Справа № 320/59983/25
27 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В. та суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 квітня 2026 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Апелянту було надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 02 квітня 2026 року о 00:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог цієї ухвали Головним управлінням ДПС у м. Києві 09.04.2026 за вх. 14457/26 подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків, обґрунтоване відсутністю коштів на розрахункових рахунках ГУ ДПС у м. Києві.
Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до клопотання долучено звернення до управління фінансового та бухгалтерського обліку у формі службової записки щодо необхідності сплати судового збору, на яку посилається скаржник у своєму клопотанні. Водночас такі документи не підтверджують фактичну відсутність коштів для здійснення відповідного платежу (зокрема, відсутня виписка з рахунку про залишок коштів за КЕКВ 2800) та не свідчать про вжиття скаржником усіх залежних від нього заходів для забезпечення сплати судового збору.
Крім того, зазначене звернення датоване 24.03.2026, тобто сформоване ще до подання апеляційної скарги, тоді як у подальшому скаржником не вчинено жодних належних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, зокрема й на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01.04.2026. Така бездіяльність, у тому числі станом на момент подання клопотання про продовження строку на усунення недоліків, не дає підстав вважати, що надання додаткового строку призведе до усунення виявлених недоліків.
З огляду на викладене подана заява про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності її задоволення.
Окремо судова колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 27.04.2026 недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова