вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/404/26
381/1428/26
27 квітня 2026 року м. Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду справи № 381/1428/26 (провадження № 1-кс/381/380/26) за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання,
установила:
15 квітня 2026 року до суду надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання.
За результатами автоматизованого розподілу для розгляду вказаного судового провадження визначено слідчого суддю ОСОБА_3 .
20.04.2026 слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід від розгляду цієї скарги.
Заява обґрунтована тим, що 30.03.2026 до Фастівського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_3 , в обґрунтування якої заявник зазначив про те, що 27.03.2026 слідчий суддя одночасно постановила три ухвали у справах у межах одного кримінального провадження № 42025112310000077, якими повністю або частково відмовила у задоволенні поданих ним скарг/клопотань. На думку заявника, означене вказує на заздалегідь сформовану позицію судді.
Також вказав, що з відомостей звітів АСДС вбачається, що всі три скарги та клопотання були приєднані до справи № 381/1428/26 і передані слідчій судді ОСОБА_3 , як «поєднані справи». Вважає, що така категоризація та поєднання справ призвели до того, що одна суддя отримала повний контроль над усіма зверненнями підозрюваного, що суперечить принципу об'єктивності.
Також заявник звернув увагу на те, що під час виготовлення тексту ухвали слідчий суддя допустила помилку у персональних даних підозрюваного, що, на думку ОСОБА_4 , створює обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 .
Суддя Фастівського міськрайонного суду ОСОБА_5 ухвалою від 06.04.2026 відмовила у задоволенні заявленого відводу слідчому судді ОСОБА_3
17.04.2026 через систему «Електронний суд» на адресу Фастівського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_4 щодо порушень порядку розподілу справ за наявності обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні. У цій заяві ОСОБА_4 зазначає про порушення роботи АСДС з посиланням на те, що 100% його звернень у кримінальному провадженні № 42025112310000077 безальтернативно розподілені судді ОСОБА_3 .
Також, ОСОБА_4 у заяві зазначає про наявність конфлікту інтересів та повідомляє про його звернення з аналогічною заявою до ДСА України з проханням провести службову перевірку дій апарату суду щодо категоризації справ за його скаргами та необхідність прийняття суддею ОСОБА_3 заяви про самовідвід.
Окремо слідчий суддя ОСОБА_3 звертає увагу на те, що наразі ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді ОСОБА_3 про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Фастівського РУП у кримінальному провадженні № 42025112310000077 від 22.05.2025, (провадження № 1- кс/381/317/26) результат розгляду якої їй невідомий.
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 , яка заявила самовідвід, у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, заяв, клопотань не подала.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання з розгляду заяви про самовідвід судді повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення, відповідно до якої, заявник отримав повідомлення у додаток «Viber» 22.04.2026, будь-які заяви, клопотання до суду не подав.
Слідчий Фастівського РУП ГУМВС у Київській області ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, заяв, клопотань не подав.
Прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, подав до суду заяву, за змістом якої просить розглянути заяву про самовідвід слідчого судді за його відсутності та відмовити у її задоволенні, у зв'язку із відсутністю підстав вважати, що дії слідчого судді є упередженими.
Для забезпечення дотримання розумних строків розгляду та вирішення заяви, враховуючи достатність доданих матеріалів для вирішення заяви по суті, вважаю можливим здійснити судовий розгляд без участі учасників, які належно повідомлені про місце, день та час судового розгляду та не з'явились до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає про таке.
Нормативно-правове регулювання.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 КПК України, виключається повторна участь судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, під час судового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно із статтею 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно із частиною 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Висновки суду.
Аналіз означених нормативно-правових актів свідчить, що для вирішення питання щодо відводу/самовідводу судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме: формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
З огляду на вказане суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Згідно із частиною 12 статті 35 КПК України, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Положення про ЄСІТС), до вказаного рішення неодноразово вносились зміни. Водночас набрання чинності цим Положеннм про ЄСІТС у частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ неодноразово відкладалось.
Тому до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення складу суду здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України (далі - Положення про АСДС).
Суд встановив, що автоматизований розподіл цього кримінального провадження здійснювався на підставі Положення про АСДС.
Отже, слідчий суддя ОСОБА_3 визначена для розгляду цього кримінального провадження у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним протоколом здійснення автоматизованого розподілу із зазначеними у ньому підставами його здійснення.
З огляду на це суд не встановив порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду цього провадження.
Водночас, не погоджуючись із доводами заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 , суд зазначає, що під час перевірки додержання належного порядку здійснення автоматизованого розподілу судової справи не може здійснюватись оцінка ухвал, постановлених цим слідчим суддею у цьому та інших провадженнях.
Крім того, зміст цих судових рішень будь-яким чином не може вплинути на неупередженість слідчого судді, який подав заяву про самовідвід.
Також суд наголошує, що закон не визначає участь судді у розгляді окремих заяв/клопотань скарг у межах одного кримінального провадження повторною участю судді у кримінальному провадженні, що, відповідно до статті 76 КПК України могло би бути підставою для відводу, оскільки цією правовою нормою визначений вичерпний перелік унеможливлення випадків повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Приписи цієї статті не містять обмежень щодо повторної участі слідчого судді у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
З огляду на це зазначення ініціатором клопотань/заяв ОСОБА_4 у заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_3 про розгляд нею декількох його заяв/скарг/клопотань та ухвалення за результатами їх розгляду рішень у межах одного кримінального провадження № 42025112310000077 не є передбаченою законом підставою для самовідводу судді.
З аналогічних підстав суд відхиляє обґрунтування заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 щодо зазначення ОСОБА_4 у заяві про її відвід його судження на основі ухвалених нею раніше рішень за результатами розгляду його скарг/клопотань про заздалегідь сформовану позицію судді.
Також не може бути підставою для самовідводу слідчого судді зазначення ОСОБА_4 у заяві про заявлений їй відвід про наявність конфлікту інтересів у зв'язку із його зверненням до Державної судової адміністрації з проханням провести службову перевірку дій апарату суду щодо категоризації справ за його скаргами; необхідність подання суддею ОСОБА_3 заяви про самовідвід; оскарження ОСОБА_4 в апеляційному порядку ухвали слідчого судді ОСОБА_3 .
Вказані обставини як кожна окремо, так і у сукупності не є доказами чи підставою для висновку про існування обставин фактичної необ'єктивності і упередженості слідчого судді ОСОБА_3 .
Суд висновує, що заява про самовідвід ґрунтується виключно на особистих переконаннях та суб'єктивних припущеннях заявника за відсутності порушень суб'єктивного або об'єктивного критеріїв, передбачених чинним законодавством як підстави для відводу/самовідводу судді.
Наведені у заяві про самовідвід обставини та факти не викликають сумнів у об'єктивності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 та не є підставою для самовідводу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у контексті доводів заяви про самовідвід слідчий суддя ОСОБА_3 за суб'єктивним та об'єктивним критеріями відповідає критерію «суд, встановлений законом», відсутні докази чи факти існування перешкод для безстороннього ухвалення нею рішення у цьому провадженні, а також відсутні будь-які підстави для того, щоб у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Водночас можливі дії, спрямовані на необґрунтоване відведення слідчого судді, будуть суперечити загальним засадам кримінального провадження.
З огляду на вказане суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заяви слідчого судді про самовідвід.
Керуючись статтями 369-372 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 від розгляду справи № 381/1428/26 (провадження № 1-кс/381/380/26) за скаргою ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Повна ухвала складена 27.04.2026.
Суддя ОСОБА_8