідно підпункту 215.3.3-1 ПКУ відносить їх до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також норму чинного законодавства, яка була порушена.
Таким чином, наявними доказами у справі не доведено, що ароматизатор «Red», гліцерин та нікобустер, які містяться у вилучених коробках, є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та мають бути марковані марками акцизного податку.
При цьому суд (суддя) законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Як видно з доданих до протоколу матеріалів, вилучені рідини згідно написів на коробці є ароматизатором «Red», гліцерином та нікобустером, щодо яких посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано жодного доказу на підтвердження того, що вони є предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, суду не надано, так як матеріали справи містять лише документи, що підтверджують факт вилучення товару, та ніяким чином не доводять, що вказаний товар є предметом зазначеного адміністративного правопорушення, тому справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
У зв'язку з тим, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, вилучені у ОСОБА_1 9 пачок «Red Bro Salt» та 4 пачки «BALON», які згідно квитанції № 83 зберігаються у ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, підлягають поверненню останній.
Керуючись ст.24,36,40,40-1, ч.1 ст.156, п.1 ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Речі, вилучені у ОСОБА_1 , а саме: дев'ять пачок «Red Bro Salt» та чотири пачки «BALON», які згідно квитанції № 83 від 17 березня 2026 року зберігаються у ВП № 3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути ОСОБА_1 .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
? ? ? ? ? ? ? ?Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________