Справа № 541/4842/25
Номер провадження 2-о/541/25/2026
іменем України
24 квітня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
заінтересована особа - Миргородська міська рада Полтавської області,-
17 грудня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно, з 2001 року за адресою : АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Обґрунтовуючи вимоги, ОСОБА_1 посилалась на те, що її мати, ОСОБА_2 , на момент смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджується даними погосподарського обліку. Оскільки за життя мати не оформила право власності на успадковане майно, а нотаріус відмовив у видачі свідоцтва через відсутність документальної інформації про реєстрацію місця проживання батька, встановлення факту їхнього спільного проживання є єдиним способом для заявниці реалізувати своє право на спадкування після смерті матері ОСОБА_2 .
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовільнити.
Представник Миргородської міської ради Полтавської області в судове засідання не з'явився, в поданому до суду клопотанні не заперечував проти задоволення вимог вказаних в заяві ОСОБА_1 , просив проводити засідання без їх участі (а.с. 39).
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду підтвердилифакт постійного проживання ОСОБА_2 разом із чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Свідки засвідчили, що подружжя проживало спільно з 2001 року і до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вони вели спільне господарство, а після смерті чоловіка ОСОБА_2 продовжувала мешкати у вказаному будинку та користуватися майном як власним.
Заслухавши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення за наступних обставин.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 на праві приватної власності належало нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 (а.с. 16); земельна ділянка площею 0.16 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку), що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №123547 (а.с. 17); земельна ділянка площею 0.24 га (для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5223281806:06:0002), що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №12354В (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.12). Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане майно.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом з'ясовано, що дружина померлого - ОСОБА_2 , на момент смерті чоловіка проживала спільно з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується виписками з книг погосподарського обліку за період з 2001 по 2020 роки, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2001 року значилися як такі, що спільно проживали та вели спільне господарство. Заяв про відмову від спадщини ОСОБА_2 не подавала, а отже, в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вона фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 13). Заявниця, як спадкоємець після смерті матері, звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав, проте отримала відмову через відсутність інформації про реєстрацію місця проживання батька у Відділі реєстрації виконавчого комітету Миргородської міської ради, що унеможливило документальне підтвердження факту спільного проживання подружжя на момент смерті батька в позасудовому порядку (а.с.14).
Відповідно до відповіді з Миргородської державної нотаріальної контори від 24.03.2026 р. № 327 та доданої до неї інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась, а свідоцтва про право на спадщину не видавались. Дана обставина підтверджує відсутність претензій інших осіб на спадкове майно та підкріплює доводи заявника про те, що єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину шляхом спільного проживання, була його дружина - ОСОБА_2 (а.с. 45-46).
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20, згідно з якою встановлення юридичного факту спільного проживання між особами, які на момент розгляду справи померли, є можливим, якщо цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника (зокрема, щодо права на спадкування) та за умови відсутності спору про право.
Враховуючи, що встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини необхідно заявниці для реалізації її права на спадкування майна, яке її мати прийняла, але юридично не оформила за життя, суд вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно, з 2001 року за адресою : АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, підтверджується встановленими і дослідженими у справі доказами та твердженнями заінтересованої особи.
За таких обставин, вимоги заявника є обґрунтовані і суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно, з 2001 року за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовільнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно, з 2001 року за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду.
Суддя О. А. Городівський