Справа №760/17742/23 4-с/760/12/25
24 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. та зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 ,
Адвокат Смітюх Ірина Іванівна, в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. та зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 .
В обґрунтування скарги зазначає, що на виконанні Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №760/10355/21, виданого 05.10.2022 Солом'янським районним судом м. Києва на підставі рішення від 11.08.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Зазначає, що після відкриття виконавчого провадження боржник неодноразово подавав до органу державної виконавчої служби заяви з проханням врахувати здійснені ним платежі на утримання дитини при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Зокрема, 10.01.2023 та 17.05.2023 боржник звертався із відповідними заявами, до яких додано належні докази здійснення платежів, а саме квитанції банківських установ та платіжні доручення, що підтверджують перерахування грошових коштів на користь сина ОСОБА_3 .
Вказано, що загальна сума коштів, сплачених боржником на утримання дитини за період з 22.04.2021, становить 107 772,54 грн, з яких частина була сплачена безпосередньо на банківську картку дитини, а частина - на рахунок органу державної виконавчої служби.
Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.07.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, здійсненого державним виконавцем, визначено наявність заборгованості у розмірі 40 777,05 грн, що, на думку скаржника, є наслідком безпідставного неврахування платежів, здійснених ним до моменту ухвалення рішення суду та видачі виконавчого листа.
Зазначає, що такі дії державного виконавця суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки при визначенні розміру заборгованості мають враховуватися всі фактично здійснені платежі, незалежно від способу їх перерахування, за умови підтвердження відповідними доказами.
Також скаржник вказує, що відповідно до статті 179 Сімейного кодексу України аліменти є власністю дитини, а отже їх сплата безпосередньо на рахунок дитини не може бути підставою для неврахування таких платежів при визначенні заборгованості.
Скаржник стверджує, що державним виконавцем безпідставно не враховано надані ним докази сплати аліментів, що призвело до неправильного визначення розміру заборгованості та порушення його прав як сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з викладеним, просить суд визнати дії державного виконавця щодо неврахування здійснених платежів неправомірними та зобов'язати здійснити правильний перерахунок заборгованості із врахуванням усіх наданих доказів сплати аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи 07.08.2023 визначено суд у складі головуючого судді Кушнір С.І.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.08.2023 відкрито провадження у справі.
19.09.2023 до суду від головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової В.І. надійшов відзив, в якому просила в задоволенні скарги відмовити, а також розгляд справи проводити у відсутність представника Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи 19.04.2024 визначено суд у складі головуючого судді Усатова І.А.
Представник скаржника, скаржник у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, будь-яких заяв до суду не подали, причини неявки суду не повідомили.
Головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив слухати справу у відсутність.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою виготовлення ухвали дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, щона виконанні Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві перебуває виконавче провадження НОМЕР_2, виконавчий лист №760/10355/21 виданий 05.10.2022 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/10355/21 від 11.08.2022, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку платника аліментів, починаючи з 22.04.2021.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.07.2023 заборгованість скаржника становить 40 777,50 грн, проте скаржник не погоджується з таким розрахунком, оскільки державним виконавцем Солом'янського РВВС у м. Києві при проведені розрахунку, не враховані грошові кошти, які перераховувались ним на банківську картку сина, починаючи з 22.04.2021 по 25.06.2022, у рахунок погашення аліментних зобов'язань за виконавчим листом № 760/10355/21.
Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 зазначив, що постійно проживав за кордоном, йому не було відомо про наявність заочного рішення про стягнення аліментів, проте він добровільно з квітня 2021 року (у березні 2021 року ним було подано заяву про розірвання шлюбу із стягувачем) по жовтень 2021 року перераховував грошові кошти в рахунок аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , якому вже на той час виповнилось 16 років, був студентом коледжу і який проживав окремо від батьків, на його банківську картку № НОМЕР_1 , що була емітована АТ «Державний ощадний банк України» через мобільний додаток BPN PARIBAS без зазначення призначення платежу, оскільки програма не передбачає такої можливості (проте у квитанціях відображено ім'я отримувача коштів ОСОБА_5).
Пізніше дізнавшись з реєстру судових рішень про наявність рішення про стягнення з нього аліментів, 21.10.2021 ним було подано заяву про скасування заочного рішення, яке було скасоване ухвалою суду від 09.12.2021, після чого розгляд справи розпочато спочатку. Починаючи з жовтня 2021 року, коли скаржник дізнався про наявність заочного рішення про стягнення аліментів, він почав перераховувати грошові кошти на картку сина через додаток Приватбанку із зазначенням призначення платежу «аліменти на утримання дитини», копії платіжних доручень на підтвердження чого додаються до скарги. Всього боржником за період з квітня 2021 року по червень 2022 року була здійснена оплата аліментів на рахунок сина ОСОБА_3 у розмірі 59 943,31 грн.
10.01.2023 боржник звернувся до виконавчої служби із заявою щодо надання розрахунку заборгованості із сплати аліментів боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 за період з 22.04.2021 та зарахування в рахунок погашення аліментних зобов'язань за виконавчим листом № 760/10355/21 платежів, здійснених боржником ОСОБА_1 на користь сина ОСОБА_3 за період з 22.04.2021, згідно наданих ним платіжних документів. Разом із заявою про зарахування платежів у рахунок аліментів ОСОБА_1 було надано:
1.копії квитанцій банку BNP PARIBAS про підтвердження транзакцій здійснених ОСОБА_4 № PSD6160907317590 від 09.10.2021, № PSD3160728483402 від 28.09.2021, № PSD3688255326567 від 08.09.2021, № PSD6204787575972 від 28.08.2021, № PSD5028397603957 від 22.08.2021, № PSD3176927962138 від 12.08.2021, № PSD5137371679050 від 31.07.2021, № PSD331752728370 від 19.07.2021, № PSD3327087025653 від 02.07.2021, № PSD33344737748 від 21.06.2021, № PSD3174192934514 від 08.06.2021, № PSD3138875499974 від 25.05.2021, № PSD4876137549560 від 15.05.2021, № PSD4690989881259 від 25.04.2021, № PSD5493996682721 від 13.04.2021 та виписки з картки ОСОБА_1 про підтвердження грошових переказів із зазначенням номеру переказу та отримувача платежу ОСОБА_5 до кожної із зазначених вище квитанцій всього на 30 арк.;
2. копії платіжних доручень АТ КБ «Приватбанк», що підтверджують переказ коштів ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_3 :
№ P24A1662936538C3021 від 31.10.2021 на суму 1500 грн. призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за за октябрь месяц»;
№ P24A1681013940C1493 від 06.11.2021 на суму 1500 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за ноябрь месяц»,
№ P24A1759011778C1720 від 30.11.2021 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за ноябрь месяц».
№ P24A1788015046C9453 від 09.12.2021 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за декабрь месяц»,
№ ECM P24A1819060443C5145 від 18.12.2021 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за декабрь месяц»,
№ P24A1913180251C2948 від 18.01.2022 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за январь месяц»,
№ P24A195560283C8275 від 31.01.2022 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за январь месяц»,
№ P24A1991960433C5850 від 12.02.2022 на суму 5000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за 2022 год»,
№ Р24A2038727664C8826 від 26.02.2022 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за февраль месяц»,
№ Р24A2046791955C4931 від 28.02.2022 на суму 2000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за февраль месяц»,
№ P24A2123623018C5428 від 31.03.2022 на суму 4000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за март месяц»,
№ P24A2211389686C5531 від 01.05.2022 на суму 4000 грн., призначення платежу. «алименты на содержание ребёнка за апрель месяц»,
№ Р24A2305274274C4678 від 30.05.2022 на суму 4000 грн., призначення платежу «алименты на содержание ребёнка за май месяц»,
№ P24A2397808345C8149 від 25.06.2022 на суму 4000 грн., призначення платежу
«алименты на содержание ребёнка за июнь месяц»,
№ P24A2397799930C5351 від 25.06.2022 на суму 4000 грн., призначення платежу
«алименты на содержание ребёнка за июль месяц», всього на 15 арк.
Всі ці платежі були здійснені боржником до 11.08.2022 (дати винесення рішення про стягнення аліментів у справі №760/10355/21) на картку сина ОСОБА_3 , за домовленістю з останнім, оскільки йому на той час вже виповнилось 16 років, він був студентом, мав власну картку, й вже 2 роки проживав сам, стягувачка у цей час, як й боржник, проживала у Республіці Польща та мала там картку побуту. При цьому, під час судового розгляду у справі №760/10355/21 стягувачкою не заперечувався факт переказу боржником грошових коштів на утримання сина на його картку.
Вбачається, що боржник самостійно перерахував на рахунок ВДВС Солом'янського району 47829,23 грн, а саме 17.02.2023 ним було перераховано 24500.00 грн., що майже покривало заборгованість з моменту винесення рішення по дату досягнення повноліття дитини (27552,93 грн.) та 26.06.2023 - 23329.23 грн.
Таким чином, боржником, починаючи з 22 квітня 2021 року (дата подання заяви про стягнення аліментів стягувачкою) було перераховано загалом в рахунок аліментів на утримання сина ОСОБА_3 всього 107 772,54 грн., з яких 59 943,31 грн. перераховано ним на картку сина ОСОБА_3 (при цьому квитанції, що підтверджують оплату на суму 42000,00 грн. містять у призначення платежу формулювання «аліменти на утримання дитини» із зазначенням місяця та року платежу), й 47829,23 грн. на рахунок Солом'янського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).
Проте, при здійсненні розрахунку заборгованості боржника по виконавчому провадженню НОМЕР_2, державним виконавцем не були враховані кошти, що були перераховані на картку дитини ОСОБА_3 , з формулюванням - «оскільки державний виконавець немає можливості встановити, що дані кошти є аліментами на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перераховані на користь колишньої дружини ОСОБА_2 »
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 642/6906/16-ц суди дійшли висновків, що відсутність інших, окрім аліментних, грошових зобов'язань між стягувачем та боржником, відсутність відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником, а також неможливість самостійно вказувати призначення платежу у таких грошових переказах може свідчити про добровільне виконання боржником свої обов'язків.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що між стягувачем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 відсутні інші грошові зобов'язання, окрім аліментних, а отже грошові кошти сплачувались останнім на утримання сина, при цьому у платіжних дорученнях АТ КБ «ПриватБанк» наявні відповідне призначення платежу- аліменти на утримання сина.
Звертаючись до суду зі даною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що за період 22 квітня 2021 року (дата подання заяви про стягнення аліментів Стягувачкою) по 25.06.2022 ним було перераховано на картку сина ОСОБА_3 в рахунок аліментів на його утримання всього 59 943,31 грн. (при цьому квитанції, що підтверджують оплату на суму 42000,00 грн. містять у призначення платежу формулювання «аліменти на утримання дитини» із зазначенням місяця та року платежу), що підтверджується наданими ним копіями платіжних квитанцій, відповіддю наданою АТ КБ «ПриватБанк» на адвокатський запит №20.1.0.0.0/7-230927/20765 від 02.10.2023 та опитуванням (письмовими поясненнями) самого сина ОСОБА_3 , який підтвердив отриманням ним на картку грошових коштів від батька, в рахунок аліментів на його утримання.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)).
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України).
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання (абзац 2 частини другої статті 179 СК України).
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України(частина третя статті 179 СК України).
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку) (частина перша статті 32 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23), що: «дієздатність фізичної особи пов'язана з такими її невід'ємними якісними ознаками, як здатність усвідомлювати значення своїх дій та спроможність керувати ними, обсяг цивільної дієздатності не може бути однаковим для усіх фізичних осіб і встановлюється ЦК з урахуванням їх віку та психічного стану здоров'я;
обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб охоплює як перелік юридично значущих дій, які особа має право самостійно здійснювати, так і межі її договірної та не договірної цивільної відповідальності;
залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи (стаття 31 ЦК України); неповну цивільну дієздатність неповнолітньої особи (стаття 32 ЦК України); повну цивільну дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу (стаття 34 ЦК України) та емансипованої особи (стаття 35 ЦК України);
фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою. За обсягом цивільна дієздатність неповнолітньої особи є неповною;
з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.»
Враховуючи, що дитина на утримання якого у виконавчому провадженні стягуються аліменти, на момент звернення до суду про стягнення аліментів вже виповнилось 16 років, в розумінні положень цивільного законодавства є неповнолітньою, а чинне законодавство наділяє неповнолітнього на самостійне одержання аліментів, суд приходить до висновку, що надані заявником письмові докази сплати коштів на рахунок сина, на обґрунтування вимог скарги в сукупності, можуть свідчити про часткове добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів.
Суд враховує, що платіжні доручення АТ КБ «ПриватБанк»№ P24A1662936538C3021 від 31.10.2021, № P24A1681013940C1493 від 06.11.2021,№ P24A1759011778C1720 від 30.11.2021, № P24A1788015046C9453 від 09.12.2021, № ECM P24A1819060443C5145 від 18.12.2021, № P24A1913180251C2948 від 18.01.2022, № P24A195560283C8275 від 31.01.2022, № P24A1991960433C5850 від 12.02.2022, № Р24A2038727664C8826 від 26.02.2022, № Р24A2046791955C4931 від 28.02.2022, № P24A2123623018C5428 від 31.03.2022, № P24A2211389686C5531 віл 01.05.2022, № Р24A2305274274C4678 від 30.05.2022, № P24A2397808345C8149 від 25.06.2022, № P24A2397799930C5351 від 25.06.2022, містять призначення платежу «аліменти на утримання дитини» та номер картки отримувача, дані квитанції підтверджують сплату ОСОБА_1 на рахунок сина ОСОБА_3 42 000 грн. у період з 31.10.2021 по 25.06.2022 у рахунок аліментів на утримання сина, та свідчать про добровільне виконання боржником свого обов'язку у вищезазначений період. Даний факт підтверджується і відповіддю наданою АТ КБ «ПриватБанк» на адвокатський запит №20.1.0.0.0/7-230927/20765 від 02.10.2023 та письмовим опитуванням (пояснення) ОСОБА_3 (дитина) від 05 жовтня 2023 року.
Проте,копії квитанцій банку BNP PARIBAS № PSD6160907317590 від 09.10.2021, № PSD3160728483402 від 28.09.2021, № PSD3688255326567 від 08.09.2021, № PSD6204787575972 від 28.08.2021, № PSD5028397603957 від 22.08.2021, № PSD3176927962138 від 12.08.2021, № PSD5137371679050 від 31.07.2021, № PSD331752728370 від 19.07.2021, № PSD3327087025653 від 02.07.2021, № PSD33344737748 від 21.06.2021, № PSD3174192934514 від 08.06.2021, № PSD3138875499974 від 25.05.2021, № PSD4876137549560 від 15.05.2021, № PSD4690989881259 від 25.04.2021, № PSD5493996682721 від 13.04.2021 та скріншоти з мобільного додатку ОСОБА_1 до кожної із зазначених вище квитанцій, із зазначенням номеру переказу, який не відповідає номеру транзакції та зазначенням отримувача платежу на іноземній мові всього на суму 17 943,31 грн., не можуть бути відповідним доказом про підтвердження грошових переказів на рахунок ОСОБА_3 , оскільки копії зазначених платіжних документів надані на іноземній мові, без належним чином засвідченого переказу, не містять не тільки призначення платежу, а й номеру картки отримувача, а отже не можуть бути належним доказом про добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів.
Керуючись статтями 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати дії головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташової Вікторії Іштванівни щодо не зарахування у рахунок заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження, платежів, здійснених ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_3 (сина), в період часу з 31 жовтня 2021 року до 25 червня 2022 року, згідно наданих ним платіжних доручень АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 42 000.00 грн. неправомірними
Зобов'язати головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Браташову Вікторію Іштванівну або іншу уповноважену посадову особу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якої перебуває виконавче провадження № 70218600, здійснити перерахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів в межах виконавчого провадження № 70218600, з урахуванням платежів, здійснених ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_3 (сина), в період часу з 31 жовтня 2021 року до 25 червня 2022 року, згідно наданих платіжних доручень АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 42 000,00 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова