24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/4936/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 в адміністративній справі №160/4936/25 (головуючий суддя першої інстанції Сластьон А.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000065/2 від 13.12.2024;
-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2024/000214 від 13.12.2024.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що при митному оформленні товарів за митною декларацією №24UA110150017107U2, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.
Митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Позивач не погодився з рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товарів із урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів фінансову гарантію).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами здійсненого ним контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією №24UA110150017107U2 документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись у достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» є юридичною особою, яка зареєстрована 29.09.2016, ідентифікаційний код: 40861807.
Види економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП»:
28.21 Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників
28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання
28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устатковання
25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах
47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах
47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет
Судом встановлено, що 04 березня 2024 року між позивачем як покупцем та ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD» як продавцем укладено контракт №ZHC-TNP-2024 (далі - Контракт) на поставку продукції, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах FOB QINGDAO, Китай/Інкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких зазначається у Специфікації до контракту.
Відповідно до пункту 2.1. Контракту ціни за цим контрактом встановлюються в доларах США на умовах FOB QINGDAO, Китай та зазначаються у Специфікації на відповідну партію.
Згідно з пунктом 3.2. строк поставки встановлюється як 120 днів з моменту прийняття замовлення Покупця Продавцем, якщо інше не вказано у відповідній специфікації.
Пунктом 6.1. Контракту передбачено, що оплата товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється таким чином, якщо інше не зазначено у відповідній специфікації: 100% балансовий платіж не пізніше 30 днів від дати виходу Товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу Товару з порту відвантаження вважати дату, вказану у коносаменті.
05 березня 2024 року сторонами укладено специфікацію №1 до Контракту № ZHC-TNP-2024 від 04.03.2024, за умовами якої погоджено партію товару за ціною у загальному розмірі 67614, 01 дол. США. Умови оплати: передплата 19541,18 дол. США, балансова оплата протягом 2 тижнів після отримання копії коносамента.
06 березня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD виставлено на адресу покупця проформу-інвойс №HMN2427 у загальному розмірі 67614, 01 дол. США.
21 березня 2024 року позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено попередню оплату у розмірі 19 541, 18 дол. США.
11 червня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Специфікації №1, в якій погодили викласти пункт 3 Специфікації № 1 у наступній редакції: оплата здійснюється на умовах передплати в розмірі 19541, 18 дол. США, передплата 19541, 18 дол. США у червні 2024, балансова оплата протягом 2 тижнів після отримання копії коносамента.
02 липня 2024 позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено попередню оплату у розмірі 19 541, 18 дол. США.
15 липня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Специфікації №1, в якій погодили викласти пункт 3 Специфікації №1 у наступній редакції: оплата здійснюється на умовах передплати в розмірі 19541, 18 дол. США, передплата 19541, 18 дол. США у червні 2024, повернення коштів 19496, 18 дол. США, балансова оплата протягом 30 днів після отримання копії коносамента.
15 липня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD повернено позивачу здійснену 21.03.2024 попередню оплату (за вирахуванням банківських комісій та інших обов'язкових платежів) у розмірі 19 445, 98 дол. США.
16 липня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Специфікації №1, якою погодили, що покупець не накладає і не буде накладати штрафи на продавця через порушення строків поставки товару по Специфікації №1 від 05.03.2024.
20 серпня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD виставлено на адресу покупця комерційний-інвойс №HMN2427B на партію товару у загальному розмірі 33829, 82 дол. США.
26 вересня 2024 позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено балансову оплату у розмірі 48 027, 83 дол. США.
Відповідно до Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №UVK-TNP-2021 від 16 червня 2021, укладеного між ТОВ «Торгова Група «ТНП» (Замовник) та ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» (Експедитор) Експедитор зобов'язується від свого імені та/або від імені замовника за дорученням, за винагороду і за рахунок Замовника організувати та забезпечити комплекс робіт і послуг з метою доставки імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника від місця, вказаного Замовником, до місця призначення, різними видами транспорту, за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та залежності від маршруту.
Згідно з пунктом 2.1. Договору Замовник за 5 робочих днів до очікуваної дати надання послуг надає Експедитору Заявку підписану уповноваженою на те особою Замовника, засобами факсимільного зв'язку та/або у сканованому вигляді електронною поштою з подальшим направленням оригіналу.
Відповідно до пункту 3.2.13. Договору Експедитор зобов'язується на свій власний розсуд обирати та залучати до виконання Заявки будь-яких перевізників або їх агенті, а також інших субпідрядників для надання послуг та виконання заявки.
12 березня 2021 року між ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» (Замовник) та «MEE A/S» укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00237561, предметом якого є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів Замовника у контейнерах перевізника. Даний договір укладено задля забезпечення виконання Договору на транспортно обслуговування вантажів №CVK-TNP-2021 від 16 червня 2021 року.
06 вересня 2024 року сторонами між Експедитором та позивачем укладено заявку №0711, якою погоджено маршрут перевезення контейнера MRKU2607907, вартість перевезення та додаткові умови в частині: 48 годин вільного часу для митного оформлення імпортного вантажу та розвантаження, після чого перевізник нараховує: на території України в розмірі 50EUR/на день. Витрати за митну інспекцію, ваговий контроль або сканування та інше виставляється згідно з вхідними рахунками від термінала або органів контролю, що їх ініціювали. Всі додаткові вхідні рахунки оброблюються 1:1.
Вільний час від демерджу: 7 днів з моменту прибуття контейнера у порт Константа до завантаження на контейнеровоз. Потім 24USD/день для 40DV/HC, з 8-15 день.
27 листопада 2024 року лінією Маерск («MEE A/S») виставлено рахунок №5653428041 ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» за демередж контейнера MRKU2607907 у розмірі 192 дол. США.
28 листопада 2024 року ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» на адресу ТОВ «ТГ «ТНП» виставлено рахунок №5377 на загальну вартість транспортних послуг поза межами території України 404 327, 09 грн, в тому числі відшкодування за демередж у розмірі 7968, 67 грн..
Довідкою про транспортні витрати вих 0212/24 від 02.12.2024 підверджуються витрати на транспортне перевезення у розмірі 404327, 09 грн.
У листопаді 2024 року позивач здійснював ввезення на територію України товару: «посуд столовий та кухонний з кам?яної кераміки: -Тарілка обідня 27,6см., Emeraid кераміка.21-318-001 -2088шт. -Тарілка десертна 20,8см., Emerald кераміка.21-318-002 -2592шт. -Салатник 15,7см., Emerald кераміка.21-318-003 -2080шт. -Чашка 400мл., Emerald кераміка,21-318-004 -2592шт. -Тарілка обідня 27,6см., Frozen кераміка.21-318-005 -2088шт. -Тарілка десертна 20,8см., Frozen кераміка.21-318-006 -2592шт. -Салатник 15,7см., Frozen кераміка.21-318-007 -2080шт. -Чашка 400мл., Frozen кераміка.21-318-008 - 2624шт. -Тарілка обідня 27,6см., Blue Ocean кераміка.21-318-009 -2083шт. - Тарілка десертна 20,8см., Blue Ocean кераміка. 21-318-010 -2592шт. -Тарілка супова 20см., Blue Ocean кераміка.21-318-011 -2080шт. -Чашка 400мл., Blue Осеаn кераміка.21-318-012 -2624шт. -Тарілка обідня 27,2см., Stone кераміка.21-318-013 2088шт. -Тарілка десертна 20,3см., Stone кераміка, 21-318-014 -2592шт. -Тарілка супова 18см., Stone кераміка.21-318-015 -2080шт. - Чашка 360мл, Stone кораміка.21-318-016 -2592шт. Торгівельна марка: Krauff. Виробник: Zhengzhou Harmony Ceramic Co.,Ltd Країна виробництва: CN», митне оформлення якого здійснювалося через Дніпровську митницю.
03.12.2024 з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA110150017107U2, в якій задекларував 1 товар, визначив їх митну вартість в розмірі 41145,96 дол. США (еквівалент 1713568,9 грн.) за основним методом - за ціною договору (складається з інвойсної вартості товару у сумі 33829, 82 дол. США (еквівалент 1408880,010 грн.) та складових митної вартості у загальній сумі 304 688,85 грн.).
Для підтвердження заявлених митної вартості декларант надав митному органу передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:
·Сертифікат якості №б/н від 20.08.2024;
·Пакувальний лист №б/н від 20.08.2024;
·Рахунок-проформа (iнвойс) №HMN2427 від 06.03.2024;
·Рахунок-фактура (iнвойс) №HMN2427B від 20.08.2024;
·Коносамент №SZSE24082107 від 07.09.2024;
·Автотранспортна накладна №907 від 25.11.2024;
·Сертифікат походження товару № С2405595942Х0048 від 03.12.2024;
·Платіжна інструкція б/н від 21.03.2024;
·Платіжна інструкція б/н від 02.07.2024;
·Платіжна інструкція б/н від 15.07.2024;
·Платіжна інструкція б/н від 26.09.2024;
·Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційнийх послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5377 від 28.11.2024;
·Довідка про вартіть перевезення №0212/24 від 02.12.2024;
·Контракт №ZHC-TNP-2024 від 04.03.2024;
·Специфікація №1 від 05.03.2024;
·Додаткова угода №1 від 11.06.2024;
·Додаткова угода №2 від 15.07.2024;
·Договір про перевезення №15/04-2024 від 04.03.2024;
·Договір про перевезення №UA00237561 від 12.03.2021;
·Договір про перевезення №UVK-TNP-2021;
·Заявка №0711 від 06.09.2024;
·Експортна декларація №425820240000985620 від 02.09.2024.
Під час розгляду митним органом документів, наданих позивачем для митного оформлення товару, спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР) за показником "митна вартість товару".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини.
13.12.2024 Дніпровською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000065/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №24UA110150017107U2 скоригував із 33829,82 доларів США до 41145,96 доларів США, що призвело до переплати позивачем ввізного мита та податку на додану вартість на суму 424 763,47 грн.
Також, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2024/000214 від 13.12.2024.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган зазначив, що за результатами опрацювання документів, поданих разом із електронною митною декларацією, ним встановлено, що надані відповідно до вимог статті 53 МК України документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган, серед іншого, зазначив про те що декларантом не надано в оформлення замовлення на поставку товару, а сторонами контракту порушено строки поставки товару. Також, надана до митного контролю копія декларації країни відправлення не засвідчена уповноваженим митним органом, а наданий до митного контролю сертифікат походження від 03.12.2024 N№C2405595942Х0048 містить посилання на інвойс від 20.08.2024 №HMN2427AB, який до митного контролю не надавався. Митна декларація країни відправлення від 02.09.2024 №425820240000985620 містить посилання на інвойс від №HMN2427AB, який до митного контролю не надавався. В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що платіжні інструкції щодо здійснення покупцем передплати 19 541,18 дол. у червні 2024 не надано. Натомість наявні платіжні документи swift від 21.03.2024 та від 02.07.2024 б/н на суму 19 541,18 дол. США кожна. Також надано платіжний документ swift від 15.07.2024 на суму 19496,18 дол. США та 19 445,18 дол. США. щодо повернення оплати, яку саме суму повернуто не встановлено. Зазначений swift від 15.07.2024 містить посилання на документ RRN TT11491240001104, який до митного контролю не надано. Крім того, контрактом не передбачено підстав для повернення коштів. Підстави такого повернення митному органу невідомі та декларантом не роз?яснені. Заявкою на транспортно-експедиторські послуги від 06.09.2024 №0711 визначено перелік послуг та вартості доставки в розмірі 404 327,09 грн. із включенням відомостей про розмір відшкодування витрат за демередж (понаднормове використання контейнера) поза межами України. На переконання митного органу, така витрата як понаднормове використання контейнера не може входити до переліку основних витрат. Так, плата за демередж стягується щодобово за контейнер та залежить від типу та розміру контейнеру, характеру вантажу, а також від місця і тривалості простою, а отже не може бути розрахована наперед. Зазначене свідчить про наявність ознак підробки у наданих до митного оформлення документах, що підтверджують відомості щодо вартості транспортних складових митної вартості. За результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на інтернет - ресурсі за адресою www.shippingline.org, встановлено що товари, які переміщувалися у контейнерах GAOU7531020 та MRKU2607907 за коносаментом №SZSE24082107 від 11.09.2024 були перевантажені у порту NINGBO з судна «MSC CELESTINO MARESCA / 435W» (зазначене у коносамент) на судно «MAERSK HONG KONG / 436W», далі 31.10.2024 порт PORT SAID перевантажено з судна «MAERSK HONG KONG / 436W» на судно «CAPE MALE / 442N». 12.11.2024 товари прибули у порт призначення Constanta, 13.11.2024 вивантажено та 26.11.2024 випущено з порту Costanta. З урахуванням положень пункту 11 (додаткові умови) наданої заявки на транспортно-експедиторські послуги від 06.09.2024 №0711 визначено, вільний час від demurrage: 7 днів з моменту прибуття контейнера у порт Constanta до завантаження на контейнеровоз, потім 24 USD/день для 40'0V/НС, з 8 по 15 день. Отже, демередж (понаднормове використання контейнера) поза межами України становить 6 днів вартістю 24 дол. США/день. Рахунок на вказані витрати до митного контролю не надано. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та некоректності розрахунку митної вартості. Відтак, у митного органу виникли сумніви з приводу того, що декларантом можливо не включено до митгої вартості всі витрати.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Дніпровська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію №25UA110150017550U0 від 13.12.2024.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п'ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Також до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: - обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; - наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; - обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; - інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органів доходів і зборів.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: - немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; - щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; - покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв'язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.
Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).
Щодо обраних позивачем порядку та умов оплати за товар.
В оскаржуваному рішенні митний орган вказує на численні зміни умов оплати за поставлений товар, які вносилися до контракту на поставку. Серед іншого, відповідач вказує на неподання платіжної інструкції щодо здійснення передоплати 19541,18 дол. США у червні 2024 року, а також документа RRN ТТ11491240001104.
З цього приводу суд зазначає таке.
05 березня 2024 року сторонами укладено специфікацію №1 до Контракту № ZHC-TNP-2024 від 04.03.2024, за умовами якої погоджено партію товару за ціною у загальному розмірі 67614, 01 дол. США. Умови оплати: передплата 19541,18 дол. США, балансова оплата протягом 2 тижнів після отримання копії коносамента.
06 березня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD виставлено на адресу покупця проформу-інвойс №HMN2427 у загальному розмірі 67614, 01 дол. США.
21 березня 2024 року позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено попередню оплату у розмірі 19 541, 18 дол. США.
11 червня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Специфікації №1, в якій погодили викласти пункт 3 Специфікації № 1 у наступній редакції: оплата здійснюється на умовах передплати в розмірі 19541, 18 дол. США, передплата 19541, 18 дол. США у червні 2024, балансова оплата протягом 2 тижнів після отримання копії коносамента.
02 липня 2024 позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено попередню оплату у розмірі 19 541, 18 дол. США.
15 липня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Специфікації №1, в якій погодили викласти пункт 3 Специфікації №1 у наступній редакції: оплата здійснюється на умовах передплати в розмірі 19541, 18 дол. США, передплата 19541, 18 дол. США у червні 2024, повернення коштів 19496, 18 дол. США, балансова оплата протягом 30 днів після отримання копії коносамента.
15 липня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD повернено позивачу здійснену 21.03.2024 попередню оплату (за вирахуванням банківських комісій та інших обов'язкових платежів) у розмірі 19 445, 98 дол. США.
16 липня 2024 року сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Специфікації №1, якою погодили, що покупець не накладає і не буде накладати штрафи на продавця через порушення строків поставки товару по Специфікації №1 від 05.03.2024.
20 серпня 2024 року продавцем ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD виставлено на адресу покупця комерційний-інвойс №HMN2427B на партію товару у загальному розмірі 33829, 82 дол. США.
26 вересня 2024 позивачем на користь ZHENGZHOU HARMONY CERAMIC CO.,LTD було здійснено балансову оплату у розмірі 48 027, 83 дол. США.
Отже, як встановлено судом, позивачем було сплачено загальну вартість товару у розмірі 67614, 01 дол. США (як це вказано у проформі-інвойсу №HMN2427), до якої входить окрема партіями товару, поставлена позивачу у контейнері MRKU2607907 за комерційним-інвойсом №HMN2427B у загальному розмірі 33829, 82 дол. США.
Суд вказує, що погодження конкретних умов оплати за поставлений товар - виключно право сторін зовнішньоекономічного контракту.
Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано пояснень з приводу повернення здійсненої 21.03.2024 попередньої оплати, то суд приймає до уваги посилання позивача на те, що дане повернення попередньої оплати у розмірі 19 445, 98 дол. США здійснювалося через неможливість постачання заявленого до митного оформлення товару у строк, передбачений валютним законодавством, зокрема у 180 днів.
Відтак, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи митного органу в оскаржуваному рішенні про непідтвердження митної вартості товару через розбіжності в документах про строк та умови оплати за товар.
Суд не приймає також до уваги зауваження митного органу щодо ненадання до митного оформлення документа RRN ТТ11491240001104, оскільки зазначений у swift номер ТТ11491240001104 є банківським реєстраційним номером транзакції, за якою банк отримав платіж від ТОВ «ТГ «ТНП», про що постачальник вказав у своєму листі від 12.12.2024. Зазначені пояснення позивач надавав митному органу в листі від 12.12.2024 №20241212/2.
Щодо розрахунку вартості можливого демереджу під час погодження заявки на перевезення.
Відповідно до Договору на транспортно-експедеційне обслуговування вантажів №CVK-TNP-2021 від 16 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «ТГ «ТНП» (Замовник) та ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» (Експедитор) Експедитор зобов'язується від свого імені та/або від імені замовника за дорученням, за винагороду і за рахунок Замовника організувати та забезпечити комплекс робіт і послуг з метою доставки імпортних, експортних, транзитних вантажів Замовника від місця, вказаного Замовником, до місця призначення, різними видами транспорту, за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та залежності від маршруту.
Згідно з пунктом 2.1. Замовник за 5 робочих днів до очікуваної дати надання послуг надає Експедитору Заявку підписану уповноваженою на те особою Замовника, засобами факсимільного зв'язку та/або у сканованому вигляді електронною поштою з подальшим направленням оригіналу.
Відповідно до пункту 3.2.13. Експедитор зобов'язується на свій власний розсуд обирати та залучати до виконання Заявки будь-яких перевізників або їх агентів, а також інших субпідрядників для надання послуг та виконання заявки.
12 березня 2021 року між ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» (Замовник) та «MEE A/S» укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00237561 предметом якого є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів Замовника у контейнерах перевізника.
06 вересня 2024 року сторонами між Експедитором та позивачем укладено заявку №0711, якою погоджено маршрут перевезення контейнера MRKU2607907, вартість перевезення та додаткові умови в частині: 48 годин вільного часу для митного оформлення імпортного вантажу та розвантаження, після чого перевізник нараховує: на території України в розмірі 50EUR/на день. Витрати за митну інспекцію, ваговий контроль або сканування та інше виставляється згідно з вхідними рахунками від термінала або органів контролю, що їх ініціювали. Всі додаткові вхідні рахунки обробляються 1:1.
Вільний час від демердж: 7 днів з моменту прибуття контейнера у порт Константа до завантаження на контейнеровоз. Потім 24USD/день для 40DV/HC, з 8-15 день.
27 листопада 2024 року лінією Маерск («MEE A/S») виставлено рахунок № 5653428041 ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» за демередж контейнера MRKU2607907 у розмірі 192 дол. США.
28 листопада 2024 року ТОВ «УВК-ІНТЕРНЕШНЛ» на адресу ТОВ «ТГ «ТНП» виставлено рахунок №5377 на загальну вартість транспортних послуг поза межами території України 404 327, 09 грн, в тому числі відшкодування за демередж у розмірі 7968, 67 грн.
Довідкою про транспортні витрати №0212/24 від 02.12.2024 підверджується витрати на послуги транспортного перевезення у розмірі 404327,09 грн.
З огляду на зазначене висновок митного органу про неврахування рахунку на вказані витрати з відшкодування демерджу за перевезення товару не відповідає дійсності, а відтак не є підставою для коригування митної вартості товару.
Суд також відхиляє доводи відповідача про ненадання до митного оформлення засвідченої уповноваженим органом експортної декларації країни відправлення, з огляду на таке.
Відповідно до п.7 ч.3 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення є додатковим документом, право на витребування якого виникає в разі наявності розбіжностей в основних документах, поданих до митного оформлення.
При цьому, зазначені митним органом в оскаржуваному рішенні зауваження до основних документів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в країні експорту товару впроваджено електронне декларування, у зв'язку з чим на копії зазначеної декларації проставлено відповідний QR код, що виключає необхідність додаткового засвідчення такого документа.
Щодо зауважень відповідача відносно порушення строків поставки товару, за що передбачена відповідальність згідно з розділом 9 Контракту, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої вартості.
Дніпровська митниця не надала пояснень, яким чином строк поставки впливає на числові показники митної вартості товарів.
При цьому, митний орган не наділений повноваженнями щодо контролю за дотриманням сторонами зовнішньоекономічного договору умов такого договору.
Щодо тверджень митного органу про те, що наданий до митного оформлення сертифікат походження містить посилання на інвойс від 20.08.2024 HMN2427АВ, який до митного контролю не надавався.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вже надано пояснення митному органу з цього приводу в листі від 12.12.2024 №20241212/2.
Зокрема, позивач вказав, що постачальником було виписано два інвойси: від 20.08.2024 HMN2427А та від 20.08.2024 HMN2427В, проте в сертифікаті походження зазначено - від 20.08.2024 HMN2427АВ, оскільки впроваджена в країні експорту система видачі сертифікатів походження не передбачає можливості внесення в сертифікат походження реквізитів двох документів, лише одного.
Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.
Так, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Як встановлено судом першої інстанції, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв'язку із чим суд першої інстанції правильно зазначив про додатковий тягар, покладений на позивача.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.
Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначено митним органом за резервним методом.
Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі № 520/9022/18.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000065/2 від 13.12.2024, а також картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2024/000214 від 13.12.2024 є протиправними та підлягали скасуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 в адміністративній справі №160/4936/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 в адміністративній справі №160/4936/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко