Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4101/26
Номер провадження 1-кс/711/1339/26
24 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000313 від 16.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України про арешт майна, -
Заступник начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, поданим в рамках кримінального провадження №12024250000000313 від 16.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, вказуючи, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими на даний час невстановленими особами, маючи умисел на незаконне вирощування рослин конопель, з метою подальшого збуту, усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні та заборонена діяльність фізичних осіб з використання рослин конопель, а також відповідно до Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою збуту здійснили незаконний посів, тобто висадили у відкритий ґрунт рослини конопель у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин, які в подальшому вирощували на заздалегідь підготовленій земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , діючи разом з ОСОБА_6 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у невстановлений в ході досудового розслідування час на земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, у невстановлений період часу, але не пізніше ніж 16.07.2025 висадили у відкритий ґрунт рослини конопель у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин конопель.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , розуміючи, що для повноцінного дозрівання рослин конопель та можливості подальшого їх збору, необхідний відповідний догляд за ними, діючи відповідно до домовленостей групи осіб, періодично приблизно протягом травня-листопада 2025 року на спеціально підготовленій земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, з метою подальшого збуту, здійснювали вирощування рослин конопель та вживали заходів щодо їх росту, шляхом підживлення, культивування, поливу з метою доведення їх до стадії дозрівання у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин конопель.
Так, 16.07.2025, у період часу з 12 год. 17 хв. по 12 год. 33 хв., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, працівниками правоохоронних органів на земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, з ґрунту відібрано зразки рослин в кількості 16 (шістнадцять) рослин, які відповідно до висновку експерта є рослинами роду коноплі (Cannabis L.), які містять психотропну речовину.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, а саме у:
- незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту.
Він же, діючи умисно, як особа, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав психотропну речовину, яку перевозив та зберігав до 19.08.2025 у відділенні для речей («бардачку») в автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.
Працівниками УСР в Черкаській області ДСР НП України, 19.08.2025 в період часу з 15 год. 10 хв по 15 год. 13 хв., з автомобіля «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , який знаходився біля будівлі, що за адресою: м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 100, відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) складає 0,163г, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зберігав в власному автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у:
- незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України.
Продовжуючи свій злочинний умисел, він же, діючи умисно, повторно, як особа, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав психотропну речовину, яку перевозив та зберігав до 13.11.2025 у відділенні для речей («бардачку») в автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.
Працівниками УСР в Черкаській області ДСР НП України, 13.11.2025 в період часу з 11 год. 47 хв по 11 год. 50 хв., з автомобіля «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , який знаходився навпроти будівлі, що за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Чигирин, вул. Грушевського, 23, відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) складає 0,006г, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зберігав в власному автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у:
- незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України.
26.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває:
- домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так як, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачена конфіскація майна, після закінчення досудового розслідування обвинувальний акт відносно нього буде скеровано до суду, тому є підстави для арешту його вище вказаного майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просив накласти арешт на майно належне на праві власності підозрюваному.
При цьому, ініціатор клопотання, посилаючись на ч. 2 ст. 172 КПК України, вважає за необхідне розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна та його представника з метою забезпечення арешту майна.
До початку судового засідання слідчий ОСОБА_3 надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд даного клопотання без його участі. Також зазначив, що клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України не прибуття в судове засідання слідчого не перешкоджає розгляду клопотання.
У судове засідання власник майна - підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не викликалися, оскільки органом досудового розслідування доведена така необхідність для забезпечення накладення арешту на майно, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши зміст клопотання, матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
За версією органу досудового розслідування, до вчинення вказаних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних, передбачених:
- ч. 2 ст. 310 КК України, а саме у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;
- ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України;
- ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України.
Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 3 частини 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №473858339 від 22.04.2026, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме:
- будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить виконання покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та винесення обвинувального вироку, а тому клопотання слідчого про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, підлягає до задоволення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Кримінальне процесуальне законодавство України у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За таких обставин, враховуючи потреби досудового розслідування та співмірність обмеження права власності, слідчий суддя вважає за доцільне заборонити відчуження нерухомого майна, яке на праві спільної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , що буде відповідати не лише меті арешту, а й завданням кримінального провадження, як і досягненню справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположного права на вільне володіння майном. Крім того, таким рішенням суду буде забезпечено дотримання при втручанні у право на вільне володіння майном принципу законності, що свідчить - що таке втручання не було свавільним
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000313 від 16.08.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному 16.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000313, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно належне на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, а саме на:
- будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити відчуження вищевказаного майна до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1