Справа № 761/36175/24
Провадження № 2/761/1240/2026
27 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Левицької Т.В.
при секретарі Поповій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приймак Аліни Олександрівни про відвід судді Левицької Т.В. від 23 квітня 2026 року від участі у розгляді цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом вселення, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом вселення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
До суду 23 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про відвід судді Левицькій Т.В.
В обґрунтування поданої заяви про відвід представник позивача зазначила, що станом на 23 квітня 2026 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову та позовна заява не розглянуті внаслідок систематичного відкладення розгляду вказаної справи, у зв'язку з чим у представника позивача виник сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 22 січня 2025 року на 14 год. 00 хв.
22.01.2025 року вказану справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 26 березня 2025 року на 14 год. 30 хв.
Судове засідання, призначене на 26 березня 2025 року на 14 год. 30 хв., перенесено за клопотанням представника відповідача для ознайомлення останнім з матеріалами справи.
Наступне судове засідання призначено на 03 червня 2025 року о 08 год. 40 хв.
03 червня 2025 року судове засідання перенесено за клопотанням представника відповідача. У своєму клопотанні представник відповідача повторно просив надати йому час ознайомитися з матеріалами справи, оскільки він хворів, а в подальшому був направлений для проходження військово-лікарської комісії. У зв'язку з викладеним він не зміг ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив.
Наступне судове засідання призначено на 04 вересня 2025 року на 14 год. 30 хв.
04 вересня 2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, посилаючись на те, що 19 серпня 2025 року на його електронну пошту від представника позивача надійшов електронний лист з пропозицією щодо мирного врегулювання спору. Вказаний лист доданий до його клопотання.
У зв'язку з викладеним, з метою укладення між сторонами мирової угоди представник відповідача просив перенести розгляд вказаної справи. Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала щодо перенесення розгляду справи.
Наступне судове засідання призначено на 06 жовтня 2025 року на 09 год. 00 хв.
06 жовтня 2025 року в судовому засіданні представник відповідача повідомив, що перешкодою для укладення мирової угоди є наявність арешту на нежилих приміщень №№ 41, 49, 49а - офіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на ім'я відповідача ОСОБА_2 . Арешт на вказані приміщенні був накладений з метою забезпечення позову в рамках розгляду іншої цивільної справи № 761-33404/13-ц.
У зв'язку з цим, представником відповідача 06.10.2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України (справа № 761/33404/13-ц). Тому він вважає, що лише після скасування арешту на вказані нежилі приміщення, що належать відповідачу, сторони матимуть можливість укласти мирову угоду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала клопотання сторони відповідача про перенесення розгляду справи за вказаних обставин.
Наступне судове засідання призначено на 04 грудня 2025 року о 10 год. 30 хв., яке було знято у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
В подальшому представником відповідача 03 лютого 2026 року до суду в рамках розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову (справа № 761/33404/13-ц) було подано заяву про внесення змін до клопотання про скасування заходів забезпечення позову та викладено прохальну частину вказаного клопотання в іншій редакції у зв'язку з помилково внесеними представником відповідача даними у первісне клопотання. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову було призначено до розгляду на 16 березня 2026 року на 11 год. 30 хв.
Наступне судове засідання по розгляду позовної заяви призначено на 24 лютого 2026 року на 13 год. 00 хв., яке було знято у зв'язку з відсутністю секретаря судового засідання.
Наступне судове засідання призначено на 22 квітня 2026 року на 10 год. 00 хв., в яке сторони не з'явились, оскільки заява про забезпечення позову не була розглянута.
Судове засідання про розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову (справа № 761/33404/13-ц) призначено на 01 травня 2026 року на 10 год. 30 хв.
Наступне судове засідання по розгляду позовної заяви призначено на 28 травня 2026 року о 08 год. 40 хв.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012р. у справі №5-15п12).
Доводи заяви представника позивача про відвід головуючого судді Левицької Т.В. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необґрунтованою.
Доказів щодо упередженого ставлення головуючого судді до сторони позивача до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приймак Аліни Олександрівни про відвід судді Левицької Т.В. від 23 квітня 2026 року від участі у розгляді цивільної справи № 761/36175/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом вселення - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: