Справа № 500/7273/25
21 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Хоростківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 жовтня 2025 року на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради було розглянуто дане звернення та комісія вирішила - відмовити у взятті на квартирний облік особу з інвалідністю 2 групи внаслідок війни ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що поліпшення житлових умов не потребує.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 29.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 06.02.2026. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
22.10.2025 року громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради розглянула заяву від 06.10.2025 та документи про взяття на квартирний облік ОСОБА_1 разом із сім'єю в складі чотирьох осіб, а саме:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заявник)
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина заявника).
3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син заявника).
4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка заявника).
Сім'я зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку - 136,5 м2, житлова площа - 77,6 м2. Власник будинку - ОСОБА_5 .
Згідно із Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, що видані Хоростківською міською радою 06.10.2025 № 851/13-37 на ОСОБА_5 , в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
5. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (власник)
6. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та надання їм житла здійснюється відповідно до Житлового кодексу України (далі - Кодекс) та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень (далі - Правила), затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.
Згідно із статтею 31 Кодексу право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду мають громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті.
На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті (пункт 15 Правил).
Статтею 34 Кодексу та пунктами 13 і 14 Правил встановлено підстави, згідно яких громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов та беруться на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої ради, зокрема, підставою визначення громадян потребуючими поліпшення житлових умов відповідно до статті 34 Кодексу та пункту 13 Правил є громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Так, згідно із Постановою виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів і президії обласної ради профспілок від 10.01.1985 року №2 «Про правила обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» норма жилої площі на кожного члена сім'ї для взяття на квартирний облік встановлена в розмірі до 6 м2.
Слід зауважити, що на сьогодні законодавством передбачено, що реєстрація місця проживання (в контексті постійного) передбачає реєстрацію у конкретному житловому приміщенні (квартирі, садибному будинку).
Окремого порядку, правил чи методики розрахунку відповідності особи чи сім'ї нормі взяття на квартирний облік нормативно-правовими актами не затверджувалося. Тому для взяття громадянина на квартирний облік, відповідність нормі взяття на квартирний облік визначається шляхом розподілу розміру житлової площі, що займає сім'я на число членів цієї сім'ї (у тому числі колишніх членів сім'ї), що спільно проживають та зареєстровані за адресою цього житлового приміщення. При підрахунку приймаються в увагу і тимчасово відсутні члени сім'ї, за якими згідно зі статтею 71 Кодексу зберігається житлове приміщення.
Якщо отриманий результат виявиться нижче облікової норми, то особа або сім'я визнається такою, що потребує поліпшення житлових умов на підставі пункту 1 статті 34 Кодексу, відповідно якщо отриманий результат виявиться вище облікової норми, то особа не потребує поліпшення житлових умов і не може бути взятою на квартирний облік на підставі пункту 1 статті 34 Кодексу. Також, слід зауважити, що ні Житловим кодексом України, ні Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 (далі - Правила № 470) не встановлено, що відсутність у громадян житла у їх власності є підставою для взяття їх на квартирний облік.
Положенням про квартирний облік громадян при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради передбачено, що заяви про взяття на квартирний облік до Хоростківської міської ради подаються особисто громадянином або представником за довіреністю.
17.10.2025 під час виїзду громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 був відсутній. На момент обстеження із зареєстрованих у даному житловому будинку знаходились 2 особи.
Жила площа, яка припадає на кожного проживаючого у будинку за адресою АДРЕСА_1 , становить 8,85 кв.м. (53,1 кв.м.: 6 осіб = 8,85 кв.м. на 1 особу), без врахування здійсненої добудови житлового будинку, відомості про яку вказано в поточній інвентаризації проведеній Гусятинським РКБТІ у 2018 році, де житлову площу зазначено -77,6 кв.м.
Тобто, враховуючи дану добудову до житлового будинку, жила площа на кожного проживаючого у будинку становить 12,9 кв.м (77.6 кв.м.: 6 осіб = 12,9 кв.м. на 1 особу).
Тому, ОСОБА_1 разом із сім'єю в складі чотирьох осіб, поліпшення житлових умов не потребує та забезпечений нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею.
Ухвалою суду від 23.02.2026 продовжено строк розгляду справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 23.02.2026 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 24.03.2026 о 10:00 год.
У відповіді на відзив позивачем викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.
Представником відповідача 24.03.2026 надіслано на електронну адресу суду додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 24.03.2026 відкладено розгляд справи на 21.04.2026 о 12:00 год.
Представником позивача 06.04.2026 надіслано додаткові пояснення у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, просила в його задоволенні відмовити.
В судовому засіданні за згодою сторін здійснено перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є особою 2 групи інвалідності внаслідок війни, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серія 12 ААГ №733928 від 12.11.2024, діючий військовослужбовець, офіцер Збройних Сил України, звернувся до органу місцевого самоврядування - Хоростківської міської ради із заявою від 06.10.2025р., щоб включили його до списку осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень.
У ОСОБА_1 та члені його сім'ї (дружини, дочки, сина) відсутні житлові приміщення, які належать на праві власності, даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов проживання жителя с. Увисла Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із дружиною ОСОБА_2 , 1995 р.н., яка тимчасово не працює, та своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , 2016р.н. та ОСОБА_4 , 2022р.н. Сім'я проживає разом з батьками дружини ОСОБА_5 1974р.н., яка є власником будинку по АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , 1972р.н. (інвалід III група).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та не має власного житла, проживає у будинку тещі (матері дружини) разом з трьома членами його сім'ї.
Загальна площа будинку тещі - 89,3 м.кв., житлова - 53,1 м. кв.
З метою взяття його на пільговий квартирний облік позивач як особа, що потребує поліпшення житлових умов, звернувся до виконкому Хоростківської міської ради із відповідною заявою. Однак, відповідачем рішенням виконавчого комітету №93 від 05.11.2025 відмовлено у взятті позивача на квартирний облік, оскільки його визнано таким, що не потребує поліпшення житлових умов.
22 жовтня 2025 року на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради було розглянуто дане звернення та комісія вирішила - відмовити у взятті на квартирний облік особу з інвалідністю 2 групи внаслідок війни ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що поліпшення житлових умов не потребує.
Рішенням виконавчого комітету Хоростківської міської ради №93 від 05 листопада 2025 року «Про відмову у взятті на квартирний облік гр. ОСОБА_1 за місцем проживання» було враховано рекомендації громадської комісії з житлових питань та вирішено:
1. Затвердити висновок громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради від 22.10.2025р..
2. Відмовити у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склад сім'ї - 4 особи, у зв'язку з відсутністю підстав зазначених у статті 34 Житлового кодексу України, п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської Ради профспілок від 11 грудня 1984 року №470.
Не погодившись із протиправним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Стаття 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Стаття 31 Житлового кодексу України (найменування кодексу згідно Закону України «Про дерадянізацію законодавства України») (далі ЖК України) визначає, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).
Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:
1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;
2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Згідно із ст. ст. 48, 49 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Аналогічні положення містяться і в Правилах № 470. Відповідно до п.5 Правил № 470 потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (частину будинків), квартиру у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.
За приписами п. 13 Правил № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Пунктом 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадянину у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).
Частиною 1 ст. 45 ЖК України визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані першочергово, зокрема, до таких віднесено осіб, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту, партизанам громадянської і Другої світової воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту; особам, яким надано статус постраждалого учасника Революції Гідності відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок (пункт 13 Правил № 470).
Відповідно до п. 1 Постанови № 2 Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради профспілок від 10 січня 1985 року установлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею не більше 6 кв.м. на одну людину.
Однак, статтею 47 ЖК України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
Ця норма використовується для визначення розміру жилого приміщення, яке надається громадянам на одну особу (п. 53 Правил № 470). Щодо пункту 1 ч.І ст.3 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», то встановлена цим пунктом норма житлового приміщення становить 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю є санітарною і застосовується при визначенні розміру житла, що підлягає безоплатній передачі при приватизації. Водночас, за приписами п. 15 Порядку № 470 при визначенні потреби громадянину у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).
Проте, з аналізу норми пункту 15 Правил № 470 випливає, що умова про необхідність реєстрації місця проживання в відповідному населеному пункту членів сім'ї заявника не поширюється на його дружину і неповнолітніх дітей.
Отже, право на постановку на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з врахуванням дружини і неповнолітніх дітей заявник має незалежно від місця їх реєстрації.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 є діючий військовослужбовець.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-XII).
Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-XII).
Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-XII визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 50 Житлового кодексу України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Вищевказана норма також закріплена у пункті 2.1.7 Положення про квартирний облік при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради.
Як видно з матеріалів справи, 22.10.2025 року громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради розглянула заяву від 06.10.2025 та документи про взяття на квартирний облік ОСОБА_1 разом із сім'єю в складі чотирьох осіб, а саме:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заявник)
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина заявника).
3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син заявника).
4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка заявника).
Сім'я зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку - 136,5 м2, житлова площа - 77,6 м2. Власник будинку - ОСОБА_5 .
Згідно із Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, що видані Хоростківською міською радою 06.10.2025 № 851/13-37 на ОСОБА_5 , в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
5. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (власник)
6. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У ОСОБА_1 та члені його сім'ї (дружини, дочки, сина) відсутні житлові приміщення, які належать на праві власності, даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов проживання жителя с. Увисла Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із дружиною ОСОБА_2 , 1995 р.н., яка тимчасово не працює, та своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , 2016р.н. та ОСОБА_4 , 2022р.н. Сім'я проживає разом з батьками дружини ОСОБА_5 1974р.н., яка є власником будинку по АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , 1972р.н. (інвалід III група).
Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та не має власного житла, проживає у будинку тещі (матері дружини) разом з трьома членами його сім'ї.
Загальна площа будинку тещі - 89,3 м.кв., житлова - 53,1 м. кв.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав статус особи, яка є інвалідом 2 групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , видане УСЗН Чортківської РДА 17.06.2025 р.
Відповідно до пункту 18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю І групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Позивач не має власного житла та проживає у будинку його тещі (матері дружини), який належить останній на праві власності, за адресою: АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстровані та проживають шестеро осіб. Згідно висновку громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради від 22 жовтня 2025 року жила площа, яка припадає на кожного проживаючого у будинку за вищевказаною адресою становить 8,85 кв.м.
Згідно абзацу 5 пункту 8 Правил №470 до членів сім'ї осіб з інвалідністю належать: дружина (чоловік), їх малолітні (до 14 років) та неповнолітні (до 18 років) діти; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни І групи та доглядає за ним, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Враховуючи вищевикладене, теща (мати дружини) ОСОБА_1 , яка є власницею будинку не належить до числа членів сім'ї особи, що має право на позачергове забезпечення житлом.
Відповідно до довідки №1821114505 від 19.09.2025р. молодший лейтенант військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) під час проходження служби у військовій частина НОМЕР_5 з 24.06.2022 по теперішній час, не отримував постійне, службове або штатно посадове житло.
Таким чином, громадська комісія з житлових питань при виконавчому комітеті розглянула забезпечення житлом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно підпункту 1 пункту 13 Правил №470 і встановила, що житлова площа на кожного проживаючого у будинку, становить 8,85 кв.м. - і це достатньо всупереч встановленої законодавством норми 13,65 кв.м., та комісія залишила поза увагою той факт, що у власності заявника, його дружини чи дітей відсутнє майно у власності, призначене для проживання їх сім'ї.
Окрім цього, у висновку громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Хоростківської міської ради від 22.10.2025 року зазначається житлова площа будинку тещі (матері дружини) АДРЕСА_1 , де на даний час проживає відповідач 77,6 кв.м., проте згідно договору дарування від 06.12.2001р. серія АЕІ №271221, складеного у приватного нотаріуса Юзви Г.З. ОСОБА_5 - теща позивача, володіє житловим будинком, що знаходиться у АДРЕСА_1 і його житлова площа становить 53,1 кв.м.
Отже позивач, будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, має право на позачергове забезпечення жилою площею, як особа що потребує поліпшення житлових умов, тому я вважаю помилковим посилання відповідача на те, що позивач забезпечений житловою площею в межах норми (8,85 кв.м. замість встановленої Житловим кодексом України - 13,65 кв.м.).
Відтак, суд прийшов висновку, що рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради №93 від 05 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України" (Оигерка V. Пкгаіпе), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Кікіїа V. Роїапсі), заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 380/12913/21.
Разом з тим, в процесі розгляду справи судом не здійснювалась перевірка виконання позивачем всіх умов, необхідних для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про взяття на квартирний облік.
Відтак, в контексті розгляду цієї справи суд вважає, що належним та ефективним способом буде зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про взяття на квартирний облік, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Тому, з метою належного та ефективного захисту порушеного права, слід зобов'язати Хоростківську міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття його на квартирний облік, так як він являється інвалідом війни 2 групи, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради Тернопільської області №93 від 05 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік та зобов'язати Хоростківську міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття його на квартирний облік, так як він являється інвалідом війни, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Хоростківської міської ради №93 від 05 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік.
Зобов'язати Хоростківську міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття його на квартирний облік, так як він являється інвалідом війни та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );
відповідач:
- Хоростківська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Князя Володимира, 17,м. Хоростків,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48241 код ЄДРПОУ/РНОКПП 21157740).
Головуючий суддя Подлісна І.М.