Справа № 165/4360/25
Провадження № 2/165/366/26
22 квітня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нововолинську, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
09 грудня 2025 року представник ТзОВ «ФК «ЄАПР» Какун А.С. звернулася до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 квітня 2025 року між ТзОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22163-04/2025, який підписаний позичальником електронним цифровим підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами договору ТзОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язувався передати відповідачу грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути кредитору кошти у день закінчення строку кредиту та сплатити інші платежі обумовлені договором. Внаслідок невиконання умов договору щодо погашення заборгованості, 29 липня 2025 року між ТзОВ «Стар Файненс Груп» та ТзОВ «ФК «ЄАПР» укладено договір факторингу №29072025, у відповідності до умов якого ТзОВ «Стар Файненс Груп» передав, а ТзОВ «ФК «ЄАПР», за окрему плату, прийняв право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстру боржників, включно за договором №22163-04/2025. Також, 15 березня 2025 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів в кредит №71581781, за умовами якого (п.п.2.1) позикодавець зобов'язувався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язувалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцю плату від суми кредиту. Внаслідок невиконання умов договору щодо погашення заборгованості за договором, 27 березня 2025 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФК «ЄАПР» укладено договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТзОВ «ФК «ЄАПР», за окрему плату, прийняв право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстру боржників, включно за договором №71581781. Всупереч умовам договору, незважаючи на письмові повідомлення, до та після відступлення прав вимог, відповідач не здійснив необхідних платежів для погашення заборгованостей, тобто грубо порушив взяті на себе зобов'язання. З огляду на вищевикладене представник ТзОВ «ФК «ЄАПР» просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «ФК «ЄАПР» 23271 грн. заборгованості за кредитним договором №22163-04/2025, а також 24150 грн. за кредитним договором №71581781, а всього 47421,00 грн. та понесені судові витрати у справі.
Ухвалою від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Представник позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, Какун А.С., діючи на підставі довіреності (а.с.58), у п.5 позовної заяви просила суд розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, і у випадку неявки у судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про надіслання поштового відправлення (а.с. 73).
Відповідно до вимог ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
10 квітня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22163-04/2025, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 9000 грн. строком на 120 днів. Процентна ставка за договором становить 0,98% в день та застосовується у межах строку кредитування (п.1.1, п.1.2, п.1,4.1 договору) (а.с.8-12).
Кредитний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання відповідачем ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер телефону відповідача, про що зазначено п 8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Наведені обставини свідчать про те, що між кредитором та відповідачем виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.639, ст.1054 ЦК України, оскільки передача коштів відбулася, і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Будь-яких належних доказів на спростування позовних вимог, відповідачем не було надано.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
29 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТзОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) було укладено договір факторингу №29072025, у відповідності до умов якого клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у відповідності до Реєстру боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №29072025 від 29.07.2025, платіжною інструкцією №23057 від 30 липня 2025 року, а також витягом з реєстру боржників від 29.07.2025 (а.с. 19-23).
Заборгованість відповідача, згідно з долученим розрахунком складається з 9000 грн - сума основного боргу, 8871 грн сума заборгованості за відсотками, 4500 грн штрафи, 900 грн. комісія (а.с.16)
Матеріалами справи підтверджується, що 15 березня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір надання коштів у кредит №71581781, відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику кошти відповідачу у розмірі 7000 грн. на строк 30 днів, з базовою процентною ставкою 0,5% в день (а.с.27-33). Договір підписаний позичальником електронним підписом 45768.
Підписанням цього Договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.11.1.2, п.п.11.1.3 договору).
У додатку №1 (графік платежів) до договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, сторони погодили усі платежі за кредитом, включно проценти за користування кредитом (а.с.34).
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.639, ст.1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19), від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
Частиною 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
27 березня 2025 року між ТзОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №27/03/2025 (а.с.35-36).
Згідно з п.1.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями, відповідно до долученої додаткової угоди (а.с.37), фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання , плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимоги та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору
Відповідно до копії акту прийому - передачі реєстру боржників від 26 серпня 2025 року (а.с.38), платіжної інструкції №96 від 29 серпня 2025 року (а.с.39), а також долученого витягу з реєстру боржників №14 від 26 серпня 2025 року (а.с. 40) ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №71581781.
Згідно з наданим розрахунком, станом на 10 листопада 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за підрахунком позивача становить 24150 грн., з яких: 7000 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 2100 грн. заборгованості за відсотками, 14000 заборгованість за пенею, 1050 грн. комісія (а.с. 41-43).
Будь-яких належних доказів на спростування отримання відповідачем кредиту та його вартості, відповідачем надано не було.
Згідно з п.6 ч.1 ст. Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
При ухваленні рішення у справі суд бере до уваги те, що вищевказані кредитні договори були укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, що містять суми основного зобов'язання, відсотки за користування кредитними коштами, строк їх повернення та нарахування.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, випадку аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, встановив, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договорів з первісними кредиторами, після підписання яких між сторонами договору виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникли зобов'язання повернути кредиторам кошти відповідно до умов договорів та сплатити відсотки за користування ними.
Враховуючи те, що за умовами договорів відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти та користувалася ними, однак їх у встановлені строки не повернула та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 у справі №910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неповернутого тіла кредитів (заборгованості за основною сумою боргу) за обома кредитними договорами.
При цьому, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за основними боргами, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за процентами, які нараховувалися первісними кредиторами за користування відповідачем кредитними коштами у розмірі 8871 грн. (договір №22163-04/2025) та 2100 грн. (договір №71581781), а також комісії.
Оскільки надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами не були спростовані відповідачем, суд, з огляду на встановлений строк кредитування, вважає доведеним розмір заборгованості за процентами та комісіями, що нараховані позивачем.
Однак, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій та пені за вказаними вище кредитними договорами, суд зазначає наступне.
Так, згідно з доданими розрахунками за договором про надання кредиту №22163-04/2025 відповідачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 4500 грн., а також пеню за договором про надання коштів у кредит №71581781 у розмірі 14000 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд зробив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан, тому нарахування позивачем штрафних санкцій за договорами про надання фінансових кредитів та пені в у період дії воєнного стану є безпідставними, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1847,08 грн., що підтверджується документально (а.с. 7) та пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273, ст.280, ст.281, ст.282 ЦК України, на підставі ст.257, ст.258, ст.259, ст.260, ст.261, ст.263, ст.264, ст.512, ст.514, ст.1054, ст.1077, ст.1078 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032) 18771 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. заборгованості за кредитним договором №22163-04/2025 від 10 квітня 2025 року; 10150 (десять тисяч сто п'ятдесят) грн. заборгованості за кредитним договором №71581781 від 15 березня 2025 року, а всього 28921 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032) 1847 грн. 08 коп. судового збору.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк