Рішення від 27.04.2026 по справі 186/2482/25

Справа № 186/2482/25

Номер провадження № 2/0186/430/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27 квітня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі - Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75741496 в електронній формі шляхом підписання заявки до договору, підпис - одноразовий ідентифікатор.

Позичальником 23.05.2021 електронним цифровим підписом пропозицією про укладення договору позики, заявкою на отримання позики, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 2540,00 грн., а отже акцептовано умови договору.

Відповідно до умов даного договору позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 2540,00 грн., строком на 30 днів, за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,99% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Позивач надав відповідачу кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок споживача.

26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2610, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1385557 від 18.04.2021.

03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №75741496 від 23.05.2021.

Відповідно до Реєстру боржників від 03.04.2023 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8605,52 грн., з яких: 2540,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6065,52 грн. - сума заборгованості за відсотками.

З огляду на викладене, ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №75741496 від 23.05.2021 у розмірі 8555,45 грн., з яких: 2540,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6015,45 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 двічі у судові засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 23.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75741496 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) згідно з умовами якого, відповідач отримав грошові кошти в сумі 2540,00 грн., за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% на день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора електронного підпису, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Того ж дня, товариство на виконання п.1 договору позики виконало свої зобов'язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2540,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», одноразовий ідентифікатор - Rih7r7VYTL, час відправки ідентифікатора позичальнику 23.05.2021 о 01:15:00 год.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконано своє зобов'язання за договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в сумі 2540,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача.

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» 22.12.2025 №20.1.0.0.0/7-251222/64395-БТ, на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 .

Випискою за договором б/н з період з 23.05.2021 по 26.05.2021 підтверджуються, що 23.05.2021 на картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти в сумі 2540,00 грн.

26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2610 від 26.10.2021, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №75741496 від 23.05.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 26.10.2021 до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги за договором позики №75741496 від 23.05.2021, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 8605,52 грн., з яких: 2540,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6065,52 грн. - сума заборгованості за відсотками.

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, за умовами якого до ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №75741496 від 23.05.2021.

Відповідно до Реєстру боржників від 03.04.2023 до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги за договором позики №75741496 від 23.05.2021, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 8605,52 грн., з яких: 2540,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6065,52 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія управління активами», та стало новим кредитором у зобов'язаннях за договором позики, який укладено з відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №75741496 від 23.05.2021 за період з 23.05.2021 по 19.11.2025, наданого позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №75741496 від 23.05.2021 перед ТОВ «Фінпром Маркет» в сумі 8555,45 грн. з яких: 2540,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6015,45 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною 1статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З наведеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з проектом договору з умовами кредитування, подальше укладення електронного кредитного договору на сайті є неможливим.

Згідно з частини 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що укладений договір про відкриття кредитної лінії в електронному виді підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У договорі сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов домовилися щодо розміру кредитних коштів, отриманих відповідачкою у позику, щодо строку повернення кредитних коштів, щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст.617 ЦК України.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Фінпром Маркет», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 від 06.10.2025, платіжна інструкція № 579939275.1 від 15.10.2025.

При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій виснувано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідачем не надані суду заперечення щодо розміру стягнення з нього витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення такого розміру з належним на це обґрунтуванням.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, спрощений порядок розгляду справи, задоволення позовних вимог повністю, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, суд доходить висновку, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн, є розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність).

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346), заборгованість за договором позики №75741496 від 23.05.2021 в сумі 8555 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 45 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 2540,00 грн., заборгованості за відсотками - 6015,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346), судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на правничу допомогу в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього стягнути 6922 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місце знаходження: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, буд.31/33, ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: С.М. Демиденко

Попередній документ
136034701
Наступний документ
136034703
Інформація про рішення:
№ рішення: 136034702
№ справи: 186/2482/25
Дата рішення: 27.04.2026
Дата публікації: 29.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шахтарський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.04.2026)
Дата надходження: 28.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором позики
Розклад засідань:
24.02.2026 10:00 Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
27.04.2026 10:00 Першотравенський міський суд Дніпропетровської області