24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 808/3367/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі №808/3367/17 (головуючий суддя першої інстанції Артоуз О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014191406 від 25 жовтня 2017 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржене повідомлення-рішення прийнято ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі Акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки TOB «Компанія Дизель Запчасть» за 2014 року по взаємовідносинам з постачальником TOB «Прогрес Ресурс Груп» від 08 серпня 2017 року № 443/08-01-14-06/37786526. Зазначає, що у Акті перевірки вказано про порушення TOB «Компанія Дизель Запчасть» вимог підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України. В результаті у висновках акту вказано на заниження податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року у розмірі 84 489 грн. та податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 76 040 грн. За результатами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення 25.10.2017 № 0014191406, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 95 050 грн., у тому числі: основний платіж у розмірі 76 040 грн. та штрафна санкція у розмірі 19 010 грн. Зазначає, що фактично висновки Акту перевірки ґрунтуються на припущенні що не було реального здійснення господарських операції придбання товарів, тобто не було руху товарів.
Позивач вважає доведеною реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», за наслідками яких сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товарів, оплату їх вартості, використання Товариством у власній господарській діяльності. Водночас відповідач обов'язку, визначеного частиною другою статті 77 КАС України, не виконав, нереальність спірних господарських операцій не підтвердив та, як наслідок, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не довів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.10.2024 допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.02.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що договори, укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду, між ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть» у період з липня 2014 року по серпень 2014 року не спричиняють реального настання правових наслідків. Водночас первинні документи, складені між позивачем та підприємством-постачальником на господарські операції за цими правочинами, не відповідають сутності та не несуть доказовості щодо змісту здійснених операцій, а також не є документами, які можуть бути підставою для відображення господарських операцій в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. У зв'язку з цим, ТОВ «Компанія дизель запчасть» віднесено до складу витрат суми сформовані на підставі господарських операцій, які неможливо підтвердити наявними первинними документами. Отже, вбачається, що факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів у перевіряємий період від ТОВ «Прогрес ресурс груп» до ТОВ «Компанія дизель запчасть» підтвердити неможливо.
Укладені угоди є такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду - від ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) у період з липня 2014 року по серпень 2014 року до ТОВ «Компанія Дизель Запчасть» (ЄДРПОУ 37786526) не спричиняють реального настання правових наслідків. Зазначає, що не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів від ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) за перевіряємий період до ТОВ «Компанія Дизель Запчасть» (ЄДРПОУ 37786526).
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» (ЄДРПОУ 37786526) (далі ТОВ «Компанія дизель запчасть») зареєстрований як юридична особа 25.06.2011 (номер запису: 10801020000001062).
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
На підставі направлення від 26.07.2017 № 1499, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізької області Балак Ігору Олександровичу, головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області, інспектору податкової та митної справи 1 рангу відповідно до підпункту 20.1.4 пукну 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.07.2017 № 1892 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія дизель запчасть» (код за ЄДРПОУ 37786526) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія дизель запчасть» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014 року.
Актом перевірки встановлено що позивачем порушено:
- пункт 138.1 пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 76 040 грн. в тому числі по періодам: 2014 рік у сумі 76 040 грн.;
- підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181, підпункт 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 84 489 грн., в т.ч. по періодам: липень 2014 року на суму 10 672 грн.; серпень 2014 року на суму 73 817 грн.
Не погодившись з викладеними обставинами в Акті перевірки позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області із запереченнями на Акт перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017.
Розглянувши заперечення, Головне управління ДФС у Запорізькій області відмовило позивачу у їх прийнятті, оскільки висновки Акту перевірки №443/08-01-14-06/37786526 від 08.08.2017 є правомірними та такими що відповідають нормам діючого законодавства.
25 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія дизель запчасть» винесено податкове повідомлення-рішення №0014191406, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 76 040,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 19 010,00 грн.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).
Як визначено пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до вимог пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
За п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).
