Справа №949/212/26
27 квітня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
за участю секретаря судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 6522796 від 21.08.2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути на свою користь суму заборгованості за Договором кредиту №6522796 від 21.08.2025 року в розмірі 17792,00 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6522796, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4800,00 грн. строком на 364 дні ( з 21.08.2025 по 19.08.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 828,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 240 грн.за кожен день понадстрокового користування.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '444567, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу) у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від "privatbank" за згодою відповідача персональні дані останнього.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6522796 від 21.08.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 800,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 37fdd548-0959-4735-a022-21ebc9482ef7 від 21.08.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №6522796 від 21.08.2025 р. та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 856 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 17 792,00 грн., зокрема 4 800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 420,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 828,00 грн. - сума заборгованості за комісією та 8 744,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Отже, Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що набуло право вимоги за договором кредиту №6522796 на підставі договору факторингу.
У подальшому, 16 вересня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено Договір факторингу №16/09/25 за умовами якого ТОВ "Деал Фінанс Груп" набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача.
Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23 грудня 2025 року кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, в тому числі і до відповідача в сумі 17 792,00 грн. з яких 4800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 420,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 828,00 грн. сума заборгованості за комісією та 8 744,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", що набуло право вимоги за Договором кредиту 6522796 від 21.08.2025 на підставі Договору факторингу.
Представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" у судове засідання не з'явився. Проте, до початку розгляду справи від представника позивача Ткаченко Ю.О. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. Не заперечує проти постановлення заочного рішення у даній справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Як визначено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 21 серпня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 6522796 (додаток в системі "Електронний суд").
Згідно з п. 2.1 Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі«Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Мета отримання кредиту придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб (п. 2.1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору, сторони погодили параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту 4800,00 грн., строк кредитування 364 дні, розмір першого обов'язкового платежу 1466,40 грн. Період сплати Мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 14 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 14 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 14 днів користування. Кількість Мінімальних обов'язкових платежів становить 25. Дата сплати Першого обов'язкового платежу 03.09.2025.
Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 828.00 грн.) (п. 2.2.8. Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка 4571.98%, денна процентна ставка/день 0.997%.
Відповідно до п. 2.8 договору проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом і до повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 6.3 Договору, позичальник зобов'язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом.
За умовами Договору, позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 10.1.1 Договору).
Також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку "СlickСredit", що розміщені на веб сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 10.1.2 Договору).
Відповідно до п. 5.5 Договору, цей Договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію", у Сторін Договору виникають цивільні права та обов'язки.
Договір укладається відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію" шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі (п. 5.6 Договору).
Згідно з п. 10.5 Договору, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 10.6 договору зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов'язань повністю або частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускається, окрім випадків, встановлених законом, договором та/або правилами.
У відповідності до умов Договору, відповідач ідентифікований шляхом використання одноразового ідентифікатора - 444567, який відправлено 21.08.2025 о 22:16:17 на електронну пошту відповідача та є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ, що підтверджується відповідною довідкою (додаток в системі "Електронний суд").
Листом ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 23.12.2025 №23/12/25-26411 (додаток в системі "Електронний суд") повідомляє та підтверджує видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, в тому числі ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору №6522796 на підставі платіжної інструкції №37fdd548- 0959-4735-a022-21ebc9482ef7, яка також додана до матеріалів справи (додаток в системі "Електронний суд").
Згідно довідки № КД-000021596 від 05.01.2026 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», яка підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 21.08.2025 року, сума 4800,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 37fdd548-0959-4735-a022-21ebc9482ef7. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Крім того, згідно інформації АТ "Універсал банк", отриманої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 17 лютого 2026 року, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та додатково направлено виписку у додатку про рух коштів по рахунку НОМЕР_3 за період з 21.08.2025 - 24.08.2025 (а.с.23).
Так, з вказаної виписки по рахунку вбачається, що на картку відповідача ОСОБА_1 21.08.2025 року здійснено зарахування коштів у сумі 4800,00 грн. (а.с.23-24).
Втім, як встановлено в ході розгляду справи, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість, яка з урахуванням здійснених відповідачем платежів в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають 856,00 грн., становить 17792,00 грн. з яких: 4 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 420,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 828,00 грн. сума заборгованості за комісією та 8744,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, що стверджується доданим розрахунком заборгованості за Договором позики № 6522796 від 21.08.2025 р. за період з 22.12.2025 р. по 21.01.2026 р. (додаток в системі "Електронний суд")
При цьому, суд зважає на той факт, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги.
У подальшому, 16 вересня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено Договір факторингу №16/09/25 за умовами якого ТОВ "Деал Фінанс Груп" набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі до відповідача (додаток в системі "Електронний суд").
Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025 року (додаток в системі "Електронний суд") кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №16/09/25 від 16 вересня 2025 року, в тому числі і до відповідача в сумі 17 792,00 грн. з яких 4 800,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3420,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 828,00 грн. сума заборгованості за комісією, 8744,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
Так, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів' жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів достовірно встановлено, що 21 серпня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6522796, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 4800,00 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у кредитному договорі умовах.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Наявні в матеріалах справи наступні договір факторингу та витяг з реєстру боржників, підтверджують належне набуття позивачем права вимоги до відповідача і сумнівів щодо цього вказані копії документів не викликають.
Отже, як встановлено судом, відповідач не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що відображена у наданому позивачем розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором у розмірі 17792,00 грн., зі складовими, зазначеними вище (додаток в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Урахувавши, що матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором, позовні вимоги ТОВ "Деал Фінанс Груп" підлягають задоволенню, проте частковому, виходячи з наступного.
Отже, щодо стягнення однієї із складових заявленої позивачем заборгованості - пені/неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, кредитний договір №6522796 від 21.08.2025 укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 8744,00 грн. пені/неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" 9048,00 грн. кредитної заборгованості, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 4800,00 грн., суми заборгованості за процентами - 3420,00 грн., суми заборгованості за комісією - 828,00 грн.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., про що свідчить платіжна інструкція №579940652.1 від 05 лютого 2026 року (а.с.5).
З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 9048,00 грн., що становить 50,85 % (9048,00 / 17792,00 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1353,83 грн. (2662,40 / 100 х 50,85).
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Судом встановлено, що 22 серпня 2025 між ТОВ "Деал Фінанс Груп" та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено Договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ з узгодженням видів послуг за даним договором (додаток в системі "Електронний суд") у зв'язку з чим ТОВ "Деал Фінанс Груп" було понесено відповідні витрати для звернення до суду.
На підтвердження надання професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн. позивачем надано: Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №4-ДІЛ від 30.12.2025, витяг з Акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, складається з наступного: вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів -вартість послуги становить 500 грн. та судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді - вартість послуги становить 4000 грн. та платіжну інструкцію №579938011.1 від 16.01.2026 про загальну оплату послуг адвоката за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на загальну суму 202500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в підготовці позовної заяви та вивчення матеріалів вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.
Крім іншого, розмір правової допомоги в сумі 4500,00 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 9048,00 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 2000,00 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту №6522796 від 21.08.2025 року - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) суму заборгованості за Договором кредиту №6522796 від 21.08.2025 року у розмірі 9048,00 грн. (дев'ять тисяч сорок вісім гривень).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1353,83 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят три гривні вісімдесят три копійки) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ "ОТП БАНК", код банку - 300528) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).
У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.