27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №200/7804/25
адміністративне провадження № К/990/13012/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №200/7804/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 25 листопада 2020 року по 19 травня 2023 року (включно), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 25 листопада 2020 року по 19 травня 2023 року (включно), грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18 червня 2025 року по 30 липня 2025 року (включно), компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025.
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 18 червня 2025 року по 30 липня 2025 року (включно), а також компенсації за невикористані дні щорічної основної відпуски за 2022-2025 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2023-2025 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з указаним рішенням Військова частина НОМЕР_1 звернулась із апеляційною скаргою до Першого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку з обґрунтованими причинами такого пропуску та відповідними доказами, а також надати докази сплати судового збору.
Копію ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року надіслано через систему "Електронний суд", та доставлено до електронного кабінету скаржника 12 лютого 2026 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 200/7804/25, виходячи з того, що скаржник станом на 04 березня 2026 року недоліки апеляційної скарги не усунув, а саме не надав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
До Верховного Суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №200/7804/25.
Отже, відповідачем оскаржується також ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як видно із викладеного вище, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліків апеляційної скарги.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції, неправильного застосування норм процесуального права.
Як зазначено вище, з оскаржуваного судового рішення установлено, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Відповідачу роз'яснено, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений строк, шляхом не направлення до суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку, доказів сплати судового збору у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію указаної ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника у системі «Електронний суд» 12 лютого 2026 року, що не заперечується відповідачем у тексті касаційної скарги.
З огляду на те, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, установлений судом, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Так, зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону; правильне їх застосовування є очевидним і не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення відповідних норм права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд уважає необґрунтованою касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 у цій справі, а відтак доходить висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
У зв'язку з перебуванням суддів Жука А.В. у відрядженні та Уханенка С.А. у відпустці, питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження вирішується після виходу суддів з відпустки.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №200/7804/25.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду