Справа № 522/6256/26
Провадження №3/522/2750/26
27 квітня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та яка проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-
13.04.2026 року близько 02:00 години, за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: перебувала в алкогольному стані та виражалась нецензурною лайкою в присутності дитини, а також перебувала на вулиці в комендантську годину.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення смс-повідомлення, причину неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що особа, будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилася, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 , а також викладені у протоколі обставини підтверджуються:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 761090 від 13.04.2026 року;
-рапортом від 13.04.2026 року про реєстрацію ЄО за № 4551;
-письмовими поясненнями від 13.04.2026 року, від яких ОСОБА_1 відмовилась;
-копією паспорту відносно ОСОБА_1 ;
-копією свідоцтва про народження відносно ОСОБА_2 ;
-витягом з ІПНП відносно ОСОБА_1 ;
Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1ст.184 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 2 ст.7та ст.245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст.184ч.1,283,284 КУпАП, п.5 ч.2ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень, 60 копійок. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: К.О. Лагода