17.04.2026 Справа №607/26645/25 Провадження №2/607/1168/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості у загальному розмірі 27 297,50 гривень, зокрема:
за Кредитним договором № 8892858 в розмірі 19 235,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею; 10 000,00 грн - неустойка; 862,50 грн - комісія за надання Кредиту;
за Кредитним договором № 71569371 в розмірі 8 062,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 5 000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 375,00 грн - комісія за надання Кредиту.
В обґрунтування вказаного позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 05 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 8892858, на виконання умов якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у сумі 5 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Згідно з п.п 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.
Згідно з п.п. 10.1 Кредитного договору, підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
27 березня 2025 року на підставі договору факторингу № 27/03/25, укладеного між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 235,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн - неустойка; 862,50 грн - комісія за надання Кредиту.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 , остання не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання прав вимог до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Також 16 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 71569371, на виконання умов якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у сумі 2 500,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Згідно з п.п 2.1 Кредитного договору, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.
Згідно з п.п. 10.1 Кредитного договору, підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі - Правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
27 березня 2025 року на підставі договору факторингу № 27/03/25, укладеного між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 8 062,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 5 000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 375,00 грн - комісія за надання Кредиту.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення ОСОБА_1 , остання не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання прав вимог до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань, які полягали у поверненні отриманих у кредит коштів та сплаті відсотків у розмірі та у строки, передбачені вищеописаними Договорами, стали причиною звернення ТОВ «ФК «ЄАПБ» до суду.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника цього товариства, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, а також оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
05 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики №8892858 (далі - Договір 1), за умовами якого відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, строком на 360 днів, до 27 лютого 2026 року, процентна ставка/день (фіксована) - 0,95 %, неустойка - 250,00 грн/ день та орієнтовна загальна вартість кредиту - 22 962,50 грн.
У розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору 1 відповідачкою вказано номер карти НОМЕР_1 .
Згідно умов Договору 1 ТОВ «1 БАНК» зобов'язалось передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та Комісії за надання кредиту відповідно до умов цього договору (п. 2.1 Договору 1).
Пунктом 2.8 Договору 1 визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.
Пунктами 11.1.1-11.1.3 Договору 1 передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»).
Згідно довідки ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000090317/ТНПП від 27 листопада 2025 року, останнє підтверджує, що на підставі укладеного між товариствами договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» було здійснено наступний переказ грошових коштів, дата: 05 березня 2025 року; сума - 5 000,00 грн; отримувач ОСОБА_1 , номер НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по договору позики № 8892858 від 05 березня 2025 року, складеного ТОВ «1 БАНК» станом на 26 червня 2025 року, відповідачу нарахована заборгованість за Договором в розмірі 19 235,00 грн, з яких тіло - 5 000,00 грн; 3 372,50 грн - проценти; 10 000,00 грн - неустойка, 862,50 грн - комісія.
16 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір позики №71569371 (далі - Договір 2), за умовами якого відповідачу було надано у кредит грошові кошти в сумі 2 500,00 грн, строком на 30 днів, до 14 квітня 2025 року, денна процентна ставка/день становить 0,75%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день 4,00%, пеня - 4,00% та орієнтованою річною процентною ставкою 1 186,17%, орієнтована загальна вартість кредиту - 3 062,50 грн.
У розділі «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору 2 відповідачем вказано номер карти НОМЕР_1 .
Згідно умов Договору 2 ТОВ «1 БАНК» зобов'язалось передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту (п. 2.1 Договору 2).
Пунктом 2.5 Договору 2 визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.
Пунктами 11.1.1-11.1.3 Договору 2 передбачено, що позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit,ua/ua/docuinents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору позики №71569371 від 16 березня 2025 року) сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 2 500,00 грн, та розмір процентів за користування кредитом - 187,50 грн, комісія за надання кредиту 375,00 грн.
Згідно довідки ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000092045/ТНПП від 05 грудня 2025 року, останнє підтверджує, що на підставі укладеного між товариствами договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, ТОВ Фінансова компанія «Фінекспрес» було здійснено наступний переказ грошових коштів, дата: 16 березня 2025 року; сума - 2 500,00 грн; отримувач ОСОБА_1 , номер НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по договору позики № 71569371 від 16 березня 2025 року, складеного ТОВ «1 БАНК» станом на 25 липня 2025 року, відповідачу нарахована заборгованість за Договором в розмірі 8 062,50 грн, з яких тіло - 2 500,00 грн; 187,50 грн - проценти; 5 000,00 грн - пеня, 375,00 грн - комісія.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
За змістом ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
27 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
26 червня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 5 до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року.
25 липня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 6 до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року.
26 червня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 7 від 26 червня 2025 року за договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року про відступлення прав вимоги згідно з реєстром боржників № 7 від 26 червня 2025 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 7 від 26 червня 2025 року до договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором №8892858 становить 19 235,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн - неустойка, 862,50 грн - комісія за надання позики.
25 липня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 10 від 25 липня 2025 року за договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року про відступлення прав вимоги згідно з реєстром боржників № 10 від 25 липня 2025 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 10 від 25 липня 2025 року до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором №71569371 становить 8 062,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 5 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 375,00 грн - комісія за надання позики.
Отож, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідачки за вищеописаними кредитними договорами, адже взятих на себе кредитних зобов'язань ОСОБА_1 не виконала, що і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд, проаналізував зміст спірних правовідносин та встановив, що Договори 1, 2 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «1 БАНК» надіслало ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку, на вказаний ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження.
Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитні договори не були б укладені сторонами, а тому описані вище правочини, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, та їх укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.
Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит) не міг би бути укладеним.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Щодо стягнення з позичальника заборгованості за Кредитним договором № 71569371 від 16 березня 2025 року, в частині 5 000,00 грн пені, то слід зазначити наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 21 січня 2025 року, справа № 751/3052/23, зазначено, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування ним пені та заборгованості за порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором відбулось після 24 лютого 2022 року, в період дії воєнного стану, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 5 000,00 грн.
Щодо вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення неустойки, які передбачені умовами Кредитного договору № 8892858 від 05 березня 2025 року, то суд також вважає її такими, що також не підлягають до задоволення.
Так, пунктом 2.2.8 Договору № 8892858 від 05 березня 2025 року, неустойку 250,00 грн/день.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема, було внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).
У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Водночас з системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», так і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
За змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Відтак, основним регулятором у спірних правовідносинах є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за Кредитним договором № 8892858 від 05 березня 2025 року та Кредитним договором № 71569371 від 16 березня 2025 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 8892858 від 05 березня 2025 року складається зокрема із 862,50 грн - заборгованість за комісією; за Кредитним договором № 71569371 від 16 березня 2025 року - із 375,00 грн - заборгованість за комісією, які позивач просить стягнути з відповідача.
Однак, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями з огляду на наступне.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу, укладених між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БАНК», заборгованості:
за Кредитним договором № 8892858 в розмірі 8 372,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
за Кредитним договором № 71569371 в розмірі 2 687,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Про виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, передбачені Договорами - тіло кредиту, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний їй банківський рахунок і позичальник тим самим не заперечувала умов договору та не надала доказів на спростування факту отримання ним кредитних коштів.
Відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі вказаних вище договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 11 060,00 грн: за Кредитним договором № 8892858 в розмірі 8 372,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 71569371 в розмірі 2 687,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 150986 від 05 грудня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1 226,84 грн (11 060,00 * 3 028,00 : 27 297,50), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 11 060 (одинадцять тисяч шістдесят),00 грн, а саме: за Кредитним договором №8892858 від 05 березня 2025 року в розмірі 8 372,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 372,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 71569371 від 16 березня 2025 року в розмірі 2 687,50 грн, з яких: 2 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 187,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 226 (одну тисячу двісті двадцять шість),84 грн сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О.Я. Герчаківська