ф
27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 240/16623/25
адміністративне провадження № К/990/50441/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І. В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 240/16623/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати ТЦК провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 25 лютого 2022 року по 15 серпня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) про поновлення строку звернення із вказанням інших обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із цим позовом у частині позовних вимог із 19 липня 2022 року або уточненої позовної заяви.
Роз'яснено позивачу, що в разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 липня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, визнав неповажними, вказані у заяві від 08 липня 2025 року, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою в частині позовних вимог до ТЦК про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТЦК про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернув позивачу без розгляду в частині позовних вимог:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні позивачу в період з 19 липня 2022 року по 15 серпня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати ТЦК провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 15 серпня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29 січня 2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17 грудня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 240/16623/25 за позовом ОСОБА_1 до ТЦК про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Витребував справу № 240/16623/25 із Житомирського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду:
1) з'ясовує склад учасників справи;
2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи;
3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Згідно із частиною третьою цієї статті після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За змістом пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Ураховуючи викладене, за відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Призначити справу № 240/16623/25 до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, який відбудеться з 28 квітня 2026 року в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Желєзний