Номер провадження 22-ц/821/1184/26 Справа № 700/218/26
Лисянський районний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
27 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Карпенко О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
04 березня 2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши 14 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу.
Для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року, листом № 700/218/26/5993/2026 від 16 квітня 2026 року із суду першої інстанції витребувані матеріали цивільної справи № 700/218/26, які 24 квітня 2026 року надійшли до Черкаського апеляційного суду.
Разом з тим на момент постановлення даної ухвали суду апеляційне провадження не може бути відкрите, оскільки апеляційна скарга має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та надає копію посвідчення учасника бойових дій.
Оцінюючи наведені твердження, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
У даній справі предметом спору є стягнення заборгованості за договором, тому немає підстав вважати, що справа пов'язана із порушенням прав скаржника як учасника бойових дій чи предмет позову будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи наведене, у звільненні від сплати судового збору належить відмовити та роз'яснити, що судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до п. 1.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Судовий збір, що підлягав сплаті до суду першої інстанції становив 3328,00 грн.
Апеляційну скаргу подано до Черкаського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
З викладеного слідує, що судовий збір за подачу апеляційної скарги повинен складати 3993,60 грн. (3328*150%*0,8), який необхідно сплатити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Сплату судового збору провести за такими реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101;
код за ЄДРПОУ - 37930566;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) 899998;
рахунок отримувача UA248999980313151206080023759;
ККДБ 22030101;
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до апеляційного суду.
Крім того, апеляційна скарга не в повній мірі відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.
Так, ст.356 ЦПК України визначає вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Зокрема, в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Також відповідно до п.2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги, яка подана в електронній формі через електронний кабінет, до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з тим, скаржником в апеляційній скарзі не вказано повне найменування позивача. Крім того, не надано доказів надсилання апеляційної скарги та документів, що до неї додаються до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі його відсутності чи відсутності відомостей про нього - доказів надсилання апеляційної скарги та документів, що до неї додаються листом з описом вкладення.
Тому скаржник має усунути вказаний недолік шляхом подання апеляційної скарги в новій редакції, яка б за своїм змістом у повній мірі відповідача вимогами ст. 356 ЦПК України, а також надати доказів надсилання апеляційної скарги та документів, що до неї додаються до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі його відсутності чи відсутності відомостей про нього - доказів надсилання апеляційної скарги та документів, що до неї додаються листом з описом вкладення.
Крім того, з поданої апеляційної скарги незрозуміла прохальна частина скаржника. Так, скаржник просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Проте, повноваження суду апеляційної інстанції визначені ст. 374 ЦПК України. Так, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
З огляду на положення ст. 374 ЦПК України, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно уточнити її прохальну частину, вказавши вимоги до суду апеляційної інстанції, з урахуванням положень статті 374 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.185 ЦПК України визначено, що строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин відповідно до вимог ч.2 ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України у разі не усунення недоліків апеляційної скарги до встановленого терміну, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без руху для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 - для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору за зазначеними в мотивувальній частині ухвали реквізитами направити на адресу апеляційного суду в термін, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана КАРПЕНКО