27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №320/36609/25
адміністративне провадження № К/990/13221/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №320/36609/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому просив:
- визнати протиправним і незаконним зменшення відповідачем ОСОБА_1 розміру встановленої при призначенні надбавки за вислугу років на державній службі (у період служби на посаді головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи департаменту правового забезпечення та на посаді головного спеціаліста відділу представництва в судах та інших органах юридичного департаменту - з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року) - на 20 % посадового окладу, а саме: з 50% посадового окладу до 30% посадового окладу;
- стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену за кожен місяць 2024 року, січень і лютий 2025 року надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 20% посадового окладу, встановленого згідно зі штатним розписом за зазначений період, з урахуванням індексу споживчих цін за зазначений період у розмірі 114,00 %, в загальній сумі 93161,71 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо зменшення ОСОБА_1 встановленої при призначенні на посаду, віднесену до державної служби, надбавки за вислугу років з 01 січня 2024 року по 20 січня 2025 року з 50 до 30 відсотків посадового окладу.
Зобов'язано Міністерство освіти і науки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 01 січня 2024 року по 20 січня 2025 року відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» на рівні 50 відсотків посадового окладу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
24 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №320/36609/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача у відрядженні та відпустці, члена колегії суддів - у відпустці, а також проходженням ними підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України розгляд касаційної скарги здійснено після їх повернення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року справу №320/36609/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №320/36609/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: Ж.М. Мельник-Томенко
М.І. Смокович