27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №520/33652/25
адміністративне провадження №К/990/15875/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №520/33652/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 від 19.12.2025, з примусового виконання виконавчого листа №520/20670/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 28.02.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 12.03.2026 Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 зазначену касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
08.04.2026 Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України через підсистему «Електронний суд» вдруге подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Встановлено, що у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції.
Судом встановлено, що згідно з відомостями "КП Діловодство спеціалізованого суду" копія ухвали Верховного Суду від 30.03.2026 про повернення касаційної скарги у справі №520/33652/25, провадження №К/990/11436/26, отримана скаржником 02.04.2026 о 04:34.
Повторно касаційну скаргу подано до Верховного Суду 08.04.2026.
З огляду на те, що повторно касаційну скаргу подано без суттєвих затримок та зайвих зволікань, наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2025 році фізичною особою, який містив одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний Суд» складає 1937 грн 92 коп.
Проте у тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції через Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а законодавством передбачені чіткі строки подачі касаційних скарг на судові рішення.
Перевіривши указане клопотання, Верховний Суд зазначає таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Ураховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про відстрочення сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано.
За таких обставин, у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Клопотання Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №520/33652/25 задовольнити.
Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
У задоволенні клопотання Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №520/33652/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
І.В. Желєзний
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду