Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2026 р. № 520/9828/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі державного органу Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправними дії Держави України в особі державного органу Херсонської обласної прокуратури щодо застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII зі змінами, який рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а також положення абзацу шостого пункту 19 розділу П "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, який рішенням Конституційним Судом України від 2 жовтня 2024 № 9-р(І)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), чим грубо порушено гарантоване право позивача та останньому завдано значної матеріальної шкоди на загальну суму 4 110 660 грн;
- стягнути з Держави України в особі державного органу Херсонської обласної прокуратури на користь позивача завдану матеріальну шкоду у розмірі 4 110 660 грн, що завдана пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII зі змінами, який рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а також положення абзацу шостого пункту 19 розділу П "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, який рішенням Конституційним Судом України від 2 жовтня 2024 № 9-р(І)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що в межах даної справи позивач оскаржує дії Держави України в особі державного органу Херсонської обласної прокуратури щодо застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 № 1697-VII зі змінами, який рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2024 року № 11-р(ІІ)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а також положення абзацу шостого пункту 19 розділу П "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, який рішенням Конституційним Судом України від 2 жовтня 2024 № 9-р(І)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зазначаючи про те, що в період перебування на лікарняному з 04 по 15 вересня 2020 року, тобто під час тимчасової непрацездатності, його було незаконно та безпідставно звільнено наказом прокурора Херсонської області від 10.09.2020 № 466к.
Таким чином, спірні правовідносини фактично пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби та обрахунком матеріальної шкоди як заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки, на його думку, він був звільнений незаконно, та до таких правовідносин встановлено місячний строк звернення до суду у відповідності до ч. 5 ст. 122 КАС України.
Як вже було зазначено судом, позивач був звільнений зі служби з 10.09.2020 на підставі наказу прокурора Херсонської області від 10.09.2020 № 466к, про що позивач також зазначає в позовній заяві.
Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся 23.04.2026, тобто з пропуском місячного строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду. Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач не подав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі державного органу Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН