Справа № 697/807/25
Провадження № 2/697/635/2026
27 квітня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю: секретаря судових засідань - Шакало Л.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі також - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.02.2021 між первісним кредитором ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 176946 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума кредиту - 2 000,00 грн.; дата надання кредиту: 08.02.2021; строк кредиту - 20 днів; валюта кредиту: UAН; стандартна процента ставка - 2% в день або 730% річних.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 10 040,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 8 040,00 грн.
Згідно п. 2.4 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору).
На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025, відповідно до якої 08.02.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
28.10.2021 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 в розмірі 10 040,00 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2026 заяву відповідача ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Хорошун О.В. про перегляд заочного рішення у справі № 697/807/25 задоволено; заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.07.2025 у справі № 697/807/25 скасовано; призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.113-115).
26.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Хорошун О.В. до суду надійшов відзив в якому остання вказала, що дійсно, 08.02.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР», як товариством, та ОСОБА_1 , як клієнтом, укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 176946 про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, шляхом його підписання, а також підписанням Додатку № 1 до Договору відповідачем електронним підписом AV2344.
Відповідно до п.п.1.1 Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається строком на 20 днів, тобто до 28 лютого 2021 року. Строк дії договору 20 днів (п.1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п.1.5 Договору).
Згідно з п.1.6 Договору сторони визначили, що невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.cly.com.ua.
Пунктом 2.1 Договору також визначено, що сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Крім того, відповідно до п.п.3.1.4 Договору товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим Договором.
Відповідно до п.п.3.3.3 Договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти за кредитом.
Відповідно до п.п.3.4.2 Договору клієнт зобов'язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому Договором.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач у справі не заперечує укладення Договору з ТОВ «ЗАЙМЕР» та отримання коштів в сумі 2000 грн.
Відповідач не погоджується з розрахунками, наданими позивачем в частині нарахованих відсотків за кредитним договором, та вважає, що позовні вимоги в цій частині повинні бути задоволені частково.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зокрема, як передбачено п.1.2 Договору про надання фінансового кредиту № 176946 від 08.02.2021 кредит надається строком на 20 днів, тобто до 28.02.2021.
Крім того, при підписанні відповідачем додатку № 1 до кредитного договору, графіку платежів було погоджено між товариством та відповідачем строк кредитування 20 днів.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження (пролонгацію) строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору (п.3.3.3 Договору) мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь позивача, в той же час, судом не було встановлено, що позичальник з дати укладення договору 08.02.2021 і до 28.02.2021 не здійснив оплату суми нарахованих процентів.
Враховуючи викладене, вважають, що розмір відсотків відповідно до умов договору становить 800 грн. за період з 10.12.2020 по 08.01.2021, виходячи з розрахунку: 2000 грн. (тіло кредиту) х 2% (процентна ставка) х 20 дні (строк дії договору).
В даному випадку необхідно було взяти до уваги: строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, а тому вважають, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно було стягнути на користь позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за відсотками за договором про надання фінансового кредиту № 176946 в розмірі 800 грн.
Більше того, Договором кредитування та Додатком до нього, чітко зазначено, що ОСОБА_1 мала сплатити за 20 днів користування кредитними коштами - 3 100,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума кредиту; 300,00 грн. - сума комісії за користування системою, 15%; 800,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом; фіксована процентна ставка за день користування 2%; сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) - 5%.
При цьому, та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
З огляду на викладене вище, вважають, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми тіла кредиту в розмірі 2000 грн., а також за 20 днів користування кредитними коштами - 3 100,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума кредиту; 300,00 грн. - сума комісії за користування системою, 15%; 800,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом; фіксована процентна ставка за день користування 2%; сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) - 5%.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інших сум є безпідставними та необґрунтованими.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй заяві ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просило розглянути справу у їх відсутність, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Зазначене, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем порушення його майнових прав, а відтак і наявності у нього права на подання цього позову до відповідача у тих розмірах, що ним зазначені у позові.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також вивчені у справі докази надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог вважають, що позов підлягає до часткового задоволення.
Що стосується витрат на правничу допомогу, які просить стягнути позивач, то дані витрати не є співмірними ціні позову та складності даної категорії справ, більше того, оскільки відповідач визнає позов частково в частині законних вимог позивача, то вважають, що витрати на правову допомогу повинні бути зменшені до розумного розміру.
У зв'язку з вищенаведеним, просить позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 прострочену заборгованість за сумою кредиту - 2 000,00 грн., 300,00 грн. - сума комісії за користування системою, 15%; 800,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом; фіксована процентна ставка за день користування; в частині стягнення судових витрат просить суд зменшити їх до розумного розміру (а.с.120-124).
27.03.2026 від представника позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до суду надійшла відповідь на відзив в якій пояснив, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», детально ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
08.02.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 176946.
Відповідач, укладаючи кредитний договір з ТОВ «ЗАЙМЕР», погодилась на наступні умови, передбачені кредитним договором.
Відповідно п.1.1. за цим Договором, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п.1.2. за цим Договором, кредит надається строком на 20 днів, тобто до 27-02-2021. Строк дії договору 20 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.
Відповідно до п.1.3. за цим Договором, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно п.2.3. за цим Договором, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими.
З метою надання суду вичерпної інформації у справі, а також у зв'язку з отриманням заперечень відповідача щодо розміру нарахованих відсотків, позивач звернувся до первісного кредитора з відповідним запитом про надання додаткового доказу - детального розрахунку заборгованості за укладеним кредитним договором.
Станом на 26.03.2026 позивач отримав відповідь на запити від первісного кредитора. У зв'язку з цим, з метою ґрунтовного, повного та об'єктивного вирішення справи, позивач просить суд долучити до матеріалів справи документ, наданий первісним кредитором, а саме: детальний розрахунок заборгованості за договором № 176946.
Звертають увагу суду на те, що на момент подачі позовної заяви позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані Первинним кредитором в рамках укладеного договору щодо відступлення права вимоги.
Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 10 500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката. Відтак, заперечення відповідача щодо недоведеності понесених витрат є безпідставними, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
Просить суд відзив на позовну заяву відповідача у справі № 697/807/25 залишити без розгляду та задоволення; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» понесені судові витрати; позовні вимоги ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі (а.с.128-130).
Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в судове засідання не з'явився, у відповіді на відзив просив розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути понесені судові витрати (а.с.130-зворот).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Хорошун О.В.
Представник відповідача - адвокат Хорошун О.В. у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, просить врахувати при прийнятті рішення наданий відзив та задовольнити позовні вимоги частково.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.02.2021 між первісним кредитором ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 176946. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора AV2344 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с.15-16).
Відповідно до п. 1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається строком на 20 днів, тобто до 27.02.2021. Строк дії договору 20 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором (п. 1.2 договору).
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставка - фіксована (п. 1.3 договору).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.6. договору, датою укладання цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Відповідно до п. 1.7. договору, невід'ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.cly.com.ua.
Згідно з п. 6.7 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 176946 від 08.02.2021 є Графік розрахунків, відповідно до якого ОСОБА_1 мала сплатити за 20 днів користування кредитними коштами - 3 100,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума кредиту; 300,00 грн. - сума комісії за користування системою, 15%; 800,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом; фіксована процентна ставка за день користування 2%; сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) - 5% (а.с.17).
З довідки ТОВ «ЗАЙМЕР» про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 176946 від 08.02.2021 ідентифікований ТОВ «ЗАЙМЕР». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор: AV2344. Дата відправки ідентифікатора позичальнику: 08.02.2021. Номер телефону: НОМЕР_3 (а.с.11).
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції А363683В177244CLY176946T1195609; номер транзакції 31279-04042-37514; дата/час здійснення переказу коштів 2021-02-08 15:20:07; сума переказу 2 000,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача RAIFFEISEN BANK AVAL, код авторизації 725429, код RRN 002552590767, призначення платежу - видача кредиту #176946 (а.с.27).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 176946 від 08.02.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.08.2021 становить 10 040,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - основна сума (тіло), 800,00 грн. - відсотки, 7 240,00 грн. - прострочені відсотки (а.с.132-137).
28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.18-21).
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу, предметом даного договору є право грошової вимоги, до боржників за кредитними договорами.
Згідно з п. 1.2. Договору факторингу, фактор набуває прав грошових вимог за кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 у розмірі 10 040,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 8040,00 грн. - залишок по відсотках (а.с.10).
13.01.2025 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, в якій зазначено, що на підставі договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, укладеного між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», право вимоги заборгованості по кредитному договору № 176946 від 08.02.2021 відступлене ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ». Також зазначено суму заборгованості перед новим кредитором, яка складає 10 040,00 грн. та реквізити для оплати даної заборгованості (а.с.8).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 176946, станом на 13.01.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 становить 10 040,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 8 040,00 грн. (а.с.9).
Доказів виконання відповідачем вищезазначеної вимоги та погашення заборгованості суду не надано.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що договір про надання фінансового кредиту № 176946 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 , останньою було підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором AV234, який було надіслано на її номер телефону НОМЕР_3 .
Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЗАЙМЕР». Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Так, укладений між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 договір містить усю необхідну для ідентифікації позичальника інформацію (паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, адресу проживання) та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «AV234», відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Отже, відповідний договір між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 є укладеним.
Відповідно до Закону кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, як з приводу неукладення договору, так і неналежності відповідачу зазначеного номеру телефону чи ненадходження на нього смс-кодів, тобто останньою вищевказаних обставин не спростовано.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.
Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і вона має можливість надати суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладеного договору.
Крім того, представником відповідача у відзиві підтверджено укладення кредитного договору ОСОБА_1 та отримання нею кредитних коштів у сумі 2 000,00 грн.
Також, у договорі зазначені персональні дані відповідача, які повністю збігаються із зазначеними даними у відзиві, наданих суду представником відповідача, а саме ПІБ, РНОКПП, місце проживання, телефон. Даних на спростування належності відповідачу карти № НОМЕР_1 матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, які були б не враховані первісним кредитором.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вже було встановлено судом, договір про надання фінансового кредиту № 176946 від 08.02.2021 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконувала.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту (пункт 1.1, 1.2) і розміру процентної ставки (пункт 1.3), порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.
Враховуючи зміст кредитного договору, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору була обізнана щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак у справі не встановлено, що ТОВ «ЗАЙМЕР» приховало від позичальника об'єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);
- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);
- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);
- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
За обставин цієї справи, сторони в договорі від 08.02.2021 погодили строк його дії до 27.02.2021 (20 днів).
В свою чергу, в розділі 2 договору «Порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором» сторони узгодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Суд також звертає увагу, що в договорі від 08.02.2021 міститься окремий розділ 4, що регулює відповідальність сторін.
Відповідно до п. 4.3. договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов'язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 календарних днів.
Позивачем суду надано розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписку з особового рахунку за кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 з яких вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховано більше ніж за 20 днів, тобто поза межами строку кредитування. При цьому ТОВ «ЗАЙМЕР» нараховувало проценти саме за користування кредитом. Крім того, з розрахунку заборгованості та виписки, які узгоджуються зі змістом позовної заяви вбачається, що відповідач не має заборгованості за комісією, штрафами, пенею за кредитним договором, а також те, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.
Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ТОВ «ЗАЙМЕР» процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок задоволення вимоги в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, тобто після 27.02.2021.
Зазначене узгоджується із вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року.
Отже, ТОВ «ЗАЙМЕР» мало право на стягнення процентів за користування кредитом за вказаним договором за 20 днів, тобто з 08.02.2021 по 27.02.2021, що виходячи з передбаченої договором процентної ставки складає 800,00 грн. (2 000,00 грн. х 2% х 20 днів). Умовам договору також відповідає інформація викладена в додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 176946 від 08.02.2021, де зазначено, що розмір процентів за користування кредитом складають суму 800,00 грн. за 20 днів (а.с.17).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР», як Клієнтом, та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» як Фактором, було укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 176946.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
13.01.2021 відповідачу ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором в якій повідомлено про відступлення права грошової вимоги та з проханням погашати заборгованість за договором № 176946 (а.с.8), однак жодних платежів відповідач не вчинила та заборгованість не погасила.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 та її представник також не висловили жодних заперечень щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 176946 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».
Тобто, відповідач свідомо не скористалася своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором, а позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» вчинив всі необхідні дії для врегулювання спору.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 176946 від 08.02.2021 на підставі договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021.
Враховуючи викладене та те, що відповідач належним чином не виконала обов'язку за договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за тілом кредиту, в межах заявленої у позовній заяві суми 2 000,00 грн. та 800,00 грн. процентів за користування коштами.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до норм ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. (а.с.12-13), копія додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с.14), довіреність від 30.12.2024 (а.с.7), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 8096/10 від 18.07.2019 (а.с.28), а також копія акту про отримання правової допомоги від 26.05.2025, згідно якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнту ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 1 година - 2 000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 2,5 години - 5 000,00 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 години - 3 000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн., а всього в розмірі 10 500,00 грн. (а.с.47).
На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію № 3 9071 від 26.05.2025 згідно якої ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало ОСОБА_2 10 500,00 грн., призначенням платежу: оплата за правничу допомогу згідно рахунку 26.05.2025-23 від 26.05.2025 договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с.51).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Позовні вимоги позивача задоволені на 27,89% (2 800,00 грн. х 100 : 10 040,00 грн.), а тому з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 836,70 грн. (3 000,00 грн. х 27,89% = 836,70 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3 5995 від 06.03.2025 (а.с.1).
Оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 675,61 грн. (2 422,40 грн. х 27,89% = 675,61 грн.).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 176946 від 08.02.2021 в розмірі 2 800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень, 00 копійок) з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 800,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 675,61 грн. (шістсот сімдесят п'ять гривень, 61 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 836,70 грн. (вісімсот тридцять шість гривень, 70 копійок).
В іншій частині відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий Б . К . Скирда