Справа № 541/247/26
Номер провадження 2-а/541/13/2026
іменем України
17 квітня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
за участю позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача - Паламаря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Свій позов мотивував тим, що 26 січня 2026 року відповідач в особі поліцейського старшого сержанта поліції Дроботі В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6568449 і наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП за нібито порушення п.33 ПДР, а саме «Проїзд без зупинки заборонено». Дану постанову вважає незаконною. Зазначила, що дійсно 26 січня 2026 року керувала своїм транспортним засобом та здійснювала проїзд зазначеного в постанові перехрестя по вулиці Данила Апостола та вулиці Сорочинської в місті Миргороді Полтавської області, проте не порушувала Правила дорожнього руху. Вказала, що перед знаком «STOP» зупинилася на декілька секунд, а потім впевнилася, що відсутній рух інших автомобілів, продовжила маневр і рух на головну дорогу. Зазначене підтверджується відеофайлами з відеореєстратора, встановленому на її автомобілі. Просила: визнати незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6568449 від 26 січня 2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП та скасувати її; стягнути на її користь з відповідача судовий збір - 665,6 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 28 січня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року до участі у справі залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Полтавській області.
17 лютого 2026 на адресу суду від відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову. Зазначили, що підпунктом 2.2 пункту 33 ПДР встановлено, що «проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, то перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою». В даному випадку факт проїзду позивачкою без зупинки зафіксовано на відеозаписі № VID-20260205-WA0013, а саме, на 00:12 хв. В подальшому позивачку було зупинено відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та повідомлено підставу зупинки. На 04:40 хв. відеозапису 0059344_DC1603_20260126121130_0040B зафіксовано процедуру розгляду справи та роз'яснення позивачці прав та обов'язків відповідно до Конституції України та КУпАП. В той же час на вимогу позивачки, їй було надано відеодокази вчинення нею адміністративного правопорушення на яких зафіксовано порушення вимог знаку пп. 2.2 п. 33 ПДР «Проїзд без зупинки заборонено». Позивачка повідомила працівникам поліції, що вона зупинялась перед знаком при виїзді з магазину, натомість вимога знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» повинна бути виконана перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком, а не так як помилково зазначає позивачка за 10 метрів до знаку, оскільки її так навчили в автошколі. Таким чином, постанову серії ЕНА № 6568449 винесено відповідно до ст.ст. 258, 280 КУпАП, що встановлюють загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують. Факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом. Беручи до уваги те, що позивачка дійсно порушила ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушниці без відповідальності. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначила, що не порушувала ПДР, зупинилася за 10 м від «зебри», оскільки не могла зупинитися на ній. Окрім того вказала, що перед знаком була відсутня стоп-лінія.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на заперечення викладені у відзиві. Пояснив, що в даному випадку позивачка повинна була виконати вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та зупинитися безпосередньо перед знаком. Відсутні будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що 26 січня 2026 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Гадяч) Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції Дроботя В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6568449, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 26.01.2026 о 12 год. 14 хв. в м.Миргород по вул.Сорочинська, 104, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобліем ЗАЗ vida, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», з вул.Данила Апостола здійснила виїзд на вул.Сорочинська, та не виконала вимогу дорожнього знаку, чим порушила п.33 ПДР України, ст.122 ч.1 КУпАП.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР).
Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.4.б ПДР дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» належить до знаків пріоритету (розділ 33 ПДР).
Згідно зі знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідач ГУНП в Полтавській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наданим ним суду електронним доказом, а саме відеозаписом з автореєстратора службового автомобіля під назвою «VID-20260205-WA0013» на 00:10:07 якого зафіксовано, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснила проїзд без обов'язкової зупинки перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»
Так, наявність дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на місці інкримінованої події чітко зафіксована на 12:09:05 відеозапису з автореєстратора автомобіля позивачки, долученого до позовної заяви.
З аналізу зазначених відеозаписів вбачається, що обставини події повністю відповідають тим, які викладені в оскаржуваній постанові, а дії водія свідчать про порушення вимог дорожнього знаку 2.2.
Відеозаписи фіксують безперервний рух транспортного засобу ЗАЗ vida, д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 2.2 без здійснення зупинки перед знаком, що є обов'язковою вимогою зазначеного знаку. Ознак зменшення швидкості до повної зупинки транспортного засобу перед дорожнім знаком на відеозаписах не зафіксовано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що порушення позивачкою вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» Розділу 33 ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами. У позовній заяві сторона позивача заперечила факт вчинення правопорушення, однак відповідач як суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог закону, є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.
З огляду на викладені обставини, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
У випадку відмови у задоволенні позову, витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О. М. Дністрян