27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №320/30267/23
адміністративне провадження №Зн/990/12/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Жука Андрія Володимировича, Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи №320/30267/23 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Конституційного Суду України, Конституційного Суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Секретаріату Конституційного Суду України, Конституційного Суду України, у якому просив:
- визнати противоправною бездіяльність посадових і службових осіб Секретаріату Конституційного Суду України щодо не розміщення на веб-сайті Конституційного Суду України Ухвали Другої колегії Другого сенату Конституційного Суду України № 150-2(11)/2022 від 19 жовтня 2022 року;
- зобов'язати Секретаріат Конституційного Суду України розмістити Ухвалу Другого сенату Конституційного Суду України № 150-2(11)/2022 від 19 жовтня 2022 року на вебсайті Конституційного Суду України;
- встановити відсутність повноважень у посадових осіб Секретаріату Конституційного Суду України, які не є суддями Конституційного Суду України, всупереч Ухвали Великої палати Конституційного Суду України № 491-у/2022 від 06 вересня 2022 року передавати до патронатної служби судді Конституційного Суду України Василя Лемака судову справу № 3-65/2021(154/21);
- встановити відсутність повноважень у посадових осіб Секретаріату Конституційного Суду України, які не є суддями Конституційного Суду України, ухвалювати рішення і залишати без розгляду подану суб'єктом права на конституційну скаргу заяву про винесення додаткової Ухвали Другого сенату Конституційного Суду України за прописаним у конституційній скарзі другим письмовим клопотанням про перевірку на відповідність Конституції України способу, у який в остаточному судовому рішенні витлумачена норма частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України;
- зобов'язати Конституційний Суд України перевірити прописаний у конституційній скарзі інтерес громадянина України ОСОБА_1 , який /інтерес/ полягає у виконанні обов'язку громадянина України сприяти Конституційному Суду України у забезпеченні верховенства Конституції України та поновлення дії принципу верховенства права в Україні на відповідність критеріям прописаним у рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004, як законного інтересу і здійснити судовий захист такого законного інтересу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у відкритті провадження; позовну заяву ОСОБА_1 до Секретаріату Конституційного Суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження у справі у відповідній частині позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а також заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги, на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (в частині відмови у відкритті провадження у справі) залишено без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (в частині відмови у відкритті провадження у справі) залишено без змін.
05 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 320/30267/23.
Також до Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 .
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білак М.В., суддям: Губській О.А., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2026 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року № 343 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду суддів Мартинюк Н.М. та Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Білак М.В., суддів: Уханенка С.А., Жука А.В. для розгляду судової справи № 320/30267/23.
Постановою Верховного Суду від 25 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які приєдналися до касаційної скарги ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі № 320/30267/23 залишено без змін.
13 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленим обставинами ухвали Верховного Суду від 23 березня 2026 року.
Одночасно із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 23 березня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Білак М.В.
В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 , з посиланням на статтю 36 КАС України, зазначає, що суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №320/30267/23 від 23 березня 2026 року Білак Мирослава Вікторівна спочатку підписала ухвалу від 23 березня 2026 року. Через 13 секунд підписується службова записка, через 34 хвилини з'являється ухвала, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами, тобто до формування складу суду. Звертає увагу, що ухвала була розміщена в Єдиному дрежавному реєстрів судових рішень 24 березня 2026 року, що менш ніж за один день до розгляду касаційної скарги, що є порушенням частини четвертої статті 340 КАС України в контексті статті 40 КАС України право на подання заяви про відвід суддів не менш як за три дні. Просить задовольнити заяву про відвід судді Білак М.В. від розгляду справи.
14 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак Мирослави Вікторівни, Жука Андрія Володимировича, Уханенка Сергія Анатолійовича.
В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 зазначає, що обґрунтування відводу судді Білак Мирослави Вікторівни було у додатку до заяви про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у справі №320/30267/23 від 23 березня 2026 року. Щодо інших суддів колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №320/30267/23, які зазначені у Протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду а саме: Жук А.В., Уханенко С.А. звертає увагу суду на те, що поява колегії лише через 34 хвилини після підписання ухвали суддею Білак М.В. одноособово свідчить про те, що справу не було розглянуто судом, встановленим законом. Включення до процесуального ланцюжка «духу» суддів Губської О.А та Мартинюк Н.М., які на той момент вже втратили повноваження у даному складі суду (у зв'язку з обранням до ВП ВС), є прямим порушенням статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо права на справедливий суд та статті 6 ЄКПЛ. Такий «темпо-розгляд» фактично нівелював інститут автоматизованого розподілу та право сторони на відвід, передбачене ч. 4 ст. 40 КАСУ».
Стверджує, що судді колегії Жук А.В., Уханенко С.А вже висловили свою позицію у постанові від 25 березня 2026 року, яка базувалася на процедурному порушенні, що свідчить про їхню упередженість або неможливість об'єктивно оцінити порушення, до яких вони самі були причетні.
Вважає, що усі судді колегії порушили принцип безперервності та незмінності складу суду: з моменту обрання суддів Губської О.А та Мартинюк Н.М. до ВП ВС (20 лютого 2026 року), вони втратили будь-які процесуальні повноваження в Касаційному адміністративному суді. Будь-яка дія, вчинена від їхнього імені або в колегії з ними після цієї дати - це юридичне ніщо (null and void).
Також зазначає, що ухвалу, яку просить переглянути за нововиявленими обставинами, а саме ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 320/30267/23 від 23 березня 2026 року, у той час коли був незмінний склад суддів Губської О.А і Мартинюк Н.М та Білак М.В. було підписано однією суддею Білак М.В. і лише через 34 хвилини після підписання ухвали були включені до складу суддів Жук А.В. та Уханенко С.А. замість суддів Губська О.А. Мартинюк Н.М.
У зв'язку з перебуванням судді Уханенка С.А. у відпустці у період з 08 квітня 2026 року по 17 квітня 2026 року включно (наказ від 17 березня 2026 року №603/0/6-26) та судді Жука А.В. у відрядженні у період з 18 квітня 2026 року по 25 квітня 2026 року (наказ від 15 квітня 2026 року №1074/0/6-26), ухвала постановляється 27 квітня 2026 року.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить із такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Частиною 3 статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За приписами частини четвертої наведеної статті, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Порядок визначення складу суду регламентується статтею 31 КАС України.
Відповідно до частини першої указаної статті визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України).
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 31 КАС України).
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом (частина тринадцята статті 31 КАС України).
Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом (частина шістнадцята статті 31 КАС України).
Судом установлено, що за наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №320/30267/23 передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білак М.В., суддям: Губській О.А., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак М.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2026 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року № 343 на підставі службової записки судді-доповідача Білак М.В. від 23 березня 2026 року №10717/26 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, а саме у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартинюк Н.М. та Губської О.А., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Білак М.В., суддів: Уханенка С.А., Жука А.В. для розгляду судової справи № 320/30267/23.
Як передбачено підпунктом 2.3.22. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.
Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.
У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.
Отже, у зв'язку з неможливістю участі суддів Мартинюк Н.М. та Губської О.А. у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі №320/30267/23, відповідно до вимог частини тринадцятої статті 31 та статті 35 КАС України, а також відповідно до підпункту 2.3.22 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року №39, пункту 3.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну суддів Мартинюк Н.М. та Губської О.А. у цій справі.
Щодо визначення протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року склад колегії суддів а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Білак М.В., суддів: Уханенка С.А., Жука А.В., то слід зазначити таке.
Підпунктом 2.3.20. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності) Якщо збори суддів визначили персональний склад постійних колегій суддів, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу цієї колегії. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з постійної колегії суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів цієї колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійної колегії суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматизованого визначення складу колегії суддів є протокол автоматизованого визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.21. пункту 2.3 Положення).
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 лютого 2026 року №12 визначено Персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому вказано, що, зокрема судді: Білак М.В., Жук А.В., Уханенко С.А. входять до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян,
Формування складу постійних колегій прямо передбачено частинами другою, третьою статті 31 КАС України.
Підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами) передбачено, що персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування - технічний адміністратор.
Таким чином, судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не мають відношення до процедури здійснення розподілу судових справ і не наділені жодними засобами впливу на процес їх розподілу.
Щодо призначення справи в порядку письмового провадження одноособово суддею Білак М.В., то слід зазначити про відсутність порушень статті 340 КАС України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду:
1) з'ясовує склад учасників справи;
2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи;
3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали (частина друга статті 340 КАС України).
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина третя статті 340 КАС України).
Підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина четверта статті 340 КАС України).
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (частина п'ята статті 340 КАС України).
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 23 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд касаційної скарги за їх участю у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду. Справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 25 березня 2026 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
При цьому, суд, керуючись, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України, відповідно до якої суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, враховуючи, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті в адміністративній справі в частині позовних вимог та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, не вбачав необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для касаційного розгляду справи за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також Суд зазначає, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
За «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
За «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід суддям Касаційного адміністративного суду Білак Мирославі Вікторівні, Жуку Андрію Володимировичу, Уханенку Сергію Анатолійовичю, колегія суддів вважає, що доводи скаржника є необґрунтованими, адже в заявах не наведено будь-яких фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи, а лише свідчать про незгоду заявника з діями суддів та прийнятими ними судовими рішеннями.
Отже, Суд дійшов висновку, що заяви ОСОБА_1 не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість вказаної колегії суддів або їх необ'єктивність під час розгляду справи №320/30267/23 заявником не наведено, а суддями не встановлено.
З огляду на викладене, заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Білак М.В., суддів Жука А.В., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №320/19843/23 слід визнати необґрунтованою.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи наведене, питання про відвід суддів Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Жука Андрія Володимировича, Уханенка Сергія Анатолійовича від розгляду справи №320/30267/23, відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 167, 243, 248 КАС України,
Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Жука Андрія Володимировича, Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи №320/30267/23 визнати необґрунтованою.
Передати заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду Білак Мирослави Вікторівни, Жука Андрія Володимировича, Уханенка Сергія Анатолійовича від участі у розгляді справи №320/30267/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко