Справа № 559/1481/26
Провадження № 2/559/1440/2026
27 квітня 2026 року м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, 3-тя особа: Державний реєстратор виконкому Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Балакірев Олег Олександрович, про припинення права власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, -
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, 3-тя особа: Державний реєстратор виконкому Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області, про припинення права власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позову позивачка вказує, що вона була власником земельної ділянки з кадастровим номером 56216559000:01:003:0591, площею 0,1803 га, у с.Смига. 17.10.2016 з вказаної земельної ділянки шляхом поділу було утворено земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 56216559000:01:003:0613, площею 0,0229 га;
-56216559000:01:003:0614, площею 0,0032 га;
-56216559000:01:003:0615, площею 0,1510 га;
-56216559000:01:003:0616, площею 0,0032 га.
Відомості про земельну ділянку № 56216559000:01:003:0591, площею 0,1803 га, набули статусу архівних. Згідно з довідкою виконкому Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області на території ради земельна ділянка з кадастровим номером 56216559000:01:003:0591, площею 0,1803 га, - відсутня. Тобто вказана земельна ділянка не лише не перебуває у власності позивачки, а взагалі відсутня як об'єкт нерухомості, проте в державному реєстрі продовжує міститися інформація про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за позивачкою, що порушує її законні права.
Після відповідного звернення позивачки Державний реєстратор виконкому Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Балакірев Олег Олександрович відмовив у проведенні реєстраційних дій щодо виключення з ДДРП інформації про нерухоме майно - земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене, позивачка звернулася до суду та просить суд припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровим номером 56216559000:01:003:0591, площею 0,1803 га, у с.Смига, вилучивши відомості про таке право з закриттям розділу.
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, не погоджуючись з відмовою державного реєстратора у вчиненні реєстраційних дій щодо виключення з ДДРП інформації про нерухоме майно - земельну ділянку.
Даний спір не обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права позивача, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, оскільки позивачка і сама вказує, що спору з приводу права власності або права користування земельною ділянкою немає, а тому він не має приватноправового характеру.
Предметом розгляду в цій справі є дотримання порядку проведення суб'єктом владних повноважень державної реєстрації відповідних прав (їх відсутності), що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові у справі №823/2042/16 від 04.09.2018, на який посилається позивачка, є нерелевантним для даних правовідносин, оскільки у вказаній справі Верховний Суд встановив наявність спору між двома юридичними особами з приводу права власності (користування) земельною ділянкою.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2, ч.3, ч.4, ч.5 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Отже суд дійшов висновку, що даний спір не має приватноправового характеру і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник з приводу дотримання державним реєстратором як суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій порядку проведення суб'єктом владних повноважень державної реєстрації відповідних прав (їх відсутності), а тому є публічно-правовим, і тому у відкритті провадження слід відмовити.
Вказаний висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду в постановах від 05 лютого 2020 у справі № 243/4405/17 та від 28 листопада 2018 року у справі №490/5986/17-ц та ухвалі Верховного Суду України від 19 квітня 2021 року у справі № 648/401920.
Керуючись ст.ст.19, 55, 186, 260, 261 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, 3-тя особа: Державний реєстратор виконкому Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Балакірев Олег Олександрович, про припинення права власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя О. М. Томілін