Єдиний унікальний номер 728/855/26
Номер провадження 3/728/404/26
27 квітня 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді - Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - не з'явився,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.
І. Зазначення питання, що вирішується.
До Бахмацького районного суду (далі також - Суд) 13.04.2026 надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ЕПР1 № 633337 зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 (далі також - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 06 квітня 2026 року о 10 год 25 хв, керував автомобілем марки ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Т2531, 12км без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами категорії “В», чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху (далі також - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306.
Згадане правопорушення має ознаку повторності, оскільки ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, згідно з постановою органу Національної поліції від 14.09.2025 серії ЕНА № 5722938.
Вищевказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
ІІ. Рух справи.
У судове засідання, призначене Судом на 27.04.2026 о 14 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
ІІІ. Оцінка Суду.
Водночас, у ході розгляду справи було встановлено, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 не відповідають вимогам, встановленим законодавством.
Зокрема, Суд нагадує, що адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 126 КУпАП є кваліфікованим видом правопорушень передбачених частинами другою-четвертою цієї статті за ознакою повторності.
При цьому, згідно з частиною другою статті 126 КупАП адміністративним правопорушенням визнається керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Під такими особами слід розуміти тих, хто здійснював фактичне керування транспортним засобом, однак не отримував у встановленому порядку посвідчення водія.
Однак, до матеріалів справи додано довідку від 11.04.2026 № 46592-2026, видану відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, стосовно наявності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.01.2017 із статусом “ЗДАНИЙ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ».
Суд звертає увагу, що за змістом положень статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також - Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення» має “автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії» (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального» характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення».
Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.
Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі “Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.
Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції» (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії» (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова» (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.
Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), § 79).
Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії» (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд зазначає, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який у порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, але сам по собі не може підтверджувати вину особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Суд нагадує, що відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
А виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки.
Підсумовуючи вищенаведене, Суд вважає, що за вказаних обставин, проведення повного і об'єктивного розгляду справи є неможливим, а протокол про адміністративні правопорушення повинні бути повернуті органу, який їх склав, для належного оформлення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд -
Адміністративні матеріали разом з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.04.2026 серії ЕПР1 № 633337, складений стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути до відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління ГУНП в Чернігівській області на доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Сороколіт