Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
27 квітня 2026 року № 520/2683/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Представник Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд: -вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 520/2683/24, виданий 14.05.2024 Харківського окружного адміністративного суду, шляхом його зміни на стягнення з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Україна, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) виплату різниці в пенсії, нараховану за період з 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682,78 грн.
В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №75118056 по виконанню виконавчого листа № 520/2683/24 виданого 14.05.2024 Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.12.2019, на підставі довідки 100/31449 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-9218 від 27.12.2023 р. про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
27.05.2024 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Листом № 2000-0309-8/92429 від 04.06.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області державного виконавця повідомлено про наступне: «Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області добровільно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/2683/24.
На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.12.2023 за вих. № №33/41-9218.
За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682 гривні 78 копійок. 3 01.06.2024 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Виплату різниці в пенсії, нараховану за період з 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682,78 грн. буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.».
Таким чином рішення суду, незважаючи на встановлення боржнику строків для виконання рішення, залишається невиконаним, оскільки боржником не надано доказів його виконання.
Отже, вищенаведене судове рішення у повній мірі не виконано, що є підставою для встановлення способу виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.
Відповідач, у встановлений судом строк, правом надати заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення не скористався.
В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/2683/24 адміністративний позов задоволено та вирішено: “Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки 100/31449 про розмір грошового забезпечення № 33/41-9218 від 27.12.2023 р. Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.12.2019, на підставі довідки 100/31449 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-9218 від 27.12.2023 р. про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.»
Згідно даних КП «ДСС» зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 18.04.2024 року.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що до Відділу надійшов лист № 2000-0309-8/92429 від 04.06.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким повідомлено, що на виконання рішення суду по справі № 520/2683/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.12.2023 за вих. № №33/41-9218. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682 гривні 78 копійок. Виплату різниці в пенсії, нараховану за період з 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682,78 грн. буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.
Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У той же час, судові рішення у справах, пов'язаних із виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
У даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.
Отже, заява представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/2683/24 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) виплати різниці в пенсії, нараховану за період з 01.12.2019 по 31.05.2024 у розмірі 379682,78 грн. (триста сімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 78 копійок).
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повна ухвала складена 27 квітня 2026 року
Суддя Бадюков Ю.В.