27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/8832/25
адміністративне провадження № К/990/11953/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу Господарського суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №380/8832/25 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просив:
- визнати дії Господарського суду міста Києва незаконними та протиправними, щодо ненадання відповіді на запит № ВСП001/31/03/25 від 31 березня 2025 року;
- зобов'язати Господарський суд міста Києва належним чином розглянути запит ВСП001/31/03/25 від 31 березня 2025 року та надати журналісту ВГО «Журналісти проти корупції» Жукову О.С. відповідь на запит та запитувану інформацію.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Господарського суду міста Києва щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 №ВСП001/31/03/25 від 31 березня 2025 року не у встановлений частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI строк.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
16 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Господарського суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №380/8832/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду в частині задоволених позовних вимог та закрити провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача у відрядженні та відпустці, а також членів колегії суддів у відпустці, а також у зв'язку з проходженням підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України, розгляд касаційної скарги здійснено після їх повернення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року справу №380/8832/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник зазначає, що спір у межах даної справи має виняткове значення для Господарського суду міста Києва, як для місцевого спеціалізованого господарського суду першої інстанції загальної юрисдикції, що у своїй діяльності дотримується основних засад судочинства.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Господарського суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №380/8832/25 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович