27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 540/2780/21
адміністративне провадження № К/990/24680/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 540/2780/21
за позовом Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису та наказу в частині, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 (суддя Левчук О. А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 (головуючий суддя Єщенко О. В., судді Крусян А. В., Яковлєв О. В.),
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року Акціонерне товариство "АрселорМіттал Берислав" (далі - АТ "АрселорМіттал Берислав", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також Держгеонадра, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування від 19.02.2021 № 24-14/01;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.05.2021 № 371 "Про поновлення дії, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень" у частині дії пункту 5 Додатку 3 про надання позивачеві строку на усунення порушень до 01.08.2021 щодо спеціального дозволу на користування надрами № 4654, виданого 28.12.2007 Товариству з метою видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного, Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області).
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що оскаржуваний припис та наказ в частині є необ'єктивними та незаконними, оскільки ними зобов'язано позивача здійснити певні дії, які він не може вчинити з незалежних від нього обставин. Припис про усунення порушень та наказ були прийняті за наслідками проведення планової перевірки АТ "АрселорМіттал Берислав" щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої складено акт від 19.02.2021 № 05/4653-Х. Порушення, виявлені при проведені перевірки в лютому 2021 року, стосувались невнесення Товариством змін до спецдозволу та інших порушень, які пов'язані з неможливістю тривалий час видобувати копалини, не з вини позивача, а внаслідок бездіяльності Держгеонадр.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 03.11.2021, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023, позов задовольнив повністю.
Верховний Суд постановою від 13.05.2024 скасував вищезазначені судові, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.
За наслідками нового судового розгляду Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що станом на час розгляду справи Державна служба геології та надр України хоч і прийняла наказ від 13.09.2021 № 655 про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами (у зв'язку з чим закінчено виконавче провадження № 65323058), проте не надала АТ «АрселорМіттал Берислав» спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області) від 28.12.2007 № 4654 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Судами не зібрано доказів, що позивач звертався до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), або щодо оскарження постанови державного виконавця від 26.11.2021 № 65323058 про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що видобування вапняків, складання проєкту розробки родовища корисних копалин, підготовка родовища до розробки та інші дії позивач не міг здійснювати через непереоформлення Держгеонадрами спецдозволу на право користування надрами і тому не мав повноважень щодо видобування вапняків, суду не надано.
Суди врахували, що судами розглядалися інші спори за участі тих самих сторін, а саме справи № 821/1033/15-а, № 821/684/16, № 826/9356/16, № 540/56/20. При цьому акти перевірок та приписи, які аналізувалися у вищенаведених справах, відрізняються періодами виявлення порушень та частково не співпадають в описі виявлених порушень, а тому посилання Товариства на те, що у вказаних справах встановлені обставини щодо відсутності вини позивача у допущенні зазначених відповідачем в оскаржуваному приписі порушень є неспроможними.
Суди зазначили, що приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування від 19.02.2021 № 24-14/01 Держгеонадра зобов'язала АТ «АрселорМіттал Берислав» у строк до 19.03.2021, а наказом від 17.05.2021 № 371 до 01.08.2021, усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Азово-Чорноморського міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що АТ «АрселорМіттал Берислав» в межах встановленого строку зверталось до контролюючого органу щодо надання підтверджуючих документів на виконання вимог припису та законодавства та / або з повідомлення про неможливість виконання з посланням на відповідні обставини та докази, суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2025 року Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 160/23907/21 та від 12.12.2023 у справі № 420/27120/21 (щодо необхідності чіткого та зрозумілого викладення вимог у приписі та надання достатнього строку на їх виконання).
Позивач також доводить неврахування судами при вирішенні спору правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.11.2023 у справі № 460/17126/21, стосовно вмотивованості приписів: «Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен бути мотивованим, узгоджуватись з нормами законодавства, а термін його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень; наданий у приписі строк на усунення суб'єктом господарювання виявлених порушень повинен бути обґрунтованим та достатнім для реального виконання такого припису».
Стверджує, що судами не були взяті до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.05.2024 у справі № 480/8344/22, від 28.07.2021 у справі № 380/744/20 та від 07.07.2022 у справі № 560/2260/21, про суперечливу поведінку суб'єкта владних повноважень, який вимагає виконання припису та через його невиконання з очевидних причин (незалежних від суб'єкта господарювання) звертається до суду з вимогами анулювання спецдозволу.
Крім того Товариство вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу дванадцятого частини дев'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосовно дотримання порядку встановлення та погодження із суб'єктом господарювання у визначеному законом порядку термінів усунення порушень у розпорядчому акті.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л. В. - головуючий суддя, судді: . Стеценко С. Г., Гриців М. І.
Верховний Суд ухвалою від 30.06.2025 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 15.07.2025 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У зв'язку зі звільненням судді - члена колегії Гриціва М. І. призначено повторний автоматизований розподіл справи та протоколом від 27.04.2026 визначено склад суду для розгляду касаційної скарги: головуючий - суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Шевцова Н. В.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а ухвалені у справі судові рішення - залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 28.12.2007 Публічному акціонерному товариству (ПАТ) "АрселорМіттал Берислав" надано спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища для видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного.
12.04.2012 між Державною службою геології та надр України та ПАТ "АрселорМіттал Берислав" укладено угоду № 4654 про умови користування надрами з метою видобування вапняків Осокорівського родовища. Метою користування надрами в спеціальному дозволі вказано "видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного". Невід'ємною частиною спеціального дозволу є угода від 12.04.2012 № 4654 про умови користування надрами з метою видобування вапняків Осокорівського родовища, з додатками № 1 (Характеристика ділянки надр з метою видобування вапняків Осокорівського родовища) та № 2 (Програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища).
Рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра України, оформленим протоколом засідання від 20.12.2012 № 2811, здійснено переоцінку запасів вапняків Осокорівського родовища (виявлені дані про нові властивості, якість та кількість корисних копалин), у зв'язку з чим у позивача виникла необхідність переоформлення спеціального дозволу.
Позивач звертався до відповідача із заявами на переоформлення спеціального дозволу на право користування надрами від 29.12.2012 № 513, від 18.03.2013 № 94, від 05.09.2013 № 327, від 04.04.2014 № 93, від 31.12.2015 № 412, проте відповідачем неодноразово відмовлено у переоформленні спеціального дозволу у зв'язку з необхідністю отримання ним погодження обласної ради.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2019 у справі № 826/10085/16, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 і Верховного Суду від 30.07.2020, задоволено адміністративний позов ПАТ «АрселорМіттал Борислав»: визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний від 28.12.2007 № 4654, виданого ПАТ «АрселорМіттал Борислав», згідно із пунктом 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, на підставі поданої Товариством заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером № 700/13/12-16 від 18.01.2016; зобов'язано Державну службу геології та надр України видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний від 28.12.2007 № 4654, виданого ПАТ «АрселорМіттал Борислав», на підставі поданої Товариством «АрселорМіттал Борислав» заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером від 18.01.2016 № 700/13/12-16 та надати ПАТ «АрселорМіттал Борислав» спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), реєстраційний від 28.12.2007 № 4654 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
У період з 08.02.2021 по 19.02.2021 Азово-Чорноморським міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку АТ "АрселорМіттал Берислав" з питань додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
За результатом перевірки складено акт від 19.02.2021 № 05/4654-Х, який підписано представником надрокористувача із зауваженнями.
Перевіркою виявлено наступні порушення:
1. відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
2. відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користуванням надрами;
3. відсутній Акт про надання гірничого відводу;
4. не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі зміни особливих умов та інших умов, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, а саме щодо скасування обов'язкового моніторингу та наукової супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 42;
5. не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811;
6. не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654, а саме: видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного;
7. не виконуються п. 5.3. вимог Угоди про умови користування надрами від 12.04.2012 № 4654, а саме: проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт, дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов'язаних з користування надрами; дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цієї угодою.
Не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток № 2 до Угоди про умови користування надрами від 12.04.2012, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4654 від 28.12.2007), а саме:
- складання робочого проєкту на розробку та рекультивації родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
- підготовка матеріалів для переоформлення акту надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2012 року. Відсутній акт про надання гірничого відводу;
- підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2013 року;
- укладення договору земельної ділянки. Термін виконання - IV квартал 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користування надрами;
- підготовка родовища до розробки: проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік;
- початок видобувних робіт (25 тис. тон). Термін виконання - 2013 рік;
- вихід на проєктні показники (250 тис. тон) Термін виконання - 2018 рік;
8. суб'єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не розпочав користування надрами.
19.02.2021 за вих. № 57 АТ "АрселорМіттал Берислав" направило відповідачеві зауваження до акта перевірки.
На підставі цього акта перевірки складено припис від 19.02.2021 № 24-14/01 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, яким зобов'язано АТ "АрселорМіттал Берислав" у строк до 19.03.2021 усунути вказані у приписі порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. У приписі вказані порушення:
1. відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
2. відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користуванням надрами;
3. відсутній Акт про надання гірничого відводу;
4. не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі зміни особливих умов та інших умов, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, а саме щодо скасування обов'язкового моніторингу та наукової супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 42;
5. не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811;
6. не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654, а саме: видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного;
7. не виконуються п. 5.3. вимог Угоди про умови користування надрами від 12.04.2012 № 4654, а саме: проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт, дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов'язаних з користування надрами; дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цієї угодою.
Не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток № 2 до Угоди про умові користування надрами від 12.04.2012, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654), а саме:
- складання робочого проєкту на розробку та рекультивації родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
- підготовка матеріалів для переоформлення акта надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2012 року. Відсутній акт про надання гірничого відводу;
- підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2013 року;
- укладення договору земельної ділянки. Термін виконання - IV квартал 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користування надрами;
- підготовка родовища до розробки: проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; - проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік;
- початок видобувних робіт (25 тис. тон). Термін виконання - 2013 рік;
- вихід на проєктні показники (250 тис. тон) Термін виконання - 2018 рік;
8. суб'єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не розпочав користування надрами.
Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 17.05.2021 № 371 "Про поновлення дії, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень" та Додатку № 3 до нього, Держгеонадра вирішила: у зв'язку з порушенням статей 18, 19, 24, 51 Кодексу України про надра, абзацу третього статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарювання" надати термін для усунення порушень законодавства про надра ПАТ "АрселорМіттал Берислав" до 01.08.2021.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 та постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно зі статтею 2 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Статтею 4 Кодексу України про надра встановлено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Статтею 15 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Відповідно до частини першої статті 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Згідно із частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення № 1174).
Згідно з пунктом 1 Положення № 1174 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства.
Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частинами першою та другою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
Отже, дія Закону № 877-V поширюється на спірні правовідносини.
Згідно з частинами сьомою, восьмою та одинадцятою статті 7 Закону № 877-V га підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Верховним Судом неодноразово, зокрема, але не виключно в постановах від 18.05.2023 у справі № 160/23907/21, від 12.12.2023 у справі № 420/271/20, аналізувались норми Закону № 877-V в частині визначення основних ознак припису, який складається контролюючими органами, вимог щодо його оформлення та змісту.
За результатами перевірки контролюючим органом окрім акта перевірки складається припис, який є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб'єктом господарювання норм законодавства та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.
Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу четвертого частини першої статті 6 Закону № 877-V, згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.04.2021 у справі № 480/1752/19, зазначив, що до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень вимог законодавства, виявлених у ході перевірки. Такі порушення повинні підтверджуватись документально, бути належним чином зафіксовані у акті перевірки, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вчинені саме тим суб'єктом господарювання, який перевірявся.
Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен бути мотивованим, узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання має визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень. Наданий у приписі строк на усунення суб'єктом господарювання виявлених порушень повинен бути обґрунтованим та достатнім для реального виконання такого припису.
Крім того, у постанові від 07.11.2023 у справі № 460/17126/21 Верховний Суд на підставі аналізу норм Закону № 877-V виокремив універсальні ознаки припису щодо усунення порушень законодавства, а саме:
- вимоги припису повинні бути спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, виявлених у ході перевірки;
- має містити перелік документально підтверджених порушень, що допущені суб'єктом перевірки;
- у приписі має бути визначений обґрунтований та достатній для реального виконання такого припису строк усунення порушень;
- кожна вимога у приписі контролюючого органу повинна бути належним чином сформульованою, загальнозрозумілою та доведеною;
- припис не може абстрактно вказувати на обов'язок суб'єкта господарської діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства;
- припис не може носити попереджувальний та рекомендаційний характер.
Застосовуючи згадані висновки до обставин цієї справи, колегія суддів наголошує, що виконання вимог припису напряму залежить від того, чи має суб'єкт господарювання реальну, об'єктивну можливість усунути виявленні під час проведення перевірки порушення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що одним із порушень, наведених в оскаржуваному приписі від 19.02.2021 № 24-14/01, є те, що позивачем не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток № 2 до Угоди про умові користування надрами від 12.04.2012, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654).
Пунктом 3.1 Угоди № 4654 про умови користування надрами з метою видобування вапняків Осокорівського родовища передбачено, що умови користування надрами, види та строки виконання надрокористувачем робіт з метою видобування вапняків протягом строку дії дозволу визначається в програмі робіт з видобування корисних копалин, яка підписується сторонами і є Додатком 2 та невід'ємною частиною цієї Угоди.
У Додатку 2 (Програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища) визначено такі заходи з розвитку виробництва: 1) переоформлення спеціального дозволу на користування надрами. Строк виконання - І квартал 2012 року; 2) укладання договору про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов дозволу та Угоди про умови користування надрами. Строк виконання - ІІ квартал 2012 року; 3) складання робочого проекту на розробку та рекультивацію родовища ОВНС. Строк виконання - ІV квартал 2012 року; 4) підготовка матеріалів для отримання акта надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Строк виконання - І квартал 2012 року; 5) підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням.
При цьому, починаючи з 2012 року позивач вчиняв дії щодо переоформлення спецдозволу на право користування надрами, тобто розпочав виконання першого пункту Програми робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища.
ПАТ "Арселорміттал Берислав" у зв'язку з виявленням нових якостей вапняків Осокорівського родовища (у зв'язку з геолого-економічною переоцінкою запасів згідно з протоколом від 20.12.2012 № 2811 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України) неодноразово намагався виконати обов'язок щодо переоформлення спеціального дозволу шляхом звернення до відповідача із заявами на переоформлення спеціального дозволу на право користування надрами:
- заява від 29.12.2012 № 513, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 08.02.2013 вих. 1069/03/12-13;
- заява від 18.03.2013 вих. № 94, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 05.07.2013 вих. 7076/03/12-13, яким вдруге заяву повернуто заявнику, у зв'язку із необхідністю отримання погодження обласної ради;
- заява від 05.09.2013 вих. № 326, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 24.09.2013 вих. 11361/03/12-13, яким втретє заяву повернуто у зв'язку із необхідністю отримання погодження обласної ради;
- заява від 16.10.2013 вих. № 396, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 24.10.2013 вих. 13191/03/12-13, яким вчетверте заяву повернуто у зв'язку із необхідністю отримання погодження обласної ради;
- заява від 23.10.2014 вих. № 353, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 03.11.2014. вих. 15273/02/12-14, яким заяву повернуто через відсутність рішення Херсонської обласної ради щодо надання погодження на розробку Осокорівського родовища;
- заява від 08.10.2015 вих. № 321, за результатами розгляду заяви Держгеонадра було надано лист-відмову від 09.12.2015 вих. 16359/13/12-15, яким заяву повернуто у зв'язку із наданням для внесення змін до спеціального дозволу географічних координат, які не відповідають контуру підрахунку запасів, визначеному на плані підрахунку запасів, що додається до звіту "Геолого-економічна переоцінка Осокорівського родовища".
13.01.2016 ПАТ "АрселорМіттал Берислав" на адресу Державної служби геології та надр України було направлено лист від 31.12.2015 № 412 про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654 "Видобування вапняків Осокорівського родовища", разом із заявою та пакетом документів, передбаченим пунктом 17 Порядку № 615.
Однак, відповідачем не було надано позивачеві ані дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін, ані вмотивованої відмови, тому Товариство звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії (справа № 826/10085/16).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019 у справі № 826/10085/16, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 і Верховного Суду від 30.07.2020, позов ПАТ "АрселорМіттал Берислав" задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невидачі наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), та зобов'язано Державну службу геології та надр України видати наказ про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), від 28.12.2007 реєстраційний №4654, виданого ПАТ "АрселорМіттал Берислав", на підставі поданої заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 №4654, що зареєстрована у Державній службі геології та надр України за вхідним номером від 18.01.2016 №700/13/12-16 та надати Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області), від 28.12.2007 реєстраційний № 4654 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Судом при розгляді справи № 826/10085/16 встановлено, що відповідач неодноразово відмовляв позивачеві у переоформленні спеціального дозволу у зв'язку з необхідністю отримання погодження обласної ради. Водночас, згідно з висновками та рекомендаціями Херсонської обласної ради від 06.08.2014 № 36/15 внесення змін до чинних дозволів не є компетенцією обласної ради. Окрім того, як вбачається зі змісту пункту 9 Порядку № 615, забезпечення процедури погодження надання надр у користування покладено саме на Держгеонадра України, а не на особу, що звернулася за одержанням дозволу.
Тобто, судовими рішеннями у справі № 826/10085/16 підтверджено протиправність дій Держгеонадра щодо відмови у внесенні змін до спеціального дозволу, у зв'язку з цим зобов'язано відповідача внести такі зміни та надати Товариству спеціальний дозвіл на новому бланку з відповідними змінами.
Крім того судами встановлено, що 13.05.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65323058 з виконання виконавчого листа від 12.01.2021 № 826/10085/16, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва.
26.11.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65323058 з виконання виконавчого листа від 12.01.2021 № 826/10085/16, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Державна служба геології та надр України на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.01.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 826/10085/16, з урахуванням рекомендацій Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 05.08.2021 № 17 - РГ/2021), видала наказ від 13.09.2021 № 655, яким внесла зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654 з метою видобування вапняків Осокорівського родовища, яке розташоване у Херсонській області, наданого АТ «АрселорМіттал Берислав».
Крім того суди зазначили, що станом на момент розгляду справи Державною службою геології та надр України хоч і прийнято наказ від 13.09.2021 № 655, у зв'язку з чим закінчено виконавче провадження № 65323058, проте не надано АТ "АрселорМіттал Берислав" спеціальний дозвіл на користування надрами Осокорівського родовища (біля села Осокорівка, Нововоронцовського району, Херсонської області) від 28.12.2007 № 4654 на новому бланку з урахуванням відповідних змін.
Тобто, як на момент прийняття спірного припису з вимогою внести зміни до спеціального дозволу (19.02.2021), так і на момент закінчення строку, визначеного в спірному наказі від 17.05.2021 № 371 для виконання цієї вимоги (01.08.2021), Товариство не мало можливості отримати спеціальний дозвіл зі змінами з огляду на протиправні дії відповідача.
Більше того, ця обставина очевидно була відома відповідачеві, оскільки рішення суду у справі № 826/10085/16 набрало законної сили на момент проведення перевірки та прийняття спірного припису.
У цьому контексті колегія суддів враховує зазначені у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 380/744/20, від 07.07.2022 у справі № 560/2260/21 та від 28.05.2024 у справі № 480/8344/22 висновки стосовно того, що у практиці вирішення приватно-правових спорів підлягає застосованню доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права. При цьому, Суд у цих справах вказав, що під час вирішення деяких категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб'єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на зазначенні вище обставини та послідовність дій відповідача Суд констатує, що суперечлива (непослідовна) поведінка Державної служби геології та надр України в межах спірних правовідносин об'єктивно унеможливила виконання вимог припису в частині внесення зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі виявлення під час користування надрами про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів згідно протоколу ДКЗ України від 20.12.2012 № 2811 (пункт 5 зафіксованих в приписі порушень).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині.
Водночас Суд звертає увагу, що під час перевірки відповідач встановив також інші порушення вимог законодавства, які детально описані в акті перевірки та зафіксовані в приписі з вимогою їх усунення, а саме:
1. відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
2. відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користуванням надрами;
3. відсутній Акт про надання гірничого відводу;
4. не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами у разі зміни особливих умов та інших умов, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, а саме щодо скасування обов'язкового моніторингу та наукової супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 42;
6. не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654, а саме: видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного;
7. не виконуються п. 5.3. вимог Угоди про умови користування надрами від 12.04.2012 № 4654, а саме: проводити та фінансувати роботи у термін та в межах, зазначених у програмі робіт, дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм, виконання робіт, пов'язаних з користування надрами; дотримуватися вимог, передбачених дозволом та цієї угодою.
Не виконується програма робіт з видобування вапняків Осокорівського родовища (додаток № 2 до Угоди про умові користування надрами від 12.04.2012, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2007 № 4654), а саме:
- складання робочого проєкту на розробку та рекультивації родовища, ОВНС. Термін виконання - IV кв. 2012 року. Відсутній проєкт розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку;
- підготовка матеріалів для переоформлення акта надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2012 року. Відсутній акт про надання гірничого відводу;
- підготовка матеріалів для переоформлення земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами в установленому порядку. Термін виконання - IV квартал 2013 року;
- укладення договору земельної ділянки. Термін виконання - IV квартал 2013 року. Відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користування надрами;
- підготовка родовища до розробки: проходка виїзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; - проходження гірничих виробок. Термін виконання - 2013 рік;
- початок видобувних робіт (25 тис. тон). Термін виконання - 2013 рік;
- вихід на проєктні показники (250 тис. тон) Термін виконання - 2018 рік;
8. суб'єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не розпочав користування надрами.
Позиція Товариства про неможливість усунення цих порушень ґрунтується на тому, що усі вони є похідними від отримання спеціального дозволу зі змінами на новому бланку, який, як зазначено вище, не було отримано внаслідок бездіяльності відповідача.
Зміст ухвалених у справі судових рішень свідчить про те, що суди фактично не дали оцінку цим доводам Товариства та вищезазначеним порушенням, зазначивши лише, що суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що видобування вапняків, складання проєкту розробки родовища корисних копалин, підготовка родовища до розробки та інші дії позивач не міг здійснювати через непереоформлення Держгеонадрами спецдозволу на право користування.
Тобто суди не дослідили усіх підстав позову та переклали обов'язок доказування на позивача.
Однак, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплений статтею 9 КАС України, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
Частинами першою та другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій не дали правової оцінки всім вимогам, встановленим відповідачем у спірному приписі, та не проаналізували можливість їх усунення з огляду на встановленні у справі обставини, тобто не встановили всі обставини справи, які входять до предмету доказування та мають значення для правильного вирішення спору.
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»); з огляду на положення статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
Відсутність процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення слід скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі № 540/2780/21 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.В. Тацій С.Г. Стеценко Н.В. Шевцова