Справа № 570/6797/25
Номер провадження 2-а/570/4/2026
20 квітня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області (як місцевого адміністративного суду) Таргоній М.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук О.В., представника позивача адвоката Логвіс В.Ю., представника відповідача Фідрі О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Представник позивач адвокат Волошин Л.С. звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із яким просить:
- скасувати постанови № R250055 від 14.12.2025 р. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою застосовано адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн.
- закрити провадження у справі про адміністраивне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування позову вказує, що за змістом постанови позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про причини неприбуття не повідомив, у зв'язку з чим, постановою винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак у даній ситуації позивач не отримував такого виклику ні наручно ні рекомендованим листом. Крім того, вказано у позові, що адміністративного стягнення застосовано після спливу строків передбачених ч. 9 ст. 38 КУпАП, оскільки відповідачу стало відомо про факт можливого вчинення позивачем адміністративного правопорушення 12.08.2025 р. (дата розміщення у застосунку "Резерв +" спровіщення позивачу про зафіксоване у реєстрі "Оберіг" порушення військового обліку) до дати винесення постанови від 14.12.2025 р. пройшло більше трьох місяців з дня його виявлення.
У позові зазначено підставою закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 саме п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
В судове засідання позивач не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.У часть в розгляді справи приймала представник позивача, яка позов підтримала повністю з підстав та обгрунтувань наведених у ньому (а.с. 1-13) та відповіді на відзив (а.с. 30-45), просила задовольнити пред'явлені вимоги. Додатково зазначила, що за повістками до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не з'являвся, оскільки він оновив свої військово-облікові дані в застосунку "Резерв +" та вважав, що в нього немає обов'язку особисто з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач, щодо виявлення порушення ним військового обліку, надавав відповідну згоду на притягнення до адміністративної відповідальності у формі заяви за його електронним підписом у застсоунку.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав та обгрунтувань наведених у відзиві на позов (а.с. 47-51). Зазначила, що позивачу на адресу зареєстрованого місця проживання направлено повістку № 3160095 від 05.10.2024 р. про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:00 год. 15.10.2024 р., однак на вказаний виклик позивач не з'явився ні на вказану дату ні в подальшому. Таким чином порушення позивачем обов'зку прибути за повісткою до ТЦК та СП є триваючим та не було припиненим ним самим. Також звернула увагу, що на адресу позивача направлялися й інші повістки (в інші дати), але жодного разу позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, при тому, що дані, внесені позивачем самостійно у застосунку "Резерв +" не містять усіх необхідних відомостей для військового обліку, не є повними та потребують доповнення та уточнення.
У поданому відзиві на позовну заяву зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у Рівненському РТЦКСП, частково оновив свої облікові данні через застосунок "Резрв +", однік ті військово облікові данні, які не можливо оновити без особистої присутності (зокрема щодо ступеня придатності до військової служби) залишились не оновленими. Крім того ОСОБА_1 не з'явився до Рівненського РТЦКСП, за повісткою № 316095, яка була сформована системою АІТС "Оберіг" для проходження медичного огляду. Однак позивач за вищезазначеною повісткою до Рівненського РТЦКСП не прибув, про причини неприбуття не повідомив, хоча в системі АІТС «Оберіг» відображаються дані про наявність доступу у Позивача до електронного кабінету через застосунок «Резерв+». Разом з тим, позивачем дана вимога закону не виконувалась тривалий час, тому вчинене правопорушення є триваючим відповідно до положень ст. 38 КУпАП. Зважаючи на дані обставини, про необхідність звернутись у ТЦК за місцем реєстрації позивачу було відомо і цей факт не заперечується у позовній заяві, підтверджується додатками до неі, зокрема, витягом із застосунку «Резерв+». Позивачу було достовірно відомо, що він не пройшов ВЛК, йому не встановлено ступінь придатності до військової служби. Для проходження медичного огляду усім військовозобов?язаним необхідно з?явитись до органів ТЦКСП. Однак, позивач ухиляється від визначеного законодавством обов?язку, чим порушує правила військового обліку, через що розшукувався ТЦКСП. Таким чином, ОСОБА_1 свідомо та умисно порушив вимоги ст. 65 Конституції України, а також вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію", Правила військового обліку. У зв?язку з чим, з метою складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, були внесені відповідні дані до АІТС «Оберіг».
Позивачу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку №316095, яку надіслано на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за якою позивач повинен був прибути до Рівненського РТЦКСП на 11 год 00 хв 15.10.2024 року. Однак позивач за вищезазначеною повісткою до Рівненського РТЦКСП не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Позивачем не уточнено, частково оновлені 18.06.2025 р. дані та на даний час в Єдиному реєстрі відсутні дані, необхідні для ведення військового обліку (що підтверджується довідкою з АІТС «Оберіг», яка долучається до даного відзиву). Таким чином на теперішній час військовозобов?язаний ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку.
Згідно данних АІТС «Оберіг», військовозобов?язаний ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що він вчинив порушення правил військового обліку. Після ознайомлення він підтвердив що погоджується з порушенням і визнає його у повному обсязі та самостійно 11.12.2025 р. подав заяву на формування постанови про адміністративне правопорушення в системі та сплату штрафу за постановою. Вказане підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів (довідка додається до відзиву).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 14.12.2025 р., за відсутності позивача, винесено постанову № R250055 від 14.12.2025 р. В постанові зазаначено про надходження 11.12.2025 р. заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, що він не осопорює допущене порушення та зогден на притягнення до адміністративнї відповідальності за його відсутності.
Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненського РТЦКСП в повному обсязі.
З'ясувавши обставини, дослідивши докази по справі, заслухавши доводи та пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.
За матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у Рівненському РТЦКСП. Вказана обставина підтверджується із облікових документів ОСОБА_1 (а.с. 16), дійсність такої обставини сторони не оспорюють та під сумнів не ставлять.
05.10.2024 р. на адресу зареєстрованого місця проживання позивача направлено повістку № 3160095 від 05.10.2024 р. про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:00 год. 15.10.2024 р. (а.с. 53 з обох сторін). Представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 таку повістку не отрмував. Разом з тим, слід враховувати, що особа несе відповідальність за отримання пошти за своєю офіційною адресою, особа, яка бере участь у публічно-правових відносинах (зокрема перебуває на військовому обліку), повинна проявляти розумну обачність щодо отримання кореспонденції, а також і те, що процедура призову є незворотною. Це важливо в контексті оскарження штрафів: навіть якщо штраф буде скасовано через поштові помилки, це не автоматично скасовує сам обов'язок мобілізації.
11.12.2025 р. подав заяву на формування постанови про адміністративне правопорушення в системі та сплату штрафу за постановою. Вказане підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів наданих до відзиву (а.с. 57), дійсність такої обставини сторони не оспорюють та під сумнів не ставлять.
Відповідно до положень ч. 7, 8 ст. 258 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Із урахуванням вказаних положень ч. 7, 8 ст. 258 КУпАП, 14.12.2025 р., за відсутності позивача, винесено постанову № R250055 від 14.12.2025 р. В постанові зазаначено про надходження 11.12.2025 р. заяви через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, що він не осопорює допущене порушення та зогден на притягнення до адміністративнї відповідальності за його відсутності. За вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП застсовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн.
Крім того, у даному випадку суд зазначає, що визнання ОСОБА_1 факту порушення ним правил військового обліку, згідно його заяви від 11.12.2025 р., звільняє РТЦК від обов'язку додаткового доказування певних обставин (згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України). Вказаний висновок суду узгоджено із принципом Естопель (estoppel) - це правовий принцип, який забороняє стороні суперечити своїм попереднім заявам або діям, якщо це завдає шкоди іншій стороні, що базувався на них. Він забороняє «суперечливу поведінку» (venire contra factum proprium), забезпечуючи чесність і передбачуваність у правовідносинах.
Щодо строків давності для триваючого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, строк давності за ст. 38 КУпАП обчислюється з моменту припинення правопорушення, та з дня фактичного з'явлення до РТЦК за викликом, та адміністративне правопорушення вважається закінченим з моменту припинення ухилення від явки за викликом. До цього моменту особа безперервно перебуває в стані вчинення адміністративного правопрушення. Вказаний висновок суду узгоджено із правовими позиціями ОП ККС ВС від 19.08.2021 р. у справі № 175/3922/19 та ОП ККС ВС від 9 вересня 2024 року у справі № 353/999/23.
З огляду на зазначене, доводи в позовній заяві та аргументи представника позивача не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1КУпАП.
У даному випадку доводи позивача про те, що він не вчинив вказаного правопорушення та про неправомірність дій відповідача - свого підтвердження не знайшли. Надані відповідачем докази підтверджують правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Доводи позивача та його представника суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення. Вказані доводи не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки крім реалізації прав особою, вбачається намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд не є засобом для сторін та не толерує зловживанням правами (див. також спр. ЄСПЛ "Пономарьов проти України від 03.04.2008 р., заява № 3236/03).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У даному випадку, за вказаних обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 41, 159, 160, 161, 243 КАС України, ч. 1 ст. 126, ст.ст. 280, 283, 293 КУпАП, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №R250055 від 14.12.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в порядку ст. 295, 296 КАС України.
Суддя Таргоній М.В.