Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 квітня 2026 року № 520/417/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі №520/417/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 року мені, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 18.11.2023 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою від 14.01.2026 року позовну заяву - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 18.11.2023 по 08.07.2025 мені, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 18.11.2023 по 08.07.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 23.01.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 09.07.2025 мені, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату мені з 09.07.2025 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
04.04.2026р. позивачем через систему "Електронний суд" надіслано заяву про відвід судді, в якій просив задовольнити заяву про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Бадюкова Ю.В у подальшому розгляді справи №520/417/26. В обґрунтування заяви зазначено, що як передбачено ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. В порушення вказаних вище вимог адміністративна справа №520/417/26 після спливу вже більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження не розглянута, чим порушене право позивача на доступ до суду.
Ухвалою суду від 06.04.2026 передано справу №520/417/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття дій відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 (головуючий суддя Спірідонов М.О), у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі №520/417/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
27.04.2026р. позивачем через систему "Електронний суд" повторно надіслано заяву про відвід судді, в якій просить задовольнити заяву про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Бадюкова Ю.В у подальшому розгляді справи №520/417/26.
В обґрунтування заяви зазначено, що Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року у задоволенні заяви позивача про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі №520/417/26 - відмовлено.
Як передбачено ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Незважаючи на це, адміністративна справа №520/417/26 після спливу вже більше дев'яноста днів із дня відкриття провадження у справі не розглянута, чим порушене право позивача на доступ до суду.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 11 ст. 40 КАС України, відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 229 КАС України передбачено, що якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Також, згідно частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, головна мета відводу/самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Як підставу для відводу судді позивач в заяві зазначив про порушення суддею строків розгляду справи.
Суд звертає увагу, що зазначений в статтях 36 та 37 КАС України перелік підстав для відводу судді є вичерпним та не містить такої підстави для відводу судді як порушення строків розгляду.
При цьому, зі змісту заяви про відвід судді судом не встановлено жодної з передбачених статтями 36 та 37 КАС України підстав відводу.
Крім того, суд зауважує, що сам по собі факт тривалого розгляду справи не може свідчити про упередженість та небезсторонність судді, оскільки прямо не передбачений законом як підстава для відводу, і в контексті аргументів позивача та відповідно до обставин справи не викликає сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас, суд відзначає, що з врахуванням недостатньої кількості суддів у Харківському окружному адміністративному, розгляд справ поза межами строків, встановлених КАС України відбувається з об'єктивних та незалежних від суддів причин, у тому числі, але не виключно:
- зменшення кількості суддів;
- збільшення навантаження через значну кількість справ та матеріалів;
- зміни більшості категорій справ на більш складні;
- нерівномірний розподіл позовних заяв та матеріалів комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» на суддів;
- військовий стан в країні;
- робота суддів, складу та апарату суду у зоні можливих бойових дій, без опалення взимку та тривалих відключень електроенергії;
- наявність протягом робочого дня довготривалих повітряних тривог;
- у межах кожної конкретної справи ухвалення та технічне оформлення рішень згідно заявлених клопотань, заяв або з метою вирішення інших питань у межах кожної справи, та інші обставини, зокрема, але не виключно, заявлення безпідставних відводів, котрі, в тому числі, призводять до скорочення часу для розгляду справ по суті та виникнення надмірного навантаження на кожного окремого суддю, що виключає можливість своєчасного розгляду справ в строки, передбачені КАС України, незалежно від їх складності.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 3237/0/15-20 від 24.11.2020 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Зі змісту додатку до згаданого рішення убачається, що рекомендований середній час розгляду справ і матеріалів адміністративним судом становить 597 хв. (9 год. 57 хв.), окремих процесуальних питань - 179 хв. (2 год. 59 хв.).
Із наведеного розрахунку убачається, що дотримання засад своєчасності розгляду справи не може не корелювати із кількістю справ у провадженні судді, при цьому, виходячи із розрахункового часу, визначеного Вищою радою правосуддя, кількість розглянутих справ суддею значно перевищує рекомендовані норми, навіть без урахування щорічної відпустки та тимчасової втрати працездатності.
Згідно даних, розмішених на офіційному веб-сайті Ради суддів України https://rsu.gov.ua/oas-2025_2-maps «Інформація про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за І півріччя 2025 року» у Харківському окружному адміністративному суді при цьогорічному навантаженні реальний нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, становить 177732 год. та необхідна чисельність суддів за нормативами при такому навантаженні - 217 суддів.
У зв'язку з цим, наразі судді Харківського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони позбавлені можливості дотримуватися процесуальних строків розгляду справ з об'єктивних причин. Але, не дивлячись на це, більшість справ розглядаються судом в межах розумного строку.
Отже, твердження Магди А.М. про те, що справу не розглянуто у строк, який перевищує максимальний строк розгляду справи не відповідає принципу пропорційності відносно фактичного навантаження.
Вказане вище не свідчить про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведено підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 КАС України, з огляду на що суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Частиною 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, дану адміністративну справу належить передати для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 41, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Передати справу №520/417/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття дій відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Бадюков Ю.В.