27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/8240/25
адміністративне провадження №К/990/13998/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №380/8240/25
за позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Славської селищної ради Стрийського району Львівської області «Про висловлення недовіри Славському селищному голові ОСОБА_1 » від 26 березня 2025 року, прийняте на засіданні позачергової 63 сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради;
- визнати протиправним та скасувати рішення Славської селищної ради Стрийського району Львівської області «Про дострокове припинення повноважень Славського селищного голови ОСОБА_1 » від 26 березня 2025 року № 4013;
- поновити ОСОБА_1 на посаді Славського селищного голови Славської селищної ради Стрийського району Львівської області з 27 березня 2025 року;
- стягнути з Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, починаючи з 27 березня 2025 року по день винесення судового рішення у даній справі, з розрахунку розміру середньоденної заробітної плати 4 565,64 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 64 копійки).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року, у справі № 380/8240/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №380/8240/25 в порядку спрощеного позовного провадження.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Окрім цього, у змісті касаційної скарги позивач наводить аргументи про помилкове віднесення судом першої інстанції цієї справи до малозначної, хоча, з огляду на значення та сутність такої категорії, на переконання скаржника, віднесення судом цієї справи до категорії незначної складності фактично обмежило принцип змагальності сторін і позбавило позивача можливості ефективно захистити свої права та інтереси від порушень з боку суб'єкта владних повноважень..
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Враховуючи предмет позову, в силу вимог частини шостої статті 12 КАС України, дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
З огляду на викладене Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі позивач зазначає про неврахування висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №240/6076/18 від 21 жовтня 2021, №160/7757/21 від 24 листопада 2022 року, №826/13000/18 від 25 липня 2019 року, №440/10933/22 від 12 вересня 2024 року, №500/5550/16-а від 21 листопада 2019 року, що підставою для касаційного перегляду судових рішень у цій справі та потребує перевірки.
Посилання скаржника на пункт четвертий частини четвертої статті 328 КАС України суд вважає не обґрунтованими та не приймає до уваги.
Отже, касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
У зв'язку з перебуванням суддів Жука А.В. у відрядженні та Уханенка С.А. у відпустці, питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження вирішується після виходу суддів з відпустки.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №380/8240/25.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/8240/25.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду