Справа № 161/1675/26
Провадження № 2/161/2656/26
23 квітня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Гринь О.М.
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, -
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03.06.2025 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І.П. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , однак при оформлені спадкових справ було виявлено арешт на нерухоме майно щодо об'єкта - невизначене майно від 04.10.2010.
Зазначає, що наявність такого обтяження унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
02.12.2025 вона звернулася до відповідача із заявою про зняття арешту з майна. 08.01.2026 відповідач повідомив їй, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи) в межах якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 від 26.08.2010 до запровадження комп'ютерних баз даних, строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки, після чого підлягає знищенню. У зв'язку зі знищенням виконавчих проваджень за яким боржником є ОСОБА_2 , а також відсутністю даних щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт у відповідача відсутні підстави для припинення обтяження № 10317579.
Враховуючи смерть боржника ОСОБА_2 та неможливість відповідача самостійно скасувати наявне обтяження, що позбавляє позивача права на мирне володіння та розпорядження майном, як спадкоємця за заповітом, вона змушена звертатися до суду.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер обтяження № 10317579 від 04.10.2010, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н від 26.08.2010, видана головним державним виконавцем Другого ВДВС Луцького МУЮ Д.В. Навроцьким.
Ухвалою судді від 27.01.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позов, який обґрунтований тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта - невизначене майно, накладено арешт на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження №10317579 від 04.10.2010. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження , б/н, 26.08.2010, головним державним виконавцем Другого ВДВС Луцького МУЮ Д.В. Навроцьким. Виконавче провадження з примусового виконання суду або іншого органу (посадової особи), в межах якого накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_2 від 26.08.2010 та здійснювалась до запровадження комп'ютерних баз даних, а саме Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та автоматизованої системи виконавчих проваджень. Також повідомляємо, що згідно 3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999 №470/7 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, становить три роки. Після закінчення зазначеного терміну, виконавчі провадження підлягають знищенню. Таким чином, у зв'язку із знищенням виконавчих проваджень, за яким боржником є ОСОБА_2 , а також відсутністю даних щодо виконавчого провадження , в межах якого було накладено арешт нерухомого майна в спец розділі автоматизованої системи виконавчого провадження, який є архівною складовою частиною системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстицій України 21 травня 2003 року №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року №614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматизованого розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за №478/26923, та неможливістю встановити, чи було дане виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на все нерухоме майно фактично виконане, Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не має законних підстав для припинення обтяження №10317579. Просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
26.03.2026 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у справі.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про розгляду справи у його відсутності, заявлений позов підтримує та просить його задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 466570633 від 04.03.2026 на нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_2 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження № 10317579, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження , б/н, 26.08.2010, Другий ВДВС Луцького МУЮ головний державний виконавець Навроцький Д.В., об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми 2 240,99 грн., обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось та з чого воно б не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право заповів ОСОБА_1 .
03.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.
Із відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 3489 від 08.01.2026 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду або іншого органу (посадової особи) в межах якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 від 26.08.2010 до запровадження комп'ютерних баз даних, строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки, після чого підлягає знищенню. У зв'язку зі знищенням виконавчих проваджень за яким боржником є ОСОБА_2 , а також відсутністю даних щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт у Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутні підстави для припинення обтяження № 10317579.
Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Ч. 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Підставою подання позову є спричинення порушення однієї із складових права власності, визначеної ч.1 ст.317 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч. З ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Таким чином, прийнявши у визначеному законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 спадкоємець - ОСОБА_1 набула права на спадщину.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.
Якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
Отже, наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_2 , перешкоджає позивачу, як спадкоємцю, оформити спадщину на майно, яке остання успадкувала після смерті його смерті за заповітом.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 12.12.2018 по справі № 399/142/16-ц, у якій також зазначено, що якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності ОСОБА_3 припинилося внаслідок його смерті, з вказаних підстав ОСОБА_4 , як спадкоємець, що прийняв спадщину, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту та передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
В рішенні ЄСПЛ «Афанасьев проти України» від 05.04.2005 року (№ 38722/02, п. 75) зазначено, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею (ст. 13 Конвенції) повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Відтак, інший спосіб захисту та реалізації спадкових прав, ніж зняття арешту з усього (рухомого та нерухомого) майна відсутній, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку є таким, що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні та таким, що не суперечить закону.
Слід також зауважити, що позивач ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні, являється спадкоємцем померлого, а тому вимоги про зняття арешту, саме в межах позовного провадження, узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеній у Постанові від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що наявність обтяження перешкоджає позивачу ОСОБА_1 в повній мірі реалізувати своє право власності на таке майно, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 321, 391, 1218, 1268 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер обтяження № 10317579 від 04 жовтня 2010 року, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н від 26 серпня 2010 року, видана головним державним виконавцем Другого ВДВС Луцького МУЮ Д.В. Навроцьким.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 );
Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (юридична адреса: вул. Винниченка, 27А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 35041461).
Повне рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь