Справа № 168/249/26
Провадження № 2/168/229/26
22 квітня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сереховичівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сереховичівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , спадщину після смерті якого в рівних частках прийняли його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Спадкових прав ОСОБА_3 не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його брат ОСОБА_4 , який спадкових прав не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 заповіту на вказане майно не складав. Позивач є спадкоємцем другої черги за законом після смерті останнього, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті брата. Вказуючи, що нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Позивач у підготовче засідання не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності і без участі позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача Сереховичівської сільської ради у підготовче засідання не з'явився, подав письмові пояснення, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання 22.04.2026 року за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За змістом ст.ст. 524, 548 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Випискою з погосподарської книги № 1 по с.Солов'ї за 2024-2031 рік Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області підтверджується належність вищевказаного будинку ОСОБА_2 . Рік побудови 1969 (а.с. 15).
Заповіту за життя ОСОБА_2 не складав, свідоцтво про право на спадщину на будинок після його смерті не видавалося, спадкова справа не заводилися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 50-51).
Відповідно до довідки Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 24.11.2025 року № 222 на день смерті ОСОБА_2 з ним проживали та були зареєстровані син ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с. 17), які відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР є такими, що прийняли спадщину.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 1261, 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, у другу чергу - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Заповіту за життя ОСОБА_3 не складав, свідоцтво про право на спадщину на будинок після його смерті не видавалося, спадкова справа не заводилися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 48-49).
Відповідно до довідки Сереховичівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 24.11.2025 року № 225 на день смерті ОСОБА_3 з ним проживав та був зареєстрований брат ОСОБА_4 (а.с. 16), який відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті останнього.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (а.с. 11).
Позивач є братом спадкодавця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 13-14).
Заповіт від імені ОСОБА_4 сільською радою не посвідчувався (а.с. 17).
08.12.2025 року позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 (а.с. 38 на звороті).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом другої черги, який відповідно до положень ст. 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_4 .
Постановою нотаріуса від 13.02.2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 25).
Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 100/2025 до майна померлого ОСОБА_4 (а.с. 38-51), з яких також видно, що ніхто, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті останнього до нотаріуса не звертався.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Враховуючи, що за життя в спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок не було, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Сереховичівська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Центральна, 26, с. Сереховичі, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332851.
Повне судове рішення складене 22.04.2026 року.
Суддя О. Й. Хаврона