Справа № 527/759/26
провадження № 1-кп/527/116/26
27 квітня 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Глобине кримінальне провадження № 12026175510000034 від 01.03.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Кричильськ Сарненського району Рівненської області, який має середню освіту, одружений, працюючий без укладання трудового договору, не має на утриманні неповнолітніх дітей,проживає: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, який надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
У вересні 2021 року, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. №340 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 р. №980), а форма та реквізити - затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020р. №844 (в редакції постанови Кабінету. Міністрів України від 07.06.2021р. №581) з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «В», вирішив підробити та використовувати посвідчення водія, і таким чином уникнути можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із порушенням Правил дорожнього руху України (ст.126 КУнАП).
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 перебуваючи в Приморському району, м. Одеса, домовився із невстановленою у ході досудового розслідування особою, щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, та за винагороду у розмірі 12 000 грн., домовився із нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою у ході досудового розслідування особою, безпосередньо виконав частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) цій особі свої анкетні дані та фотозображення обличчя, які необхідно було зазначити при підробленні документу.
Після цього, 21 вересня 2021 року, невстановленою у ході досудового розслідування особою, підроблено посвідчення серії - ВХМ, номеру - № НОМЕР_1 , незаконно виготовлене на ім'я ОСОБА_5 та передане останньому для подальшого використання.
Таким чином, ОСОБА_5 діючи за вказаних вище обставин за попередньою змовою із невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконавши частину об'єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційного документу, шляхом надання (повідомлення) цій особі своїх анкетних даних, фотозображення обличчя, які необхідно було зазначити при підробленні документа, вчинив підроблення посвідчення (офіційного документу), яке видається та посвідчується установою і яке надає права, з метою використання його підроблювачем.
Своїми умисними діями, які виразилися у підробленні посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і які надають права, за попередньою змовою групи осіб ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_5 , 28 лютого 2026 року о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки ВАЗ, моделі 2106, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Центральній у с. Мозоліївка, Кременчуцького району Полтавської області, маючи при собі підроблене посвідчення водія серії та номер НОМЕР_3 на своє ім'я, був зупинений працівниками поліції СРПП відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Далі, реалізовуючи свій умисел, направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на вимогу працівників поліції ОСОБА_5 , умисно пред'явив завідомо підроблене посвідчення серії та номер НОМЕР_3 на своє ім'я із нанесеною фотографією обличчя, особистих ідентифікаційних даних, яке, згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/4246-ДД від 11.03.2026, не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробного документу ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України.
Одночасно з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 23березня 2026 року під час досудового розслідування між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Відповідно до цієї угоди, підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнавав свою винуватість у вчинених злочинах. Крім того, в угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, ОСОБА_5 , беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень та наведені обставини вчинення злочинів; сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення у виді :
-за ч.3 ст. 358 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
-за ч.4 ст. 358 КК України - покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,згідно з ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро каються у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалися, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_5 винуватості.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважав, що угода підлягає затвердженню. При цьому, зазначив, що при укладенні угода права його підзахисного були додержані, відповідні положення КПК України щодо наслідків укладення угоди роз'яснені, будь-якого впливу для її укладання на його підзахисного не чинилося.
Суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.
Судом встановлено, що між сторонами кримінального провадження прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026175510000034 від 01.03.2026 та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , досягнуто та підписано угоду від 23.03.2026 року про визнання винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень та наведені обставини вчинення злочинів; сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення відповідно ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,згідно з ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідають вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді штрафу. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд пересвідчився, в реальності та можливості виконання умов угоди, що відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Судом встановлено, що діяння, вчинене ОСОБА_5 правильно кваліфіковане за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Також, судом обвинуваченому роз'яснено ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких їй цілком зрозумілі, нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого її обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачена не заперечувала проти затвердження угоди.
Згідно з ч.4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 України є злочинами невеликої тяжкості.
Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України щодо зазначеного кримінального правопорушення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена.
На підставі ч.5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: пропонується у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, на обліку лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, працює без укладання трудового договору, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудимий в силу ст. 89 КК України.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, не вбачаються. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_5 винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання у виді позбавлення волі з урахуванням положень ст.ст. 75,76 КК України.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України,суд,-
Угоду про визнання винуватості, укладену 23 березня 2026 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026175510000034 між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 - затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358КК України, та призначити узгоджене покарання у виді:
-за ч.3 ст. 358 КК України - покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
-за ч.4 ст. 358 КК України - покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч.1 ст.70 КК України - шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1,2, ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 2228 грн. 50 коп.
Речові докази по справі - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1