27 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32295/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року (суддя В.В. Кальник) у справі № 160/32295/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.09.2024 №047150023664;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж роботи з 03.02.1986 по 01.07.2000 до загального страхового стажу позивачки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивачки та призначити пенсію за віком з дати подання заяви позивачем (06.09.2024), з урахуванням зарахованого страхового стажу та здійснити відповідні виплати за цей період.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення пенсійного органу є протиправним та порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.09.2024 №047150023664;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати стаж роботи з 03.02.1986 по 01.07.2000 до загального страхового стажу позивачки та повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 29.08.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів,
виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд з'ясував, що на підтвердження трудової діяльності позивачки у період з 1986 року по 2000 рік сектором архівної роботи виконавчого комітету Апостолівської міської ради надано архівну довідку за № Ц-649-651-2021 від 15.09.2021 року.
Судом встановлено, що факт роботи позивача належним чином підтверджений книгою наказів з особового складу за 1986 рік (про прийняття), відомостями про нарахування заробітної плати та іншими первинними документами (зокрема, ф-№ 11, оп. № 1). Можливості надати наказ про звільнення у 2000 році позивач не має з незалежних від неї причин, оскільки підприємство-роботодавець ліквідоване без правонаступника, а документи за цей період до архівної установи не передавалися.
Суд зауважив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування позивачці до страхового стажу періоду роботи з 03.02.1986 по 01.07.2000 згідно довідки за № Ц-649-651-2021 від 15.09.2021 року.
Відтак, суд вказав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.09.2024 №047150023664 про відмову у призначенні пенсії на підставі заяви від 29.08.2024 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважав за необхідне зобов'язати належний орган призначення пенсії повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 29.08.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці є правомірним через відсутність у позивачки необхідного страхового стажу, що становить лише 14 років 6 місяців. Вважає, що позивачці правомірно не зараховано період роботи з 1986 по 2000 згідно довідки від 15.09.2021 через відсутній запис про звільнення. Зауважує, що позивачка пропустила строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка по досягненню 57-річного віку звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 06.09.2024 року № 047150023664 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії.
В рішенні, зокрема, зазначено, що вік заявниці 57 років 8 місяців.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 15 років.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи становить 14 років 06 місяців.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період роботи в радгоспі з 1986 по 2000 роки згідно архівної довідки від 15.09.2021 № Ц-649- 651-2021, оскільки відсутній запис про звільнення.
До уваги не прийнято архівну довідку про заробітну плату від 15.09.2021 №Ц-649-651-2021 за період 1986-2000 роки, оскільки даний період не підтверджений первинними документами та потребує перевірки.
Заявниця не працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 047150023664 від 06.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно пункту 3 частини першої статті 115 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу - 15 років.
Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.27 Порядку №637 у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Спірним рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 06.09.2024 року № 047150023664 позивачці було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 15 років.
Також, спірним рішенням до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи в радгоспі з 1986 по 2000 роки згідно архівної довідки від 15.09.2021 № Ц-649- 651-2021, оскільки відсутній запис про звільнення.
Як правильно дослідив суд першої інстанції, на підтвердження трудової діяльності позивачки у період з 1986 року по 2000 рік сектором архівної роботи виконавчого комітету Апостолівської міської ради надано архівну довідку за № Ц-649-651-2021 від 15.09.2021 року, зазначеною архівною довідкою підтверджується, що позивачка, згідно з наказом № 19-к від 08.02.1986 року, була прийнята на роботу до птахорадгоспу "ім. Горького" на посаду робочої лазні з 02.02.1986 року. Підтвердити факт звільнення у 2000 році немає можливості, оскільки книги наказів з особового складу передані до архіву міської ради лише по 1996 рік. Водночас архівні довідки містять повну інформацію про нарахування заробітної плати позивачці за весь період з 1986 по 2000 роки.
Разом з тим, рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 року у справі № 171/632/25 встановлено факт належності ОСОБА_1 архівних довідок № Ц-649-651-2021, виданих 15.09.2021 року сектором архівної роботи виконавчого комітету Апостолівської міської ради.
Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Стосовно аргументів пенсійного органу щодо змісту довідки, колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 44 Закону № 1058 органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Колегія суддів з'ясувала, що матеріали справи не містять доказів реалізації пенсійним органом його права щодо перевірки обґрунтованості та достовірності довідки № Ц-649-651-2021 від 15.09.2021 року згідно ст. 44 Закону №1058. Апеляційний суд зауважує, що відсутність реалізації пенсійним органом його права на перевірку відомостей довідки не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до страхового стажу позивачки підлягає зарахуванню період з 03.02.1986 по 01.07.2000.
За цих обставин, апеляційний суд зазначає, що пенсійним органом не здійснено належний розрахунок страхового стажу позивачки, а тому спірне рішення від 06.09.2024 №047150023664 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про пропуск позивачкою строку звернення до суду, адже скаржником не доведено, що позивачка звернулась до суду із позовом після шести місяців з дня, коли до її відома було доведено спірне рішення від 06.09.2024 №047150023664.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 160/32295/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 27.04.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров