Справа №760/717/22 2/760/9308/26
27 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
секретаря - Омельяненко С.В.,
за участю:
представників позивача - Трунова Ю. А. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: П'ята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним заповіту,
У січні 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7 , в якому просила суд:
1) визнати недійсним заповіт від 21.05.2019 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук Катериною Миколаївною на бланку серії ННЕ № 498348, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіла все своє майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку, площею 0,0713 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:69:182:0008;
- будинок загальною площею 63,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1108762880000;
3) застосувати наслідки недійсності договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 01.07.2019, зобов'язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кремінським РС УДМС України в Луганській області 08.10.2015) повернути набуте нею за договором довічного утримання від 01.07.2019 нерухоме майно а саме:
- земельну ділянку, площею 0.0713 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:69:182:0008;
- будинок загальною площею 63,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1108762880000;
Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.12.2002 її тіткою, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був складений заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті, і на що вона матиме право за законом, остання заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 19.05.2001 Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Після смерті спадкодавця, позивач та її донька ОСОБА_9 ініціювали процедуру оформлення документів, необхідних для реєстрації факту смерті, а також придбали всі необхідні ритуальні товари та послуги для поховання, оплатили організацію та проведення поховання. На момент смерті спадкодавцю було 97 років.
Під час підготовки до поховання працівник ритуальної служби повідомила ОСОБА_9 , про те, що є жінка, яка знала спадкодавця за життя та, що вона хотіла б попрощатися, у зв'язку з чим запитала дозволу дати їй номер телефону ОСОБА_9 ..
Незадовго до поховання спадкодавця, невідома на той час для позивача особа на ім'я ОСОБА_7 , здійснила телефонний дзвінок на номер ОСОБА_9 , представилася ОСОБА_10 та розповіла, що її мати працює у міськвиконкомі, і нібито померла ОСОБА_8 колись дуже допомогла її матері, у зв'язку з чим остання хотіла би попрощатися з нею, уточнивши при цьому інформацію стосовно адреси моргу, в який було доставлено тіло померлої.
27.12.2019, в день поховання спадкодавця, біля моргу лікарні № 6, до позивача підійшла невідома жінка, яка представилась ОСОБА_11 , а також наголосила на тому, що її мати захворіла, тому не змогла приїхати на похорони. Під час спілкування вона повідомила, що хоче передати фінансову допомогу від міськвиконкому та передала гроші, попередньо отримавши від позивача розписку про їх отримання, пояснюючи це тим, що за гроші треба звітувати.
Перебуваючи у стресовому стані через втрату близької людини, позивачка надала розписку про отримання 10 000 грн. Однак пізніше коли позивачка перерахувала гроші там виявилося лише 5 000 грн., що здалося їй дивним. Проте вважаючи, що це сталося внаслідок помилки не надала цьому великої уваги.
Після поховання тітки відповідач неодноразово здійснювала телефонні дзвінки на номер родички спадкодавиці - ОСОБА_9 з проханням пожити зі своїм чоловіком в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому за життя проживала померла.
Після категоричної відмови в задоволені цього прохання відповідач не виходила на зв'язок з рідними спадкодавця.
Будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_8 , як майно, яке вона набула у власність після смерті її чоловіка.
23.01.2020 позивач звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом та за законом.
Зазначає, що їй в усній формі було повідомлено про наявність іншого спадкоємця за заповітом, який також подав заяву на прийняття спадщини, яка залишилась після смерті спадкодавця, що є неможливим, бо за своє життя спадкодавець ніколи не згадувала і не обговорювала з родичами та сусідами про можливість зміни свого рішення стосовно заповіту свого майна.
Розуміючи про можливість шахрайських дій з боку невстановлених осіб, адвокатом Пархоменком Д. В., який представляв інтереси позивача було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої у Солом'янському УП ГУ НП у м. Києві було порушено кримінальне провадження № 12020100090002158 від 24.03.2020 та розпочато досудове розслідування.
У ході досудового розслідування було з'ясовано, що навесні 2019 року ОСОБА_8 зверталась до місцевого депутата Київської міської ради Ярошенка Р. В. з проханням облаштувати паркан у домоволодінні АДРЕСА_1 та її було направлено до інших осіб, які пообіцяли облаштувати паркан на безоплатній основі.
Зазначила, що за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкала спадкодавець, в травні 2019 року приїжджало четверо невідомих осіб - чоловік, який сидів за кермом та троє жінок ромської зовнішності, які спілкувалися з останньою та надавали на підпис невідомі документи.
У ході огляду домоволодіння померлої вдалося знайти дві сторінки договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 356 від 20.05.2019, відповідно до якої підрядником є відповідач. У зазначеному договорі відсутня остання сторінка, на якій мали бути підписи замовника та підрядника, що на думку позивачки може свідчити про можливість підроблення підпису ОСОБА_8 або отримання її підпису шляхом надання їй на підпис останньої сторінки від іншого документа, тобто шляхом обману.
Також, в ході досудового розслідування було встановлено, що 21.05.2021 від імені спадкодавця та ім'я відповідача була видана довіреність на представництво інтересів померлої в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності перед будь-якими фізичними та будь-якими юридичними особами з питань приватного та публічного права, з питань подання, замовлення та отримання будь-яких документів на ім'я спадкодавця, у тому числі їх дублікатів.
Зокрема на підставі зазначеної довіреності відповідачем були отримані наступні документи:
-дублікат свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Коробановою О. В. зареєстрованим № 1-168 від 13.06.2019;
- дублікат свідоцтва про право на спадщину виданого державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Коробановою О. В. зареєстрованим № 1-1678 від 13.06.2019;
- звіт про оцінку майна, виданого суб'єктом оціночної ділянки ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» від 26.06.2019, оціночна вартість житлового будинку складає - 1 176 785;
- звіт про оцінку майна, виданого суб'єктом оціночної ділянки ТОВ «Консалтингова компанія «Центр оцінки» від 26.06.2019, оціночна вартість земельної ділянки складає - 1 026 071.
У позивача виникли сумніви щодо різкої зміни волевиявлення спадкодавця, спочатку вона склала заповіт, а потім уклала договір довічного утримання.
Тому позивач просила суд позовні вимоги задовольнити.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 справу передано до провадження судді ОСОБА_16.
Ухвалою суду від 24.01.2022 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні та задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі, витребувано у П'ятої київської державної нотаріальної контори завірені належним чином копії:
-спадкової справи, яка була заведена 15.01.2020 після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер у спадковому реєстрі 65349058, номер у нотаріуса 23/2020);
-відомості з книги реєстрації нотаріальних дій, що стосуються матеріалів спадкової справи №23/2020 (номер у спадковому реєстрі 65349058), яка була заведена після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-постанови про відмову у видачі ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данчук Катерини Миколаївни ( АДРЕСА_2 ) завірені належним чином копії наступних документів:
-довіреності від 21.05.2019, виданої від імені ОСОБА_8 на ОСОБА_7 , яка зареєстрована в реєстрі за № 696;
-договору довічного утримання (догляду) від 01.07.2019, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , який зареєстрований в реєстрі за №884;
-заповіту від 21.05.2019 на бланку ННЕ №498348, яким ОСОБА_8 заповіла належне їй майно ОСОБА_7 ;
-відомості із книги реєстрації нотаріальних дій, що стосуються ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данчук Катерину Миколаївну витребувані докази направити до Солом'янського районного суду м. Києва .
16.02.2026 представником позивача - адвокатом Опалюком С. В. було подано до суду клопотання від 10.02.2022 про виклик свідків.
21.02.2022 представником відповідача - адвокатом Горбовим В. А. було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що спадкодавець 21.05.2019 ОСОБА_8 оформила заповіт на іншу особу (як зазначено у позовній заяві - на ім'я Відповідача), у зв'язку з чим ОСОБА_5 не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який було оформлено спадкодавцем 25.12.2002 на її ім'я. На думку відповідача, ОСОБА_5 не доведено, що саме даним правочином саме її суб'єктивне цивільне право або інтерес було порушено, оскільки у випадку визнання Договору довічного утримання від 01.07.2019 право на спадкове майно ОСОБА_8 буде передано до спадкоємця за останнім заповітом спадкодавця.
Крім того, представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що твердження позивача про відсутність у ОСОБА_8 можливості та здатності змінювати свою волю на розпорядження своїм майном, відсутність укладати правочини, за яким вона отримувала кошти у віці 97 років - не підтверджено належними доказами, а тому не можуть бути взяті судом до уваги при розгляді справи. Так, позивач зазначає, що ОСОБА_8 попередньо, на весні 2019 року, у віці 97 років, самостійно звернулася до місцевого депутата Київської міської Ради - ОСОБА_12 з проханням облаштувати паркан у її домоволодінні. Також зі змісту позовної заяви можна зрозуміти, що спадкодавець була активною людиною, спілкувалась із сусідами, не потребувала матеріальної допомоги тощо. Таким чином, на думку відповідача мотивування недійсності вчинення правочину з підстав відсутності у літньої людини у віці 97 років змінювати свою волю на розпорядження своїм майном, укладати правочини, за яким вона отримувала кошти - є безпідставними та спростовані самим позивачем.
Також, представником відповідача у відзиві було зазначено, що позовна вимога про визнання заповіту ОСОБА_8 від 21.05.2019 на бланку ННЕ № 49838 на ім'я відповідача ґрунтується на припущеннях позивача.
Щодо визнання за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 , представник відповідача зазначив, що позивачем не надано правових підстав набуття нею права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 . Як було зазначено ОСОБА_5 - на даний момент існує заповіт ОСОБА_8 від 21.05.2019 на бланку НОМЕР_5 , а отже у випадку визнання договору довічного утримання (догляду) від 01.07.2019 право на спадкове майно ОСОБА_8 буде передано до спадкоємця за останнім заповітом спадкодавця. Таким чином спадкування (набуття права власності на спадкове майно) ОСОБА_5 за заповітом ОСОБА_8 від 25.12.2002 є неможливим. У той самий час ОСОБА_5 не надано доказів, які підтверджують її право на спадкування за законом, враховуючи черговість спадкування за законом. Отже, у ОСОБА_5 відсутні правові підстави на набуття права власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1
17.06.2022 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача - адвоката Герасько М. Г., відповідно до якої, звертаючись до суду, позивач обґрунтовувала, чому вона вважає, що оскаржувані правочини порушують її права. Зокрема, за життя спадкодавцем був складений заповіт на ім'я позивача, в якому все своє майно спадкодавець заповідала позивачу. Проте, позивач не змогла реалізувати свої права у зв'язку з тим, що право власності на належне спадкодавцю майно перейшло до відповідача. Перехід права власності відбувся на підставі договору довічного утримання, який позивач вважає недійсним через відсутність волевиявлення спадкодавця на його укладення. Крім того, як стало відомо позивачу, перед укладенням договору довічного утримання спадкодавцем був складений ще один заповіт на ім'я відповідача, який позивач також вважає недійсним, оскільки було відсутнє вільне волевиявлення спадкодавця на вчинення цього правочину.
Також, представником позивача було зазначено, що позивач є племінницею спадкодавця, а отже належить до спадкоємців п'ятої черги за законом.
Як відомо позивачу, відповідач набула право власності на спірне майно на підставі договору довічного утримання. Перед укладенням договору довічного утримання спадкодавець заповіла все своє майно відповідачу. Таким чином два вищезазначених правочини заважають реалізувати позивачу право на спадщину, а отже роблять позивача заінтересованою особою, яка має право звернутися до суду з позовом про визнання вказаних правочинів недійсними.
Крім того, представником позивача було зазначено у відповіді на відзив, що позивач вважає, що підпис спадкодавця у спірному заповіті та договорі довічного утримання був отриманий або шляхом підробки або шляхом обману померлої. На момент укладення спірних правочинів спадкодавцю було 96 років, а на момент смерті 97 років, що на думку позивача заважало спадкодавцю в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, або розуміти, які саме документи їй даються на підпис. Крім цього, підписи на спірних правочинах, не відповідають підписам, зробленим спадкодавцем на інших належних їй документах. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що спірні правочини мають бути визнані недійсними у зв'язку з відсутністю вільного волевиявлення спадкодавця на їх укладення.
Враховуючи викладене, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
01.08.2022 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою, на виконання ухвали суду, було надано суду копію спадкової справи № 23/2020 щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 .
04.08.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К. М. на виконання ухвали суду від 24.01.2022 було надано суду: 1) заповіт № 695 від 21.05.2019; 2) довіреність від 21.05.2019, реєстровий № 696; 3) договір довічного утримання № 884 від 01.07.2019; 4) відомості із книги реєстрації нотаріальних дій, що стосуються ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 11.08.2022 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів у цивільній справі та витребувано в Солом'янському УП ГУНП в місті Києві оригінали матеріалів кримінального провадження №12020100090002158 від 24.03.2020 та усі оригінали документів, які були отримані в ході досудового розслідування. Також, було зобов'язано Солом'янське УП ГУНП в місті Києві (03051, м. Київ, пр. Повітрофлотський , 49) витребувані докази направити до Солом'янського районного суду м. Києва (03037 м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25).
06.10.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 30.09.2022 про витребування доказів.
07.10.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 29.09.2022 про залучення у справі співвідповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Кремінським РС УДМС України в Луганській області 10.11.2015, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
08.10.2022 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 29.09.2022 про зміну предмета позову у якій він просив:
1) визнати недійсним заповіт від 21.05.2019 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук Катериною Миколаївною на бланку серії ННЕ № 498348, зареєстрований в реєстрі за № 695, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_8 виданий Солом'янським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 18.03.2016, РНОКПП НОМЕР_9 ) заповіла все своє майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
2) залишити без розгляду первісну вимогу про визнання недійсним заповіту від 21.05.2019 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук Катериною Миколаївною на бланку серії ННЕ № 498348, яким ОСОБА_8 , заповіла все своє майно ОСОБА_7 .
17.10.2022 на виконання ухвали суду від Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві надійшли матеріали кримінального провадження № 12020100090002158 від 24.03.2020 за ч. 4 ст. 190 КК України у 2-х томах, 1-й том на 246 арк., 2-й том на 233 арк.
14.11.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 08.11.2022 про витребування доказів.
15.11.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 10.11.2022 про витребування доказів.
15.11.2022 представником позивача - адвокатом Герасько М. Г. було подано до суду клопотання про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи.
21.11.2022 представником позивача - адвоката Герасько М. Г. було подано до суду клопотання від 09.11.2022 про призначення судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. .
17.01.2023 до суду від представника відповідача - адвоката Горбового В. А. надійшли наступні клопотання:
- клопотання від 17.01.2023 про витребування оригіналів документів;
- клопотання від 17.01.2023 про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 15.02.2023 було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Горбового Володимира Анатолійовича подане в інтересах ОСОБА_7 про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данчук Катерина Миколаївна, П'ята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним заповіту та договору довічного утримання.
Ухвалою суду від 15.02.2023 частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 01993992, місцезнаходження: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 8) наступні документи:
- документи які подавались ОСОБА_8 до КНП Київський міський психоневрологічний диспансер №5 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підписувались нею під час проведення 24.06.2019 психіатричного огляду;
- анкету щодо можливих скарг та анамнезу психічних розладів, яка заповнювалась ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , клінічне обстеження (скринер) ОСОБА_8 , протокол психіатричного огляду, а також висновок про відсутність медичних психіатричних показань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), складений за результатами обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів ОСОБА_8 ;
- інформацію про те, чи проходила 24.06.2019 у КНП Київський міський психоневрологічний диспансер №5 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) психіатричний огляд ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_8 , виданий Солом'янським РВ ГУДМС України в місті Києві 18.03.2016), чи були виявлені психіатричні захворювання або протипоказання, та чи видавалась за результатами обстеження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідка про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 24.06.2019 за підписом лікаря-психіатра ОСОБА_13 .
Також, вказаною ухвалою було зобов'язано КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 01993992, місцезнаходження: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 8) витребувані докази направити до Солом'янського районного суду м. Києва (03037 м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25).
У задоволені решти вимог було відмовлено.
09.03.2023 КНП «МЗНПД», на виконання ухвали суду від 15.02.2023, було надано копію витягу з журналу реєстрації видачі бланків суворого обліку від 24.06.2019 де є запис під порядковим номером 19 щодо отримання ОСОБА_8 бланку 10 ААС № 495681. Також, було повідомлено, що інша документація стосовно ОСОБА_8 у закладі відсутня.
Ухвалою суду від 03.04.2023 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано:
у П'ятій київській державній нотаріальній конторі: оригінал заповіту від 21.05.2019 складений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; примірник оригіналу заповіту ОСОБА_8 , складеного на ім'я ОСОБА_5 25.12.2002; оригінал спадкової справи № 615/2002, заведеної після смерті ОСОБА_14 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6
у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 оригінал заповіту від 21.05.2019 складений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оригінал договору довічного утримання (догляду) від 01.07.2019 та оригінал заповіту від 21.05.2019складений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
у ОСОБА_7 , оригінал довіреності виданої на представництво інтересів ОСОБА_8 , від 21.05.2019, посвідченої на бланку ННЕ 498349 приватним нотаріусом Данчук К.М.;
у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оригінал договору підряду на ремонтно-будівельні роботи № 356 від 20.05.2019, сторонами в якому зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
У приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данчук Катерини Миколаївни оригінал Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в якому міститься запис про виїзд нотаріуса ОСОБА_15 за адресою місця проживання ОСОБА_8 для посвідчення довіреності від 21.05.2019 , виданої на ім'я ОСОБА_7 ;
у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данчук Катерини Миколаївни оригінали усіх супутніх документів, які подавались ОСОБА_8 та ОСОБА_7 для посвідчення довіреності від 21.05.2019 на представництво інтересів ОСОБА_8 , заповіту, складеного від імені ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_6 .
10.05.2023 приватним нотаріусом КМНО Данчук К. М., на виконання ухвали суду від 24.01.2022, було надано копії наступних документів: 1) заповіту № 695 від 21.05.2019; 2) довіреності від 21.05.2019, реєстровий № 696; 3) договору довічного утримання № 884 від 01.07.2019; 4) відомостей із книги реєстрації нотаріальних дій, що стосуються ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- на виконання ухвали суду від 03.04.2023, було надано копії наступних документів: 1) паспорту та іпн ОСОБА_8 ; 2) медичної довідки про проходження обов'язкових психіатричних оглядів; 3) дубліката свідоцтва про право на спадщину № 1-168 від 13.06.2019; 4) витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі ввід 14.06.2019 № 56539948; 5) інформаційної довідки з ЄРСБНД № 146421779 від 01.07.2019; 6) витягу з ДРРПНМ про реєстрацію прав власності № 170884780 від 19.06.2019; 7) витягу з РТГ м. Києва № 4072149 від 01.07.2019; 8) дублікату Свідоцтва про право на спадщину № 1-167 від 13.06.2019; 9) витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 14.06.2019 № 56539922; 10) інформаційної довідки з ЄРСБНД № 146421822 від 01.07.2019; 11) витягу з ДРРПНМ про реєстрацію прав власності № 170880830 від 19.06.2019; 12) витягу х ДЗК від 24.06.2019 КВ-0003339632019; 13) паспорту та іпн ОСОБА_7 ; 114) заява ОСОБА_7 від 01.07.2019.
Також, приватним нотаріусом було надано копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.02.2021 та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді.
Крім того, нотаріус повідомила суд, що до заповіту, реєстровий № 695 від 21.05.2019 та довіреності, реєстровий № 696 від 21.05.2019, долучаються лише копія паспорту та податкового номеру. Подача інших документів не передбачено чинним законодавством.
На підставі розпорядження т.в.о керівника апарату Солом'янського районного суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справи від 16.05.2023 № 122, у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_16 , було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/717/22.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 головуючим суддею у справі № 760/717/22 було визначено суддю Усатову Ірину Анатоліївну.
02.08.2023 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою було надано суду оригінал заповіту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Данчук К. М. 21.05.2013 за реєстровим № 695, що зберігався у матеріалах справи № 23/2020.
08.08.2023 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою було надано суду повідомлення щодо витребування оригіналу заповіту ОСОБА_17 , складеного на ім'я ОСОБА_18 25.12.2002 за реєстровим № 4-3156, а також надання копії спадкової справи № 615/2002 після смерті ОСОБА_14 та зазначено, що наряди та реєстри для реєстрації нотаріальних дії Пятої Київської нотаріальної контори з 1953 року по 2008 включно були передані до Київського державного нотаріального архіву.
Ухвалою суду від 06.09.2023 було витребувано від Київського державного нотаріального архіву оригінал заповіту ОСОБА_17 , складеного на ім'я ОСОБА_5 25.12.2002 за реєстрованим № 4-3156, посвідченого П'ятою київською державною натарільною конторою, а також надання копії спадкової справи № 415/2002 після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка була заведена П'ятою київською державною нотаріальною конторою.
Ухвалою суду від 06.09.2023 було виправлено описку, допущену в ухвалі суду Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2023 в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данчук Катерина Миколаївна, П'ята київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання недійсним заповіту та договору довічного утримання та зазначено вважати вірним по тексту ухвали номер спадкової справи «615/2002».
26.09.2023 Київським державним нотаріальним архівом, на виконання ухвали суду від 06.09.2023 було надано суду інформаційну довідку № 74064771 зі Садкового реєстру щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_14 та оригінал заповіту ОСОБА_8 від 25.12.2002.
23.10.2023 Київським державним нотаріальним архівом, на виконання ухвали суду від 06.09.2023 було надано суду належним чином завірену копію спадкової справи № 615 заведеної П'ятою київською державною нотаріальної конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 .
02.01.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. від 27.12.2023 про витребування доказів.
01.02.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Опалюка С. В. від 30.01.2024 про витребування доказів.
02.02.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Опалюка С. В. від 01.02.2024 про призначення судової почеркознавчої експертизи.
02.02.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Опалюка С. В. від 01.02.2024 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
02.02.2024 до суду від представника позивача - адвоката Опалюка С. В. надійшло доповнення до позовної заяви від 01.02.2024.
02.02.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Горбового В. А. надійшли заперечення на клопотання представника позивача.
13.03.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Горбового В. А. надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.04.2024 у справі № № 760/717/22 було задоволено клопотання представник відповідача - адвоката Горбового В. А. та роз'єднано вимоги позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данчук Катерина Миколаївна, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним договору довічного утримання, та вимоги позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ,, треті особи: П'ята київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним заповіту, у самостійні провадження. Також, вказаною ухвалою було передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данчук Катерина Миколаївна, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним договору довічного утримання.
19.02.2025 суду від представника відповідача - адвоката Горбового В. А. надійшло клопотання про залучення третьої особи.
26.05.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Трунова Ю. А. від 22.05.2025 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
09.10.2025 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 16.10.2025.
15.10.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Трунова Ю. А. від 14.10.2025 про відвід судді.
15.10.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Трунова Ю. А. від 14.10.2025 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою суду від 16.10.2025 було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 - Трунова Юрія Анатолійовича про відвід головуючої судді Усатової І.А.
Ухвалою суду від 29.01.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Герасько М. Г. про проведення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 29.01.2026 було відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - Гераська М.Г. про відвід головуючої судді Усатової І.А.
Позивачка та її представники у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У матеріалах справи наявна заява представника П'ятої Київської державної нотаріальної контори про розгляд справи за його відсутності.
Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, представника позивача та третіх осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні як особистого розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
Право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб'єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 та стаття 1234 ЦК України).
Пунктом 1 частини першої статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Згідно із частинами першою, другою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Системний аналіз норм ЦК України свідчить, що відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України виключно підстави недійсності правочину, визначені у статті 225, статті 231 ЦК України, зумовлюють те, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.
Відповідно до статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Правила цієї статті ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
Зазначене дає підстави для висновку, що підставою для визнання правочину недійсним згідно із частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 242/61/19 (провадження № 61-8132св20).
У справі про оспорювання правочину, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, позивач має довести не тільки стан фізичної особи в момент вчинення правочину (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо), але й те що під впливом такого стану фізична особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (див.: постанову Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 229/7156/19).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Києві померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 21438 (а.с. 32 т. 1).
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина.
ОСОБА_5 є племінницею померлої ОСОБА_8 , що підтверджується копією посвідки про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження (а.с. 176-180, т. 1).
23.01.2020 ОСОБА_5 звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а.с. 215 т. 1).
Вбачається, що 25.12.2002 державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Мельник І.Р. був посвідчений заповіт, відповідно до якого все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_8 заповіла позивачу ОСОБА_5 (а.с. 29, 218 т. 1).
Проте, відповідно до копії спадкової справи № 23/2020, яку було надано 01.08.2022 на виконання ухвали суду П'ятою Київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що 15.01.2020 ОСОБА_6 звернулася до П'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 (а.с. 219 т. 1).
Встановлено, що 21.05.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. був посвідчений заповіт, відповідно до якого все належне майно, рухоме і нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_8 заповіла відповідачу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 233 т. 1, а.с. 2 т.2).
Відповідно до заповіту ОСОБА_8 від 21.05.2019 до підписання було прочитано вголос ОСОБА_8 і власноруч нею підписано у присутності нотаріуса.
За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Статтею 30 ЦК України встановлено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження посилання позивача, що на момент складання спірного заповіту ОСОБА_8 не могла в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, або розуміти, які саме документи їй даються на підпис.
З досліджених судом доказів вбачається, що волевиявлення заповідача відносно ОСОБА_6 під час складання оспорюваного заповіту було вільним та відповідало його волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Відповідно до ч. 3 ст. 1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 при підписанні заповіту 21.05.2019 мала повну цивільну дієздатність, в силу цього мала в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій при прийнятті цього рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійним заповіту складеного 21.05.2019 ОСОБА_8 в частині здійснення розпорядження щодо свого майна на користь ОСОБА_6 , в порядку ст.ст. 203, 215, 225 ЦК України не має, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати позивача у справі покладаються на нього ж.
Керуючись ст.ст.15, 16, 202, 203, 204, 215, 225, 1216, 1218, 1233, 1234, 1258, 1261, 1262, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи: П'ята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним заповіту - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа: П'ята Київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 39023905, знаходження юридичної особи: вул. Машинобудівна, 8, м. Київ, 03058.
Третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: провулок Музейний, будинок 2-Д, Печерський район, м. Київ, 01001.
Суддя: І. А. Усатова