Справа № 162/314/26
Провадження № 1-кп/162/94/2026
27 квітня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2026 за № 12026035530000056 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, гранатометника військової частини НОМЕР_1 , несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
Обвинувачений ОСОБА_2 28 березня 2026 року близько 22 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки з пасинком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виник на грунті тривалих особистих неприязних відносин, умисно наніс йому не менше одного удару дерев'яною милицею по голові, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у виді відкритої рани голови, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним (від 6 до 21 дня) розладом здоров'я та підшкірної гематоми потиличної ділянки волосистої частини голови, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до суду 22.04.2026 у порядку ст. 302 КПК України із заявою останнього, складеною в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та доданими до нього матеріалами кримінального провадження.
У заяві від 17.04.2026, яка складена у присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Просив призначити йому мінімальне покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 засвідчив обізнаність із обмеженням права на апеляційне оскарження у разі спрощеного провадження і надав згоду на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні у його відсутності.
Керуючись ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглянув обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Рекомендаціями №6R(87) 18 Комітету міністрів Ради Європи щодо спрощеного кримінального правосуддя.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення щодо умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Сторона захисту не оспорює цих обставин, тому винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, є доведеною.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При призначенні покарання, суд враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення, мету та мотиви вказаного діяння, а також обставину, що пом'якшує покарання, повне визнання вини обвинуваченим та обставини, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, зокрема, ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, на теперішній час проходить військову службу, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Любешівської селищної ради не притягувався, скарги щодо його неправомірної поведінки до селищної ради від жителів громади не надходили, документальні дані про звернення за психіатричною та наркологічною допомогою відсутні.
На підставі вказаного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд призначає ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначення такого покарання, на думку суду, буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального проступку, відповідатиме його меті і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, правами потерпілого та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не застосовувався.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 50, 65-67 КК України, ст. 302, 373, 374, 381, 382, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речовий доказ, а саме оптичний диск із відеозаписами - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_5