27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/42751/25
адміністративне провадження № К/990/13211/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/42751/25
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного МУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови ВП №79281140 від 19 листопада 2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100,
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Південного МУ МЮ про визнання протиправною та скасування постанови ВП №79281140 від 19 листопада 2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення та/або розстрочення сплату судового збору та/або зменшення розміру сплату судового збору, позовну заяву повернуто позивачеві.
На зазначене судове рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання документальних доказів наявності об'єктивних причин для відстрочення сплати судового збору та легітимних підстав для цього або направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та надання доказів надсилання апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами іншим учасникам справи.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу позивача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №420/42751/25 повернуто апелянту без розгляду.
24 березня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала суду першої інстанції не була переглянута в суді апеляційної інстанції, адже судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу позивачеві.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що частиною першою статті 328 КАС України передбачено право на оскарження рішення суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи, тому ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року слід зазначити наступне.
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини другої статті 298 КАС у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 10 лютого 2026 року, а саме у зв'язку із несплатою судового збору, а також не наданням до суду доказів надсилання апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами іншим учасникам справи.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що скаржник на виконання вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 10 лютого 2026 року надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що наразі фінансування для сплати судового збору не отримано. Апелянт об'єктивно не має можливості самостійно та вчасно перерахувати судовий збір, фактичне спрямування коштів на інші обов'язкові платежі позбавляє можливості виконати ухвалу суду у визначений строк.
Разом з тим, 20 лютого 2026 року до суду апеляційної інстанції від представника апелянта надійшла заява про неможливість подати докази у встановлені строки, в якій зазначено, що виконати ухвалу суду в строки неможливо у зв'язку з повною відсутністю бюджетного фінансування. Апелянт вжив всіх необхідних заходів для сплати судового збору, однак, у зв'язку з відсутністю коштів у кошторисі оплатити судовий збір в строки неможливо.
В касаційній скарзі скаржником викладені доводи (заперечення) по суті заявлених позовних вимог, проте відсутні будь-які доводи щодо, на думку скаржника, неправомірного повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги через постановлення оскаржуваної ухвали від 24 лютого 2026 року, що свідчить про необґрунтованість поданої касаційної скарги в частині оскарження цієї ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.
У зв'язку з перебуванням суддів Жука А.В. у відрядженні та Уханенка С.А у відпустці, питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження вирішується після виходу суддів з відпустки.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №420/42751/25
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду