іменем України
22 квітня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 747/667/25
Головуючий у першій інстанції - Тіщенко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/991/26
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - Мамонової О.Є.,
суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
із секретарем Герасименко Ю.О.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі по тексту - АТ «Універсал Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.05.2019 у розмірі 132 430,99 грн станом на 03.11.2025 та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06.05.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір). Підписавши договір, відповідачка підтвердила, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники зазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою договору остання отримала кредит у розмірі 60 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Заявник зазначав, що банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка в свою чергу не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).
Указував, що станом на 28.12.2022 у відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 28.12.2022 банк направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідачка на контакт не виходить та не вчиняє жодної дії, направленої для погашення заборгованості. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 03.11.2025 становить 132 430,99 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 132 430,99 грн.
Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 28.01.2026 позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.05.2019 в сумі 132 430,99 грн та судовий збір у сумі 3 028 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову АТ «Універсал Банк», посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в анкеті-заяві відсутні будь-які дані про умови кредитування, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання і погодження відповідачкою умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток «Monobank» та паспорту споживчого кредиту шляхом використання її електронного цифрового підпису.
Заявниця указує, що позивач не заявляв вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, пені чи інших платежів на підставі ст. 625, 1048 ЦК України, в той же час анкета-заява від 06.05.2019 не містить погоджених умов щодо нарахування відсотків (зокрема, процентної ставки після закінчення пільгового періоду), пені чи комісій, які позивач міг би зарахувати в тіло кредиту, а зарахування позивачем цих нарахувань в тіло кредиту є неправомірними, оскільки такі умови з відповідачкою не погоджувались, а умови і правила, на які посилається позивач, не підписані відповідачкою і не можуть вважатись частиною договору.
Наголошує, що позивач автоматично погашав відсотки за рахунок основної суми кредиту, збільшивши заборгованість до 132 430,99 грн в односторонньому порядку, що суперечить суті кредитних відносин, оскільки відсотки є платою за користування коштами, не частиною основного боргу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи позов АТ «Універсал Банк» суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у встановлений законом спосіб укладено кредитний договір, в тому числі погоджено Умови обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Суд констатував, що взяті на себе зобов'язання за укладеним 06.05.2019 кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно, належним чином, надававши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконувала, обов'язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів своєчасно та у погодженому розмірі не вносила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 132 430,99 грн, який складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 132 430,99 грн і яка підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Однак з такими висновками районного суду не може погодитись апеляційний суд через їх невідповідність обставинам справи і, як наслідок, неправильне застосування норм матеріального права.
Судом у справі встановлено, що 06.05.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій відповідачка просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов (а.с. 26).
Відповідно до пункту 2 анкети-заяви, проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою, ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір), укладення якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням цього договору вона підтвердила, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилася з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомлятиме її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. 3 анкети-заяви).
Згідно з пунктом 6 анкети-заяви відповідачка просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку.
Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 02ЕАВ12D1АА3235F3В38D6АА16580426F18311FЕ99DF5233ЕD3Е01АЕ476В03D997, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного цифрового підпису.
До позову АТ «Універсал Банк» додано:
- Умови і правил обслуговування фізичних в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, затверджені протоколом №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021 (а.с. 27-33);
- тарифи monobank|Universal Bank Чорна картка monobank (а.с. 34-35);
- паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 36-38);
- таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 38 зворот).
Жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 06.05.2019 за карткою НОМЕР_1 встановлено наступні кредитні ліміти: 06.05.2019 - 13 500 грн, 08.07.2019 - 5 000 грн, 18.07.2019 - 12 000 грн, 21.11.2019 - 20 000 грн, 06.03.2020 - 25 000 грн, 29.05.2020 - 35 000 грн, 28.09.2020 - 60 000 грн (а.с. 25).
Із виписки по картковому рахунку (рух коштів по картці) НОМЕР_3 , картка НОМЕР_1 , клієнта ОСОБА_1 від 03.11.2025 вбачається, що за період з 06.05.2019 по 03.11.2025 остання користувалась кредитною карткою, а саме: знімала готівку, розраховувалась в магазинах, здійснювала перекази коштів та оплату через різні системи оплати, поповнювала мобільний, поповнювала картку, здійснювала перекази грошових коштів на інші карткові рахунки, тим самим підтвердила свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.
Згідно із вказаною випискою кредитний ліміт (станом на 03.11.2025) - 60 000 грн; заборгованість (станом на 03.11.2025) - 132 430,99 грн; сума витрат за період - 477 329,19 грн; сума зарахувань за період - 344 898,20 грн. (а.с. 17-23, 24).
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 03.11.2025 її розмір складає 132 430,99 грн, з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 132 430,99 грн (а.с. 7-15).
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. №675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 675), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Звертаючись до суду з позовом банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 132 430,99 грн. Разом з тим, як вбачається із виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, вказана заборгованість складається також із нарахованих банком відсотків за користування кредитом. Між тим, доказів про узгодження умов надання коштів позивач не надав.
На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021, які не містять підпису чи електронного підпису відповідачки.
Також, як зазначалось вище, позивачем надано тарифи monobank|Universal Bank Чорна картка monobank без зазначення дати їх прийняття чи чинності, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які теж відповідачкою не підписані.
Так, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву, зважаючи в першу чергу на те, що дані Умови і правила затверджені протоколом Правління №46 від 24.11.2021, набули чинності 27.11.2021, а анкета-заява підписана відповідачкою 06.05.2019.
Крім того, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Анкета-заява взагалі не містить визначення домовленості сторін про розмір відсотків, їх види, умови та періоди їх нарахування тощо, при цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди різні види процентної ставки (поточна, прострочена та відсотки за порушення грошового зобов'язання) у розмірі: 38,4%, 76,8%, 37,2%, 19,2%.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних відносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Отже, оскільки ОСОБА_1 є споживачем послуг, саме на банк покладається обов'язок дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні правочину з певним обмеженням дії принципу свободи цивільного договору зі сторони кредитора.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що між сторонами у встановлений законом спосіб укладено кредитний договір, в тому числі погоджено Умови обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.
Єдиним документом, з наданих позивачем до суду, який містить підпис відповідачки, є заява-анкета про надання банківських послуг від 06.05.2019, в якій взагалі не згадується про обов'язок відповідачки сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачці процентів за користування кредитними коштами, які позивач вказав у розрахунку як складову заборгованості за тілом кредиту, останнім до суду не надано.
Аналізуючи залишок заборгованості відповідачки за кредитом, підтверджений випискою по рахунку ОСОБА_1 та самостійно визначений позивачем у розрахунку, колегія суддів констатує, що тіло кредиту було збільшено за рахунок списання відсотків.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
Таким чином, саме виписка по картковому рахунку є належним і допустимими доказом, що підтверджує виконання позивачем умов договору в частині встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування позивачем кредитними коштами.
Так, відповідно до виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_4 від 03.11.2025 за період з 06.05.2019 по 03.11.2025, сума витрат за період - 477 329,19 грн, сума зарахувань за період - 344 898,20 грн.
Дослідивши надану позивачем виписку про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період з 06.05.2019 по 03.11.2025 апеляційним судом встановлено, що за спірний період в рахунок погашення відсотків банком списано 71 846,88 грн, які мають бути вирахувані із загальної суми заборгованості.
Таким чином, за даними виписками про рух коштів по рахунку розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 60 584,11 грн (477 329,19 грн (сума витрат) - 344 898,20 грн (сума зарахувань) - 71 846,88 грн (сума списаних відсотків)).
Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 28.01.2026 - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк» шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 60 584,11 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.
При зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції АТ «Універсал Банк» сплачено судовий збір за її подання у сумі 3 028 грн (а.с. 1).
У зв'язку з частковим задоволенням позову на суму 60 584,11, що становить 45,75% від оскаржуваної суми боргу (60 584,11 грн х 100 / 132 430,99 грн), з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» належить стягнути 1 385,31 грн (3 028 грн х 45,75%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатила судовий збір за її подання у сумі 4 542 грн (а.с. 77).
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 на суму 71 846,88 грн (132 430,99 грн - 60 584,11 грн), що становить 54,25% від оскаржуваної суми, з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 464,03 грн (4 026 грн х 54,25%) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2026 року - скасувати.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.05.2019 у сумі 60 584 грн 11 коп. та 1 385 грн 31 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 2 464 грн 03 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повна постанова складена 27.04.2026.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: Н.В.Висоцька
Н.В.Шитченко