Положеннями п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкову накладною.
За п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З наведених законодавчих норм вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та віднесення сум до складу витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Окрім того, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Згідно п. 2 ст. 3Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІVвстановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За визначенням уст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
За змістом вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем зроблено висновок про непідтвердження реальності господарських операцій з TOB «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) у липні - серпні 2014 року.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками контролюючого органу та вважає, що вони не можуть свідчити про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами, виходячи з наступного.
На підтвердження реальності надання послуг/виконання робіт за договірними зобов'язаннями з контрагентами позивачем були надані договори, акти наданих послуг/виконаних робіт, податкові накладні, листи, банківські платіжні документи, (платіжні доручення), видаткові накладні.
Відносно господарських відносин TOB «Прогрес ресурс груп.
між ТОВ «Компанія дизель запчасть» та ТОВ «Прогрес ресурс груп» укладено договір поставки від 01.07.2014 № 4, відповідно до якого ТОВ «Прогрес ресурс груп» (ЄДРПОУ 39196603) зобов'язувалось поставити позивачу товар (запчастини).
Згідно з п. 4.1 вказаного договору поставки товар переходить у власність покупця після передачі постачальником товару з підписанням видаткової накладної або відповідного акту прийому-передачі товару. При перевезенні товару автомобільним або залізничним транспортом, товар переходить у власність покупця після передачі товару представнику покупця з підписанням відповідного акту приймання-передачі товару.
Приймання товару проводиться за видатковою накладною або актами прийому-передачі по якості та кількості, які підписуються сторонами та складають невід'ємну частину цього договору (п. 5.1. договору поставки від 01.07.2014 № 4).
Постачання товару підтверджується підписаними сторонами договору ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть» видатковими накладними: від №0701-04 від 01.07.2014, №0701-05 від 01.07.2014, №0701-06 від 01.07.2014, , №0702-01 від 02.07.2014, №0703-03 від 03.07.2014, №0703-04 від 03.07.2014, №0704-03 від 04.07.2014, №0801-20 від 01.08.2014, №0801-21 від 01.08.2014, №0801-22 від 01.08.2014, №0801-23 від 01.08.2014, №№0801-24 від 01.08.2014, №0804-06 від 04.08.2014, №0814-07 від 04.08.2014, №0814-08 від 04.08.2014, №0805-03 від 05.08.2014, №0807-03 від 07.08.2014, №0811-07 від 11.08.2014, №0811-08 від 11.08.2014, №0811-09 від 11.08.2014, №0812-04 від 12.08.2014, №0812-05 від 12.08.2014, №0812-06 від 12.08.2014, №0813-04 від 13.08.2014, №0813-05 від 13.08.2014, №0814-02 від 14.08.2014, №0814-03 від 14.08.2014, №0814-04 від 14.08.2014, №0814-05 від 14.08.2014, №0515-04 від 15.08.2014, №0515-05 від 15.08.2014, №0515-06 від 15.08.2014, №0818-06 від 18.08.2014, №0819-05 від 19.08.2014, №0820-03 від 20.08.2014, №0821-01 від 21.08.2014, №0822-05 від 22.08.2014, №0822-06 від 22.08.2014, №0825-01 від 25.08.2014, №0826-05 від 26.08.2014, №0827-04 від 27.08.2014.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Компанія дизель запчасть» за результатами виконання договору, сформувало податкові накладні: №84 від 01.07.2014, №85 від 01.07.2014, №86 від 01.07.2014, №87 від 02.07.2014, №89 від 03.07.2014, №90 від 03.07.2014, №91 від 04.07.2014, №128 від 01.08.2014, №129 від 01.08.2014, №130 від 01.08.2014, №131 від 01.08.2014, №132 від 01.08.2014, №135 від 04.08.2014, №136 від 04.08.2014, №137 від 04.08.2014, №140 від 05.08.2014, №142 від 07.07.2014, №144 від 11.08.2014, №145 від 11.08.2014, №146 від 11.08.2014, №0811-10 від 11.08.2014, №147 від 11.08.2014, №149 від 12.08.2014, №150 від 12.08.2014, №151 від 12.08.2014, №153 від 13.08.2014, №154 від 13.08.2014, №156 від 14.08.2014, №157 від 14.08.2014, №158 від 14.08.2014, №159 від 14.08.2014, №161 від 15.08.2014, №162 від 15.08.2014, №163 від 15.08.2014, №164 від 18.08.2014, №165 від 19.08.2014, №167 від 20.08.2014, №168 від 21.08.2014, №169 від 22.08.2014, №170 від 22.08.2014, №171 від 25.08.2014, №172 від 26.08.2014, №173 від 27.08.2014, які мають необхідні реквізити.
Транспортування товару здійснювалося згідно з товарно-транспортними накладними: №0701-04 від 01.07.2014, №0701-05 від 01.07.2014, №0701-06 від 01.07.2014, №0702-01 від 02.07.2014, №0703-03 від 03.07.2014, №0703-04 від 03.07.2014, №0704-03 від 04.07.2014, №0801-20 від 01.08.2014, №0801-21 від 01.08.2014, №0801-22 від 01.08.2014, №0801-23 від 01.08.2014, №0801-24 від 01.08.2014, №0804-06 від 04.08.2014№0814-07 від 04.08.2014, №0814-08 від 04.08.2014, №0805-03 від 05.08.2014, №0807-03 від 07.08.2014, №0811-07 від 11.08.2014, №0811-08 від 11.08.2014, №0811-09 від 11.08.2014, №0811-10 від 11.08.2014, №0812-04 від 12.08.2014, №0812-05 від 12.08.2014, №0812-06 від 12.08.2014, №0813-04 від 13.08.2014, №0813-05 від 13.08.2014, №0814-02 від 14.08.2014, №0814-03 від 14.08.2014, №0814-04 від 14.08.2014, №0814-05 від 14.08.2014, №0515-04 від 15.08.2014, №0515-05 від 15.08.2014, №0515-06 від 15.08.2014, №0818-06 від 18.08.2014, №0819-05 від 19.08.2014, №0820-03 від 20.08.2014, №0821-01 від 21.08.2014, №0822-05 від 22.08.2014, №0822-06 від 22.08.2014, №0825-01 від 25.08.2014, №0826-05 від 26.08.2014, №0827-04 від 27.08.2014, у яких ТОВ «Компанія дизель запчасть» вказано замовником та вантажоодержувачем, а ТОВ «Прогрес ресурс груп» вантажовідправником.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Компанія дизель запчасть» сплатило ТОВ «Прогрес ресурс груп» кошти за отримані запчастини, що зокрема підтверджується платіжними дорученнями №569 від 24.07.2014, №577 від 28.07.2014, №596 від 30.07.2014, №599 від 31.07.2014, №615 від 06.08.2014, №673 від 14.08.2014, №683 від 18.08.2014, №699 від 20.08.2014, №722 від 28.08.2014, №742 від 01.09.2014, №781 від 08.09.2014, №808 від 11.09.2014, №824 від 16.09.2014, №831 від 18.09.2014.
У якості використання придбаного товару позивачем надано докази його реалізації іншим суб'єктам господарювання в межах здійснення позивачем господарської діяльності а саме продані та/або увійшли до складу ремонтних робіт наступним контрагентам: ТОВ «Зазінвест» (Акти № 280 від 03.07.2014 на суму 1227,00 грн., № 281 від 03.07.2014 на суму 2130,00 грн, платіжне доручення №348 від 19.06.2014), ПАТ «Запоріжнерудпром» (Акти № 277 від 01.07.2014 на суму 3528,00 грн., № 329 від 25.07.2014 на суму 3360,00 грн., № 347 від 07.08.2014 на суму 7172,00 грн., № 278 від 01.07.2014 на суму 4889,00 грн., платіжне доручення №13941 від 21.08.2014), ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (Акти № 275 від 02.07.2014 на суму 1200 грн., № 274 від 02.07.2014 на суму 1200 грн., платіжні доручення №2521 від 07.07.2014, №2822 від 07.07.2014), ТОВ «АТП 08-13» (Акт № 289 від 07.07.2014 на суму 3900,00 грн., видаткові накладні № 372 від 03.07.2014 на суму 24 063,00 грн., № 505 від 27.08.2014 на суму 14880,00 грн., № 507 від 27.08.2014 на суму 6876,00 грн., Акти № 373 від 19.08.2014, № 376 від 21.08.2014 на суму 9790,00 грн., видаткова накладна № 493 від 21.08.2014 на суму 1872 грн., Акти № 357 від 14.08.2014 на суму 6900,00 грн., № 358 від 14.08.2014 на суму 6600 грн., платіжні доручення №529 від 11.07.2014, №520 від 06.07.2014, №521 від 06.07.2014, №660 від 27.08.2014, №636 від 20.08.2014, №661 від 27.08.2014, №643 від 22.08.2014, №612 від 11.08.2014), КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (видаткові накладні № 513 від 29.08.2014 на суму 23500,00 грн., № 515 від 29.08.2014 на суму 10400,00 грн., № 516 від 29.08.2014 на суму 17900,00 грн., № 514 від 29.08.2014 на суму 14200,00 грн., Акти № 385, № 386 від 29.08.2014 на суму 18700,00 грн., № 371 від 18.08.2014 на суму 16980,00 грн., № 372 від 18.08.2014 на суму 16500 грн., видаткові накладні № 804 від 03.11.2014 на суму 69252,00 грн., № 805 від 03.11.2014 на суму 70479,00 грн., платіжні доручення №916 від 29.08.2014, №884 від 26.08.2014, №832 від 13.08.2014, №832 від 13.08.2014, №824 від 13.08.2014), ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (Акти № 279 від 02.07.2014 на суму 786,00 грн., № 344 від 05.08.2014 на суму 786,00 грн., платіжні доручення №7330 від 04.07.2014, №7497 від 30.07.2014), ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» (Акт № 397 від 08.09.2014 на суму 3970,00 грн., видаткова накладна № 496 від 27.08.2014 на суму 2508,00 грн., платіжні доручення №2189 від 12.09.2014, №2098 від 21.08.2024), Концерн «Міські теплові мережі» (видаткова накладна № 394 від 11.07.2014 на суму 552,00 грн., Акт № 294 від 09.07.2014 на суму 1056,00 грн., № 365 від 15.08.2014 на суму 880,00 грн., видаткові накладні № 500 від 27.08.2014 на суму 6852,00 грн., № 504 від 26.08.2014 на суму 840,00 грн., № 502 від 26.08.2014 на суму 3418,00 грн., № 501 від 26.08.2014 на суму 2286,00 грн., платіжні доручення №15080 від 27.07.2014, №6665 від 26.04.2014, №17576 від 26.08.2014, №17457 від 21.08.2014, №17569 від 26.08.2014, №28107 від 30.12.2014, №337 від 20.01.2015), ТОВ «Індустрія, ЛТД» (видаткові накладні РН № 375 від 07.07.2014 на суму 928,30 грн., № 464 від 14.08.2014 на суму 4179,54 грн., платіжне доручення №123 від 13.08.2014), ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (видаткові накладні №517 від 27.08.2014, №518 від 27.08.2014, №528 від 28.08.2014, №526 від 28.08.2014, №520 від 28.08.2014, № 531 від 20.06.14 на суму 984,00 грн, № 532 від 29.08.2014 на суму 1797,00 грн., № 381 від 08.07.2014 на суму 1352,00 грн., платіжні доручення №6365 від 20.08.2014, №6558 від 28.08.2014, №5836 від 31.07.2014, №6303 від 18.08.2014, №6317 від 19.08.2014, №5336 від 08.07.2014, №5337 від 08.07.2014, №5229 від 04.07.2014), МКП «Основаніє» (видаткові накладні № 486 від 20.08.2014 на суму 66 грн., № 484 від 20.08.2014 на суму 865 грн., № 481 від 20.08.2014 на суму 689,00 грн., № 411 от 18.07.2014 на суму 222,00 грн.), ТОВ «АВТО-М» (видаткові накладні № 355 від 02.07.2014 на суму 693,00 грн., № 356 від 02.07.2014 на суму 1296,69 грн., платіжні доручення №1000951394 від 26.06.2014, №1000951389 від 26.06.2014), ПАТ «Мотор Січ» (видаткові накладні № 494 від 22.08.2014 на суму 96 грн., Акт № 291 від 07.07.2014 на суму 1385,00 грн., платіжні доручення №212658 від 04.08.2014, №211013 від 28.07.2014), ПАТ «Дніпроспецсталь (Акти № 283 від 03.07.2014 на суму 1485,20 грн., № 342 від 01.08.2014 на суму 1887,00 грн., №338 від 01.08.2014 на суму 26 247,00 грн., платіжні доручення № 40899 від 07.08.2014, № 44699 від 26.09.2014, № 44706 від 26.09.2014), ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» (Акт № 346 від 06.08.2014 на суму 822,00 грн., видаткові накладні № 363 від 03.07.2014 на суму 105 грн., № 362 від 03.07.2014 на суму 2342,00 грн. № 488 від 21.08.2014 на суму 2100 грн., № 491 від 21.08.2014 на суму 1118,40 грн., платіжні доручення №3705 від 07.08.2014, №3332 від 03.07.2014), ТОВ «Авто граніт» (Акт № 286 від 04.07.2014 на суму 8456,00 грн., видаткова накладна № 475 від 20.08.2014 на суму 4940,75 грн., платіжне доручення №277 від 05.08.2014), ПП «Промавторемсервіс плюс» (видаткові накладні № 468 від 15.08.2014 на суму 221,50 грн., № 467 від 15.08.2014 на суму 1657,00 грн., акт № 375 від 05.01.2014 на суму 3570,00 грн., платіжні доручення №240 від 15.08.2014, №239 від 15.08.2014, №241 від 18.08.2014), ТОВ ВКФ «Мікро-Транс» ЛТД (Акти № 361 від 15.08.2014 на суму 5460,00 грн., № 359 від 15.08.2014 на суму 3480,00 грн., № 363 від 15.08.2014 на суму 6750,00 грн., № 362 від 15.08.2014 на суму 3900 грн., видаткова накладна № 458 від 08.08.2014 на суму 508,40 грн., платіжні доручення №4788 від 13.08.2014, №4769 від 08.08.2014), КП «Водоканал» (Акти № 353 від 13.08.2014 на суму 3186,00 грн., № 352 від 13.08.2014 на суму 1540,0 грн., № 354 від 13.08.2014 на суму 1540,00 грн., платіжні доручення №2363 від 18.09.2014, №2181 від 11.09.2014, №2180 від 11.09.2014), ПАТ «ЗФЗ» (Акти 366 від 15.08.2014 на суму 3306,00 грн., № 297 від 11.07.2014 на суму 1413,00 грн., меморіальні ордери від 29.09.2014, від 05.08.2014), ДП «Придніпровська залізниця» (Акт № 343 від 04.08.2014 на суму 4854, 00 грн., платіжне доручення №1938 від 31.07.2014), ДП «Запорізький облавтодор «ВАТ ДАК» Автомобільні дороги, філія Вільнянськ (видаткові накладні № 448 від 01.08.2014 на суму 1275,00 грн., № 469 від 19.08.2014 на суму 750,00 грн., платіжні доручення №186 від 29.07.2014, №200 від 19.08.2014), ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (видаткові накладні № 452 від 04.08.2014 на суму 853,00 грн., № 453 від 04.08.2014 на суму 54,00 грн., платіжні доручення №1315 від 30.07.2014, 1314 від 30.07.2014), ТОВ «Телекомінвестбуд» (видаткова накладна № 463 від 14.08.2014 на суму 10889,00 грн., платіжне доручення №389 від 12.08.2014), ТОВ «Інком-ВП» (видаткова накладна № 506 від 28.08.2014 на суму 1165,00 грн., платіжне доручення №36 від 27.08.2014), ПрАТ «Запорізьке Кар'єроуправління» (видаткова накладна № 643 від 05.12.2016 на суму 4320,00 грн., платіжне доручення №275 від 02.12.2016), ДП «Кремнійполімер» (Акт № 367 від 15.08.2014 на суму 36764,00 грн., платіжні доручення №1483 від 11.08.2014, №1655 від 17.09.2014, №111 від 28.01.2015), ПП «Промавторемсервіс плюс» (видаткова накладна № 509 від 29.08.2014 на суму 3802,00 грн., платіжне доручення №243 від 29.08.2014), ТОВ «КВЮНТ» (видаткова накладна № 534 від 27.08.2014 на суму 860,00 грн., платіжне доручення №241 від 15.08.2014); ДП «Гуляйпільський механічний завод» ВАТ «Мотор Січ» (видаткова накладна № 364 від 03.07.2014 на суму 333,00 грн., акт № 282 від 03.07.2014 на суму 804,00 грн., платіжні доручення №378 від 25.06.2014, №379 від 25.06.2014), ПКФ «ПРАКС» (видаткова накладна № 365 від 03.07.2014 на суму 100 грн., платіжне доручення №164 від 08.07.2014), ТОВ «Вія» (видаткова накладна № 461 від 13 08.2014 на суму 114,00 грн., платіжне доручення №552 від 14.08.2014), ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» (видаткова накладна № 459 від 11.08.2014 на суму 250,00 грн., платіжне доручення №1359 від 05.08.2014), ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» (видаткова накладна № 489 від 21.08.2014 на суму 6232,00 грн., платіжне доручення №12285 від 20.08.2014), Селянське (Фермерське) господарство «Московка» (видаткова накладна № 477 від 20.08.2014 на суму 5970,00 грн., платіжне доручення №101 від 08.08.2014), ТОВ «Металургмонтаж 207» (видаткова накладна № 471 від 19.08.2014 на суму 324,00 грн., платіжне доручення №2821 від 15.08.2014), ТОВ «Будмакс» (видаткова накладна № 495 від 26.08.2014 на суму 43,48 грн, платіжне доручення №23082280 від 22.08.2014), СКП «Запорізька ритуальна служба» (видаткова накладна № 498 від 27.08.2014 на суму 1107,00 грн., платіжне доручення №1592 від 12.08.2014), ЗБРНКФ «Механізатор» (видаткова накладна № 499 від 27.08.2014 на суму 1155,00 грн., платіжне доручення №515 від 19.08.2014), ПАТ «Відрадненське» (акт 382 від 22.08.2014 на суму 8 340,00 грн.,акт 381 від 22.08.2014 на суму 2 202,00 грн., меморіальні ордери від 11.04.2014, від 14.04.2014), ТОВ «ПЖК Запоріжжя» (акт № 369 від 18.08.2014 на суму 8340, 00 грн., платіжне доручення №3564 від 12.08.2014).
Придбані у ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» та використані позивачем для ремонту техніки вищезазначених контрагентів, ТМЦ списувалися за наявними в матеріалах справи актами списання №СпТ-000287 від 03.07.2014, №СпТ-000277 від 01.07.2014, №СпТ-000283 від 03.07.2014, №СпТ-000252 від 01.07.2014, №СпТ-000339 від 07.08.2014, №СпТ-000258 від 25.07.2014, №СпТ-000270 від 01.07.2014, №СпТ-000250 від 01.07.2014, №СпТ-000251 від 01.07.2014, №СпТ-000269 від 07.07.2014, №СпТ-000327 від 19.08.2014, №СпТ-000347 від 14.08.2014, №СпТ-000343 від 14.08.2014, №СпТ-000312 від 29.08.2014, №СпТ-000311 від 29.08.2014, №СпТ-000326 від 18.08.2014, №СпТ-000325 від 18.08.2014, №СпТ-000253 від 02.07.2014, №СпТ-000321 від 05.08.2014, №СпТ-000363 від 09.09.2014, №СпТ-000290 від 09.07.2014, №СпТ-000320 від 15.08.2014, №СпТ-000260 від 07.07.2014, №СпТ-000241 від 03.07.2014, №СпТ-000304 від 01.08.2014, №СпТ-000310 від 06.08.2014, №СпТ-000316 від 19.08.2014, №СпТ-000346 від 15.08.2014, №СпТ-000344 від 15.08.2014, №СпТ-000331 від 15.08.2014, №СпТ-000345 від 15.08.2014, №СпТ-000334 від 13.08.2014, №СпТ-000335 від 13.08.2014, №СпТ-000336 від 13.08.2014, №СпТ-000322 від 15.08.2014, №СпТ-000291 від 11.07.2014, №СпТ-000338 від 04.08.2014, №СпТ-000348 від 15.08.2014, №СпТ-000271 від 03.07.2014, №СпТ-000333 від 22.08.2014, №СпТ-000323 від 22.08.2014, №СпТ-000341 від 18.08.2014.
Згідно первинних документів у межах господарських взаємовідносин ТОВ «Прогрес ресурс груп» та ТОВ «Компанія дизель запчасть», ТОВ «Компанія дизель запчасть» та ТОВ «Зазінвест», ПАТ «Запоріжнерудпром», ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, ТОВ «АТП 08-13», КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1», ПрАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал», Концерн «Міські теплові мережі» ТОВ «Індустрія, ЛТД», ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», МКП «Основаніє», ТОВ «АВТО-М», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Дніпроспецсталь, ТОВ «Запорізький завод кольорових металів», ТОВ «Авто граніт», ПП «Промавторемсервіс плюс», ТОВ ВКФ «Мікро-Транс» ЛТД, КП «Водоканал», ПАТ «ЗФЗ», ДП «Придніпровська залізниця», ДП «Запорізький облавтодор «ВАТ ДАК» Автомобільні дороги, філія Вільнянськ, ТОВ «НВО «Укрпромекологія», ТОВ «Телекомінвестбуд», ТОВ «Інком-ВП», ПрАТ «Запорізьке Кар'єроуправління», ДП «Кремнійполімер», ПП «Промавторемсервіс плюс», ТОВ «КВЮНТ»; ДП «Гуляйпільський механічний завод» ВАТ «Мотор Січ», ПКФ «ПРАКС», ТОВ «Вія», ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика», ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», Селянське (Фермерське) господарство «Московка», ТОВ «Металургмонтаж 207», ТОВ «Будмакс», СКП «Запорізька ритуальна служба», ЗБРНКФ «Механізатор», ПАТ «Відрадненське», ТОВ «ПЖК Запоріжжя» можливо прослідкувати ланцюг руху активів, запчастини, які були отримані від контрагента, були реалізовані чи перетворені за для виконання договірних зобов'язань
Таким чином, позивачем були надані документи (первинну бухгалтерську документацію), що дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, існування зв'язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів (послуг ).
Норми Податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об'єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв'язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.
Відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагентів трудових та інших ресурсів, які були їм необхідні.
До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов'язань тощо).
Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації з баз даних щодо контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.
Частиною 2 статті 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 16.10.2018 у справі №808/1593/17, в постанові від 15.01.2019 року у справі № 809/2918/13-а порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Стосовно вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2016 по справі №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суд України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (№21-3788а15), згідно з яким, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв'язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому Верховний Суд України надав правову оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи щодо наявності вироку місцевого суду, яким особу було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті27, частинами першою, другою статті205 КК України, як пособника у вчиненні фіктивного підприємництва - створення контрагента платника податків з метою прикриття незаконної діяльності.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суб'єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб'єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».
Послідовно, у цій постанові, Велика Палата підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, яка зводиться до того, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операційє дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Також, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирок щодо посадової особи контрагента застаттею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цієюстаттею КК Україниу зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду,якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача.Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
Згідно вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2016 по справі №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16) на початку червня 2014 року, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні гуртожитку Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет», на пропозицію раніше невідомого йому хлопця на ім'я ОСОБА_2 , погодився за грошову винагороду у розмірі 1000 гривень стати засновником та директором ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або надання послуг, усвідомлюючи при цьому, що вказане підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності і допускаючи, що в результаті діяльності цього фіктивного підприємства може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього засновника та власника створеного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), вступив у попередню змову особою, яка у середині червня 2014 року, виготовила Статут ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства, зокрема: Статут від 26 червня 2014 року, та договір купівлі-продажу від 24.06.2014, відповідно до яких ОСОБА_1 ,придбав товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та став його засновником, наказ про призначення ОСОБА_1 , директором ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603). Надалі, 26.06.2014 ОСОБА_1 , в приміщенні нотаріальної контори де за попередньою домовленістю проходила його зустріч із невстановленою особою, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що зареєстрований на його прізвище суб'єкт підприємницької діяльності буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, підписав договір купівлі-продажу від 24.06.2014 та інші документи, необхідні для перереєстрації підприємства. Підписання ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603), Статуту ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) та інших документів надало юридичні підстави відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 97, 10.07.2014 провести державну перереєстрацію ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю за реєстраційним №10721050002030161, за юридичною адресою: м. Київ, вулиця Симиренка, буд. 2/19, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.07.2014. Надалі, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що здійснювати заявлену в Статуті ТОВ Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) фінансово-господарську діяльність та працювати фактично виконувати обов'язки на посаді директора товариства згідно наказу №4 від 15.06.2014 не буде, згідно домовленості з невстановленою слідством особою, передав останній статутні та реєстраційні документи ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603). Незважаючи на те, що ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) було зареєстроване в державних органах влади як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_1 , придбав вказане підприємство без наміру здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб...». «...Вищезазначені дії ОСОБА_1 , які виразились у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. З моменту підписання документів про призначення себе на посаду директора ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» (код 39196603) ОСОБА_1 , фактично у діяльності товариства участі не брав, розрахунковими рахунками товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких фізичних осіб...». У вороку суду також визначено, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою провину у скоєні злочину, передбаченому частиною 1 статті 205 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинуваченому акті. За вироком суду затверджено укладену 12.04.2016 угоду про визнання винуватості та визнано ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України.
Натомість вироком не визнано недійсними первинні документи та договори, укладені ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» з іншими суб'єктами господарювання, зокрема ТОВ «Компанія дизель запчасть».
Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в межах розгляду справи №200/5635/16-К (провадження №1-кп/200/308/16) не досліджувались господарські відносини ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» з ТОВ «Компанія дизель запчасть», не було надано оцінку первинній бухгалтерській документації, з якої можливо було зробити висновок про реальність/нереальність господарських відносин. Суд у кримінальному провадженні не досліджував, чи здійснювалась господарська діяльність ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», оскільки товариство було зареєстровано як юридична особа.
Верховний Суд постановою від 07.11.2024 у справі №П/811/736/17 вказував, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з встановленими обставинами щодо наявності та надання первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності, тощо. сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Суд вказує, що саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємств не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Наявні первинні документи, які не викликають сумніви.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, довести правомірність свого рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не надав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій між позивачем і його контрагентами, що в свою чергу свідчило б про недобросовісність позивача як платника податків.
Первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотриманням закону документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі №808/3367/17 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі №808/3367/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко