Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6443/2026
08 квітня 2026 року місто Київ
справа № 760/15271/25
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогосуддіБорисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену під головуванням судді Усатової І.А., у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жерліцина Олена Володимирівна,-
У червні 2025 року заявник звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою у порядку окремого провадження, в якій просила:
встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є чоловіком та дружиною на підставі зареєстрованого шлюбу.
Заяву обгрунтовувала тим, що між померлим ОСОБА_3 та нею 04 серпня 1959 року був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис №419. Відповідно до вказаного свідоцтва після реєстрації шлюбу одруженим були присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_3 , дружині - ОСОБА_3 .
Вказувала, що від вказаного шлюбу вона та ОСОБА_3 мають двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначала, що як вбачається з наданих до цієї заяви документів, прізвище заявника у документах зазначено як ОСОБА_3 . Проте, у паспорті громадянина України заявника серії НОМЕР_2 , виданого Солом?янським РВ ГУДМС України в м. Києві 27 листопада 2014 року її прізвище зазначено, як ОСОБА_1 .
Посилалася на те, що вона та померлий ОСОБА_3 не були юридично обізнаними особами, вони не замислювалися про необхідність зміни прізвища в паспорті заявника у зв?язку із укладанням шлюбу. Все своє життя вони прожили разом, а факт того, що в паспорті заявника вказане інше прізвище ніж в свідоцтві про одруження не завдавало складнощів у їх житті до моменту звернення до нотаріуса для оформлення спадщини.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої, представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що в різних документах фігурує різне прізвище заявника, а тому, навіть, якщо заявник змінить прізвище, внести зміни до деяких інших документів буде неможливим, що породить додаткові складнощі, як у самої заявника, так і у її з померлим спільних дітей, що не відповідатиме ні інтересам заявника, ні інтересам її з померлим дітей, ні принципу процесуальної економії.
Вказував, що встановлення того факту, що заявник ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 матиме наслідком те, що усі подальші сумніви щодо різних прізвищ заявника в різних документах будуть нівельовані, а також буде відсутня необхідність у подальших звернень до суду з цього самого питання, як у самої заявниці, так і у її з ОСОБА_3 спільних дітей, що відповідатиме принципу процесуальної економії.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заявник та її представник у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жерліцина О.В. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у її відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та її представника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявник просить встановити факт реєстрації шлюбу у зв'язку із розбіжністю у написані прізвища в свідоцтві про шлюб та в паспорті, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст.315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтями 2, 6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник вказувала на те, що оскільки у сввідоцтві про шлюб її прізвище після шлюбу було зазначено як - ОСОБА_3 , а в паспорті її прізвище вказано як - ОСОБА_1 , а відтак просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є чоловіком та дружиною на підставі зареєстрованого шлюбу.
Разом з тим, встановлення факту, що особи є чоловіком та дружиною, на підставі зареєстрованого шлюбу здійснюється шляхом отримання свідоцтва про шлюб у органах ДРАЦС. Це офіційний документ, який є беззаперечним доказом шлюбних відносин. У разі втрати свідоцтва, факт підтверджується витягом з Реєстру.
Якщо при реєстрації шлюбу було зміненопрізвище, але особа не змінилапаспорт, їй необхідно звернутися до ДМС або ЦНАП для заміни паспорта.
У заявника наявний оригінал свідоцтва про шлюб з ОСОБА_3 та у її паспорті наявна відмітка про реєстрацію шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_3 .
Та обставина, що у документах наявна розбіжність у написанні прізвища заявника, не є підставою для встановлення факту перебування у зареєстрованому шлюбі.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, ухвала суду в оскаржуваній частині постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 24 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: