17 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10055/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гаврильєва С.С.,
представника позивача - Яковенко Н.В.,
представника відповідача - Борисенко С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.05.2024 року № 00069630701 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 на суму 67 482 900 грн., № 00069640701 повністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не згоден з висновками акту документальної планової виїзної перевірки № 5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 року про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 374 829 грн., оскільки: - податковим органом повторно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 379 043 грн. за результатами узгодження в судовому порядку податкових зобов'язань за наслідками попередньої перевірки, але які не оформлені належними податковими - повідомленнями рішеннями; - товарна кредиторська заборгованість в сумі 5 691 843,60 грн. перед контрагентами з Російської Федерації та Латвією, яка обліковується на балансі товариства, щодо якої немає рішення РНБО про її примусове вилучення відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" не вважається вилученою, або простроченою. Щодо висновків податкового органу про завищення від'ємного значення податкових різниць на суму 59 412 014 грн. за рахунок перевищення суми використаних резервів над сумою створених резервів, зазначає, що аналітичні дані балансових рахунків 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань" та 474 "Забезпечення інших витрат і платежів" відповідають даним синтетичного обліку, даним головної книги товариства за 2019, 2020, 2021, 2022 роки. Вважає, що при створенні та використанні забезпечень в додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств товариством було дотримано вимоги підпунктів 139.1.1, 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. Також, позивач не погоджується із застосуванням штрафної санкції за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України у зв'язку із неподанням повідомлення за формою 20-ОПП відносно 41 об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням, оскільки 02.04.2024 року товариством податні відомості за формою 20-ОПП відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:04:004:0957 та будівель (реєстраційні номери об'єктів - 7980753104, 1413128953104, 5757830).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на доводи, викладені у акті документальної планової виїзної перевірки №5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 року. Зокрема зазначив, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" вимог п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139, п.140.1, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, п.5, п. 6, п. 11 НП(С)БО 11 "Зобов'язання", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20,зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306, 5 п. 15 НП(С)БО 15 "Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 374 829 грн. 1). За висновками акту перевірки ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" по бухгалтерському рахунку 681 "Отримані передплати від покупців-нерезидентів", станом на 01.10.2018р. обліковується кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок не проведення розрахунків протягом 2011 - 2014 років, всього в розмірі 7 414 551,22 грн. Документи, які б підтверджували проведення за період 2018 - 2023 р.р. розрахунків по ліквідації заборгованості, яка утворилася станом на 01.10.2018 відсутні, що суперечить умовам укладених між підприємствами контрактів. Для перевірки також не надано документів, що підтверджують врегулювання дій по подальшому виконанню укладених контрактів, зокрема відсутні документи/листи з підтвердженням через поштові відправлення щодо пролонгації терміну виконання предмету контрактів, коригування графіку виконання контрактів згідно додатків, специфікацій та/або обґрунтування причин затримки/невиконання умов контракту. Станом на 01.10.2018 року залишається прострочена кредиторська заборгованість, по якій минув термін позовної давності на суму 7 311 367 грн., в т.ч. за три квартали 2023 на суму 7 311 367 грн. Враховуючи, що договори укладені у 2011 - 2014 роках, а продукцію у рахунок отриманих авансів не було поставлено, тому за цією кредиторською заборгованістю минув строк позовної давності, та вона підлягає списанню. Так як, сума зобов'язань ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" зменшується і їх сума може бути достовірно визначена, тому сума кредиторської заборгованості, яку підприємство повинно було відобразити у складі іншого операційного доходу по коду рядка 2120 "Інший операційний доход" по ф.2 "Звіт про фінансовий (майновий) стан підприємства)" на загальну суму 7 311 367 грн., в т.ч.: 9 міс 2023 в сумі 7 311 367 грн. 2). В ході перевірки було встановлено, завищення показника р. 2.2.1 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) у розмірі 759519 грн. у т.ч. 2019 р. - 759519 грн. За попередній період (з 01.07.2016 по 30.09.2018) у платника проводилася планова виїзна документальна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складений акт № 507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0005751401 від 23.12.2019 року на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 482 227 грн. Сума зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 482 227 грн. складалась з суми 1 722 707,62 грн. за актом №507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 року виникла за рахунок не включення до складу доходу ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" сум з простроченої кредиторської заборгованості по контрактах, укладених з нерезидентами, та суми у розмірі 759 519 грн. за рахунок зайво віднесених сум витрат до складу рядка 2180 ф.2 "Інші операційні витрати". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року по справі №440/1990/19 адміністративний позов задоволено частково. За результатами судового оскарження винесено нове податкове повідомлення - рішення № 0005751401 від 23.12.2019 року на суму залишку від'ємного значення 759 519 грн. ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України при визначені різниць, на які коригується об'єкт оподаткування не вірно визначило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років внаслідок не врахування податкового повідомлення - рішення № 0005751401 від 23.12.2019 року, в наслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за 2019 рік у сумі 759519 грн. 3). Також, у ході перевірки було встановлено, завищення показника р. 2.2.1 у розмірі 59 412 014 грн. у т.ч. 2020 - 15 485 268 грн., 2021 - 29 852 054 грн., 2022 - 14 074 692 грн. за рахунок перевищення суми використаних резервів над сумою створених резервів. У перевіряємий період платник створював забезпечення гарантійних зобов'язань та інших виплат та платежів. У податковому обліку дані показники відображені по рядкам: - 2.1.1 Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за 2019 р. - 6927983 грн., 2020 - 512086 грн., 2021 - 21463386 грн., 2022 - 2599700 грн.; - 2.2.1 Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат за 2019 р. - 3544586 грн., 2020 - 19380751 грн., 2021 - 51315440 грн., 2022 - 16674392 грн. Таким чином, протягом 2019 - 2022 років ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" відображена в додатку РІ до декларацій з податку на прибуток сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на загальну суму 31 503 154 грн., а сума використання створених забезпечень (резервів) витрат на суму 90 915 168 грн. Враховуючи те, що протягом 2019 - 2022 років ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" у складі використання створених забезпечень (резервів) витрат у складі різниць, на які зменшується фінансовий результат по рядку 2.2.1 додатку РІ відобразило показник різниць використаних забезпечень резервів витрат, який перевищує межу витрат на створення забезпечень (резервів) (р. 2.1.1 Додатку РІ), перевіркою встановлено завищення показника Різниці, на які зменшується фінансовий результат у розмірі 59 412 014 грн. у т.ч. 2020 - 15 485 268 грн., 2021 - 29 852 054 грн., 2022 - 14 074 692 грн. 4). Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" п. 50.2 ст. 50, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, а саме, невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи задоволено частково. Призначено судову економічну експертизу у справі № 440/10055/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Зупинено провадження у справі № 440/10055/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до одержання судом результатів експертизи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 32686844) та є платником податку на прибуток.
У період з 07.03.2024 року по 03.04.2024 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 року по 30.09.2023 року, за результатами якої складений акт перевірки № 5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 року.
За висновками акту перевірки № 5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 року встановлено порушення ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш":
1. п. 44.1 ст. 44, п.п.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.1, пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139, п.140.1, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, п.5, п. 6, п. 11 НП(С)БО 11 "Зобов'язання", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за № 85/4306, 5 п. 15 НП(С)БО 15 "Дохід", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 374 829 грн.
2. п. 50.2 ст. 50, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, а саме, невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням).
На підставі акта перевірки № 5467/16-31-07-01-02/32686844 від 24.04.2024 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 року:
- № 00069630701, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 року на суму 68 374 829 грн.
- № 00069640701, яким застосовано штрафні санкції в сумі 41 820 грн.
Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДПС у Полтавській області від 15.05.2024 року № 00069630701 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за три квартали 2023 на суму 67 482 900 грн., № 00069640701 повністю, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Як слідує з акту перевірки згідно даних обліку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" по бухгалтерському рахунку 681 "Отримані передплати від покупців-нерезидентів", станом на 01.10.2018 р. обліковується кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок не проведення розрахунків протягом 2011 - 2014 років, всього в розмірі 7 414 551,22 грн. по контрактах з ТОВ "Мечел-Ремсервіс", АТ Baltic Railway Holding, ТОВ "НПК "Уралвагонзавод", ТОВ "Ростоввагонпром", ТОВ "Желдорэкспедиция".
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /далі - Закон №996-XIV/ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 15 П(С)БО 15 "Дохід" та пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов'язання" сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом.
Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України є безнадійною.
Таким чином, безнадійна заборгованість в податковому обліку як сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню, обліковується в бухгалтерському обліку та включається до складу оподатковуваного доходу.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Договором може бути встановлено більший строк позовної давності. Позовна давність може подовжуватися та перериватися (частина перша статті 259, частина перша статті 264 ЦК). Для переривання строку позовної давності достатньо визнати заборгованість - направити лист із визнанням боргу, перерахувати частину боргу тощо.
Статтею 35 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов'язків учасників відповідних відносин.
Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України.
Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (стаття 4 цього Закону).
Статтею 3 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка набула чинності для України 01.04.1994 року (далі - Конвенція), передбачено, що вона застосовується в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.
Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування (частина третя статті 3 Конвенції).
Оскільки суми кредиторської заборгованості, з приводу включення яких до доходу товариства виник спір, виникли за зовнішньоекономічними контрактами, питання щодо збігу за ними строку позовної давності повинно вирішуватися з врахуванням норм Конвенції, Закону України ''Про міжнародне приватне право'', умов зовнішньоекономічних контрактів щодо вибору права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.
Відповідно до статті 8 Конвенції строк позовної давності встановлюється у чотири роки.
Статтею 9 Конвенції передбачено, що перебіг строку позовної давності починається від дня випадків, передбачених статтями 10, 11 та 12. Початок перебігу строку позовної давності не відкладається через те, що: a) одна сторона може бути зобов'язана направити іншій стороні повідомлення, згадане в пункті 2 статті 1, або b) в арбітражній угоді міститься умова, згідно з якою до ухвалення арбітражного рішення не виникає ніякого права на вимогу.
Відповідно до статті 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня, коли обман був або міг бути розумно розкритий.
Статтями 11, 12 Конвенції визначено, що якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії. Якщо при наявності обставин, передбачених правом, застосовуваним до договору, одна з сторін може заявити про припинення договору до настання строку його виконання і заявляє про це, перебіг строку давності, що ґрунтується на цій обставині, починається від дня подання заяви іншій стороні. Якщо про припинення договору не заявлено до настання строку його виконання, перебіг позовної давності починається від дня настання строку виконання договору. Строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Якщо згідно з застосовуваним до договору правом одна з сторін може заявити про припинення договору внаслідок такого порушення і заявляє про це, перебіг позовної давності щодо всіх відповідних частин починається від дня подання заяви іншій стороні.
З наведених положень Конвенції слідує, що строк позовної давності встановлюється у 4 роки, перебіг якого починається від дня настання порушення умов договору. Разом з тим, положення цієї Конвенції можуть застосовуватись в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.
Суд враховує, що відповідно до відомостей із загальнодоступних джерел Комісії Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі до Договірних держав Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів входять, зокрема, Україна з 01 квітня 1994 року, тоді як Російська Федерація брала участь у підписанні Конвенції 14 червня 1974 року, проте до теперішнього часу зазначена Конвенція Російською Федерацією не ратифікована та відповідно не вступила в силу. Латвія до Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не приєднувалася.
Таким чином, суд доходить висновку, що положення Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами контрактів у спірних правовідносинах.
Суд враховує, що якщо норми Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів не застосовуються, то строк позовної давності визначається відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів щодо вибору права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.
Судовим розглядом встановлено, що 14 червня 2011 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та ТОВ "Мечел-Ремсервіс", РФ (Покупець) укладено Контракт № 193 (з урахуванням додаткових угод №2 від 08 листопада 2011 року, №2 від 16 січня 2012 року та №4 від 30 жовтня 2012 року), згідно з яким продавець зобов'язується: розробити, виготовити та поставити покупцю обладнання для виробництва зборки кузовів та візків вантажних вагонів у відповідності з Технічною специфікацією (додаток № 1) та проектно-технічну специфікацію (додаток № 2); надати на підприємстві покупця (філія ТОВ "Мечел-Ремсервіс" Нерюнгринський ремонтно-механічний завод), розташований в м. Нерюнгри, республіка Саха (Якутія), власними силами наступні послуги: шефмонтаж обладнання, пусконалагоджувальні роботи у відповідності з умовами контакту (у подальшому - Послуги) (пункт 28); покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання, документацію та послуги, надані продавцем, у відповідності і на умовах, передбачених цим Контрактом (пункт 29); даний Контракт виконується у відповідності з Графіком виконання Контракту (Додаток № 4), який включає в себе 4 етапи роботи: 1-ий етап - розробка та поставка Технологічної документації, 2-ий етап - виготовлення і поставка обладнання, 3-ий етап - шефмонтаж обладнання (нагляд за монтажем обладнання та холодні випробування), 4-ий етап - пусконалагоджувальні роботи (навчання та інструктаж персоналу покупця по експлуатації обладнання, гарячий запуск, гарантійні випробування та введення обладнання в експлуатацію) (пункт 31); терміни поставки обладнання визначені Графіком виконання контракту (Додаток №4) (пункт 44); поставка обладнання здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - м. Кременчук, Полтавська область, Україна, згідно міжнародним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010 (далі - Пункт поставки) (пункт 45); продавець зобов'язаний повідомити покупця по факсу або електронній пошті про дату запланованого відвантаження обладнання щонайменше за 30 календарних днів до дати відвантаження. Покупець в свою чергу - письмово направити повідомлення на адресу продавця про прийняття вантажу в м. Нерюнгри (пункт 47); продавець зобов'язаний повідомити покупця про готовність обладнання до відвантаження (пункт 48); часткові поставки обладнання допускаються у відповідності до Графіку (додаток №4) (пункт 49); датою поставки обладнання вважається дата у відповідності з умовами п.45 договору (пункт 50); загальна сума контракту приведена у Додатку №3 (Специфікація) та Додатку № 6 (Протокол узгодження договірної ціни) складає:68595802,00 рубля РФ, в т.ч. ПДВ 0,00 рубля РФ, що включає: вартість обладнання 48596222,00 рубля РФ, вартість документації - 14600000,00 рубля РФ, вартість послуг 5399580 рубля РФ. Суму ПДВ (18%) на придбане обладнання, документацію та послуги у відповідності до діючого законодавства РФ, сплачує покупець на території РФ в бюджет РФ (пункт 99); покупець здійснює платежі за цим контракту згідно Додатку №3 (Специфікація) (пункт 106); протягом 3-х днів з моменту передачі обладнання та/або документації продавець зобов'язаний направити на адресу покупця рахунок-фактуру (пункт 107); предплата здійснюється на основі виставлених продавцем рахунків на оплату (пункт 108); протягом 5 днів з дати підписання акту про завершення холодних випробувань (АЗХ) продавець оформляє акт на виконання роботи по шефмонтажу та рахунок-фактуру на надані послуги. Протягом 5 днів з дати підписання акта про проведення гарантійних випробувань (АГВ) продавець оформляє акт виконаних робіт на виконання пусконалагоджувальних робіт та рахунок-фактуру на надані послуги (пункт 109); дати надходження авансових платежів на рахунок продавця вважаються моментом початку виконання продавцем відповідного зобов'язання по даному контракту. У випадку несвоєчасного переказу авансових платежів строки виконання зобов'язань переносяться на кількість прострочки (пункт 110); у випадку не передачі покупцю документації та /або обладнання в строк, визначений даним контрактом, з причин, що відносяться до продавця, виключаючи форс-мажор, покупець має право вимагати від продавця виплатити покупцю наступні збитки: стосовно документації - в розмірі 0,1 % від вартості непоставленої в строк документації за кожний повний тиждень прострочки; стосовно обладнання - в розмірі 0,25 % від вартості не поставленого в строк обладнання за кожний із перших чотирьох тижнів прострочки, та 0,5 % від вартості не поставленого в строк обладнання за кожний наступний повний тиждень прострочки (пункт 122); оплата попередньо оцінених збитків повинна бути єдиною грошовою компенсацією збитків покупця у випадку затримки поставленого згідно п.122 (пункт 123); якщо затримка поставки обладнання (або його частини) та /або документації (за виключенням обставин непереборної сили) перевищить 4 місяці від строків, указаних в графіку виконання контракту (додаток №4), по причинам, залежним від продавця та така затримка спричинить відповідну затримку монтажу та введення обладнання в експлуатацію, покупець вправі пред'явити претензію щодо завданих збитків, пов'язаних з виконанням умов контракту. В такому випадку продавець повинен негайно надати покупцю всю належну інформацію про причини викликаних затримок і відшкодувати загальну суму попередньо оцінених і узгоджених з покупцем збитків у відповідності з пунктом 122 даного контракту (пункт 124); у випадку затримання виконання умов контракту у відповідності з пунктом 124, покупець та продавець шляхом переговорів та складення додаткових угод, визначають подальші строки виконання умов контракту (пункт 125); всі спори та розбіжності, які можуть виникнути по даному контракту, сторони намагатимуться вирішити шляхом переговорів та /або в претензійному порядку. Термін відповіді на претензію -15 календарних днів (пункт 165); всі спори, які можуть виникнуть у відношенні даного контракту або в зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті Росії (м. Москва). Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору буде застосовано Регламент Міжнародного комерційного арбітражу суду при Торгово-промисловій палаті Росії. Правом, яке регулює даний контракт, є матеріально право Росії. Претензійний порядок врегулювання спорів - обов'язковий (пункт 166); цей контракт вступає в силу з моменту підписання та отримання оригіналів контракту обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 186); у випадку, якщо умови, викладені у Додатку № 3 даного Контракту не було виконано протягом 60 днів, продавець та покупець повинні зустрітись для обговорення наступних дій та коригування графіку виконання контракту (Додаток № 3 ) (пункт 187); вся переписка, пов'язана з виконанням контракту, повинна бути на російській мові, та повинна відсилатись по поштовим адресам сторін, вказаним у даному Договорі (пункт 188).
Додатком №3 до вказаного контракту (Специфікація №1) до Контракту передбачено наступний порядок оплати обладнання згідно наданого рахунку: предплата 40% від вартості обладнання протягом 15 робочих днів з моменту підписання контракту на суму 19438489,00 руб. РФ.; предплата 50% на кожну партію обладнання протягом 15 робочих днів з моменту повідомлення про готовність партії обладнання до відвантаження, на суму 24298111 руб. РФ.; остаточний розрахунок протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи, на суму 4859622 руб РФ. Також передбачений наступний порядок оплати документації згідно виставленого рахунку: предплата 40% від вартості документації протягом 15 робочих днів з моменту підписання контракту на суму 5840000 руб. РФ.; остаточний розрахунок від вартості документації протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту передачі документації та виставлення рахунку-фактури на суму 8760000 руб. РФ. Порядок оплати за роботи на підставі виставленого рахунку: оплата здійснюється протягом 15 робочих днів з моменту підписання виконаних робіт на шефмонтаж і актів виконаних робіт на пусконалагоджувальні роботи.
За контрактом № 193 позивач отримав авансовий платіж у розмірі 887638,00 руб або 1020308,39 грн., що встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки та визнано позивачем в ході судового розгляду справи.
08 жовтня 2012 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Виконавець) та АТ "UVZ Baltija" (Замовник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт № 291-12, згідно з умовами якого замовник доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець приймає на себе виконання проектної та робочої документації по темі: "Розробка маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації по організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ "Технологічні рішення")" (пункт 1.1); наукові, технічні, економічні та інші вимоги до виконуваної роботи викладені в завданні на проектування (додаток № 1) (пункт 1.2); найменування та терміни виконання окремих етапів робіт визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною договору (додаток №3) (пункт 1.3); маршрутні технологічні процеси та технологічні карти, що розробляються відповідно до завдання на проектування, оформляються і передаються замовнику в узгодженому форматі відповідно до ГОСТ 3.1118-82. Креслення передаються на паперових носіях - в 4 примірниках, на електронному носії в "Компас 3D-V13" - в 1 примірнику (пункт 1.4); виконавець зобов'язаний виконати роботи вчасно і відповідно до завдання і календарного плану (пункт 2.1); виконавець зобов'язаний призначити керівника робіт, уповноваженого діяти від імені виконавця у спілкуванні із замовником (пункт 2.2); замовник зобов'язаний забезпечити виконавця вихідними даними (Додаток №1, п.17) (пункт 2.3); замовник зобов'язаний призначити відповідального представника, уповноваженого діяти від імен замовника у спілкуванні з виконавцем (пункт 2.4); замовник гарантує виконавцю своєчасно сплатити встановлену ціну в порядку і на умовах, передбачених Договором (пункт 2.5); замовник представляє розроблену проектну документацію на експертизу. Виконавець приймає участь в захисті прийнятих проектних рішень і виробляє усунення отриманих зауважень, які стосуються зазначеної проектної документації, за свій рахунок (пункт 2.7); з огляду на порядок визначення вартості робіт ціна договору відповідно до протоколу угоди про договірну ціну і кошторис (додаток №2, №4, №5) для замовника становить: 150000,00 доларів США, в т.ч. ПДВ - 0,00 (пункт 3.1); замовник зобов'язується перерахувати після підписання сторонами цього договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів в порядку попередньої оплати аванс в розмірі 50% від суми договору, що становить 75000,00 долара США. Остаточна оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт (пункт 3.2); у разі ненадходження авансу та вихідних даних у встановлені терміни виконавець не приступає до виконання робіт до моменту надходження авансу і відповідно змінює терміни виконання робіт (пункт 3.3); якщо в процесі виконання роботи замовником або виконавцем визначається необхідність виконання додаткових робіт, не передбачених цим Договором, ці роботи виконуються за додатковою угодою до Договору із зазначенням термінів виконання та договірної ціни (пункт 3.4); перелік робіт, що підлягає оформленню і здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та по закінченні Договору, визначається календарним планом (Додаток №3) (пункт 4.1); документом про виконання роботи / етапу роботи є акт здачі-приймання виконаної роботи і проектної документації виконавця (пункт 4.2); замовник зобов'язується прийняти роботу протягом 15 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт і направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову в прийомі робіт. У разі відсутності мотивованої відмови в прийомі робіт дані роботи повинні бути оплачені (пункт 4.4); роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт за договором в цілому і прийняття замовником всього комплекту розробленої в рамках договору документації (пункт 4.8); у разі виникнення непередбачених обставин в ході виконання робіт замовник, так само як і виконавець, мають право змінити терміни виконання робіт за письмовою згодою між сторонами (пункт 5.1); у разі розірвання цього договору з ініціативи замовника при відсутності в цьому вини виконавця, замовник сплачує виконавцю вартість фактично виконаного обсягу робіт, якщо вони документально підтверджені згідно з актом про припинення робіт (пункт 5.2); за порушення строків виконання зобов'язань виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт. За порушення або термінів виконання робіт винна сторона зобов'язана сплатити пеню іншій стороні в розмірі 0,5% від величини простроченого платежу або вартості не наданих у встановлений термін робіт за кожен календарний день прострочення, але не більше 10% від ціни договору (пункт 5.3); питання і претензії між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості врегулювання розбіжностей в суді за місцем знаходження відповідача із застосуванням претензійного порядку. При цьому претензії розглядаються і відповідь на них направляється стороні, до якої вони пред'явлені, протягом 15 календарних днів з дати їх надходження. Рішення суду є обов'язковим для обох сторін (пункт 5.4); у разі неякісного виконання робіт виконавцем замовник має право пред'явити виконавцю вимогу про сплату неустойки у вигляді штрафу з розрахунку 2% від вартості робіт, по яких пред'являються претензії замовником за кожен випадок неякісного виконання робіт (пункт 5.5); виконавець відшкодовує замовнику всі збитки, що виникли у останнього внаслідок недоліків у проектній документації в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, а також в період експлуатації комплексу, переозброєння за цим договором проектної документації (пункт 5.6); умови додержання прав на документацію регулюються даним договором, Цивільним кодексом Російської Федерації та Федеральним законом "Про архітектуру діяльність в Російській Федерації" (пункт 6.7); виключне право на результати робіт переходять в повному обсязі від виконавця до замовника з дати підписання замовником акту передачі-прийому виконаних робіт по останньому етапу робіт. У випадку дострокового припинення договору моментом переходу виключного права на результати робіт вважається дати припинення договору. Із зазначеного моменту замовнику буде належати виключне право використовувати результати робіт у відповідності до статті 1229 Цивільного кодексу Російської Федерації в будь-якій формі та в будь-яким способом, що не суперечить закону, в тому числі способами, що передбачені у пункті 2 статті 1270 Цивільного кодексу Російської Федерації.
Таким чином, зі змісту наведеного договору №291-12 від 08 жовтня 2012 року слідує, що сторони погодили між собою застосування до спірних правовідносин законодавства Російської Федерації, в т. ч. Цивільного кодексу Російської Федерації.
Відповідно до умов додатку №3 до вказаного договору №291-12 від 08 жовтня 2012 року "Календарний план розробки маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації з організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ "Технологічні рішення")" передбачені такі етапи виконання робіт за договором: 1) розробка маршрутних технологічних процесів габаритно-вузлового збирання вантажних вагонів - термін виконання: 45 календарних днів від дати отримання авансу та необхідних даних; вартість робіт: 33000,00 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; 2) проектна документація - термін виконання: 45 календарних днів від дати отримання авансу та необхідних даних. Виконується паралельно із розробкою маршрутних технологічних процесів габаритно-вузлового збирання вантажних вагонів; вартість робіт: 27000,00 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; а саме: 2.1. узгодження компонентних рішень розміщення основного технологічного обладнання - 15 днів з дати отримання вихідних даних; 2.2. випуск проектної документації - 30 днів з дати узгодження компонентних рішень розміщення основного технологічного обладнання; 3) робоча документація - термін виконання: 60 календарних днів від дати узгодження проектної документації; вартість робіт: 90000,00 доларів США; документ, що підтверджує завершення етапу робіт: акт приймання виконаних робіт; а саме: 3.1. видача комплексного завдання - 40 днів після узгодження проектної документації замовником; 3.2. випуск робочої документації - 40 днів після узгодження проектної документації та отримання від замовника будівельних завдань на нестандартне та стандартне обладнання.
На виконання умов вищевказаного договору АТ "UVZ Baltija" 12 жовтня 2012 року перерахувало ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" аванс в розмірі 50% від суми договору, що складає 75000,00 доларів США (або 599215,23 грн.) за розробку проектної та робочої документації на тему "Розробка маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації щодо організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів (розділ "Технологічні рішення")".
01 жовтня 2012 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Виконавець) та ВАТ "Науково - виробнича корпорація "Уралвагонзавод" (Замовник) укладений договір № 289-12/1520к/10, за умовами якого замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець приймає на себе виконання робіт на тему: Розробка передпроектних рішень (ППР) будівництва вагонобудівного заводу на вільних площах ВАТ НПК "Уралвагонзавод" м. Нижній Тагіл.
Враховуючи порядок визначення вартості робіт, ціна договору відповідно до протоколу угоди про договірну ціну та кошториси для замовника складає: 490 00,00 рублів РФ.
Замовник зобов'язується перерахувати після підписання сторонами договору на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів у порядку попередньої оплати аванс у розмірі 50% від суми договору, що становить 245 000 рублів РФ.
Перелік робіт, що підлягає оформленню та здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання та після закінчення договору, визначається календарним планом.
09 грудня 2014 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та ТОВ "Ростоввагонпром" (Покупець) укладений контракт № 181, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю обладнання для виготовлення продукції вагонобудування - Стенд опрокидувач зборки днища з царгой у вертикальному положенні, виконати шеф - монтажні роботи, а також навчання персоналу покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умов контракту.
Загальна вартість контракту складає 91 200,00 доларів США, в тому числі вартість товару - 84 900,00 доларів США, вартість робіт - 6 300, 00 доларів США (пункт 2.2. Контратку).
Авансовий платіж у розмірі 40% загальної вартості товару, яка складає 33 960,00 доларів США, буде оплачена покупцем протягом 10 діб з дати отримання повного комплекту документів: - оригінала рахунку на авансовий платіж (пункт 2.3.1 Контракту).
Строк поставки товару 120 календарних днів, з дня перерахування авансового платежу, при умові передачі креслень деталей, які будуть виготовлятись на даному обладнанні (пункт 3.7 Контракту).
При порушенні строків поставки товару більше 20 календарних днів від строку, вказаного в п. 3.7 контракту, продавець повинен повернути в безспірному порядку отриману переоплату за товар зі сплатою процентів за користування грошовими коштами відповідно до чинного законодавства РФ протягом 5 банківських днів з дати отримання письмової вимоги.
25 жовтня 2011 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та ТОВ "Желдорэкспедиция" укладений договір № 424-11, за умовами якого продавець зобов'язується поставити у встановлені терміни покупцеві спеціальне технологічне обладнання для виготовлення багажних вагонів та виконати шеф - монтажні роботи, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та виконані роботи, та сплатити визначену контрактом ціну товару та робіт.
Загальна вартість контракту становить: 36530400,00 рублів РФ.
Умови платежів: 50% загальної суми обладнання за контрактом виплачується покупцем протягом 10 календарних днів після підписання контракту на підставі рахунку; - 50% загальної суми партії обладнання, готової до відправки виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів із дати повідомлення покупця про готовність партії товару до відвантаження.
Згідно специфікації до контракту - строки поставки обладнання складають 90 -150 календарних днів.
Всі спори, пов'язані з фінансовими зобов'язаннями покупця та продавця розглядаються Арбітражним судом м. Москви згідно процесуального та матеріального права Російської Федерації.
Рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово - промисловій платі України є остаточним (пункти 10.1.1, 10.3 Контакту).
Оскільки зі змісту вищевказаних договорів не вбачається, що сторони таких зовнішньоекономічних договорів погодили в ясній формі застосування до їх правовідносин положень Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, то до правовідносин за такими зовнішньоекономічними договорами підлягають застосуванню положення матеріального права Російської Федерації.
Відповідно до положень частини першої статті 196 Цивільного кодексу Російської Федерації загальний строк позовної давності становить три роки з дня, визначеного відповідно до статті 200 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 200 вказаного Кодексу якщо законом не встановлено інше, перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права і про те, хто є належним відповідачем за позовом про захист цього права.
Подібні положення містяться і в законодавстві України. Так, статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною першою статті 261 вказаного Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Крім того, 07 листопада 2012 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (Продавець) та АТ "UVZ Baltija" (Покупець) укладений контракт № 297-12, згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити у встановлений термін покупцю спеціальне технологічне обладнання для виготовлення вантажних вагонів, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та виконані роботи, та сплати визначену контрактом ціну.
Загальна вартість контракту становить 4 554 620,00 Євро, в тому числі вартість обладнання - 4 186 950,00 Євро, вартість шеф - монтажних робіт - 367 670,00 Євро (пункт 4.2 Договору).
Умови платежів: 50% загальної суми обладнання за Контрактом виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів після підписання Контракту на підставі наданого продавцем рахунку; - 50% загальної суми партії обладнання виплачуються покупцем протягом 10 календарних днів із дати поставки даної партії устаткування покупцю (пункту 5.1, 5.2 Договору).
Згідно специфікації до контракту - строки поставки обладнання складають 90 -210 календарних днів з моменту отримання передоплати.
Контракт може бути розірваний за згодою сторін у випадках, передбачених законодавством Республіки Латвія.
Згідно статті 406 Комерційного Закону Латвійської Республіки пов'язані із комерційною угодою вимоги мають строк давності протягом трьох років, якщо законом не встановлений інший строк давності.
З огляду на вищевикладене та встановлені обставини, суд доходить висновку, що строк позовної давності у правовідносинах між сторонами за вищевказаними контрактами становить три роки з моменту закінчення термінів виконання сторонами своїх зобов'язань.
В ході перевірки та судового розгляду справи встановлено, що позивач не виконав своїх зобов'язань перед контрагентами та в бухгалтерському обліку позивача (рахунок 681 "Розрахунки за авансами одержаними") сальдо на 01.10.2018 року та на 30.09.2023 року становить 7 311 367,22 грн.
Представником позивача не надано документів, що підтверджують врегулювання дій по подальшому виконанню укладених договорів, зокрема відсутні документи/листи щодо пролонгації термінів виконання предметів договорів, коригування графіків виконання договорів згідно додатків/специфікацій, обґрунтування причин затримки/невиконання умов договорів.
Відтак, строк позовної давності не переривався, не продовжувався та у перевіряємий період уже закінчив свій перебіг.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем отримано доходи у вигляді простроченої кредиторської заборгованості, по яким минув строк позовної давності, на суму 7 311 367,22 грн.
Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача щодо віднесення вищевказаної кредиторської заборгованості за контрактами з ТОВ "Мечел-Ремсервіс", АТ Baltic Railway Holding, ТОВ "НПК "Уралвагонзавод", ТОВ "Ростоввагонпром", ТОВ "Желдорэкспедиция" до безнадійної заборгованості та про необхідність включення зазначеної суми до складу доходів позивача та її врахування під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є правомірним.
Крім того, в ході перевірки встановлено завищення показника р. 2.2.1 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) у розмірі 759519 грн. у т.ч. 2019 р. - 759519 грн.
За попередній період з 01.07.2016 року по 30.09.2018 року у платника проводилася планова виїзна документальна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складений акт № 507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0005751401 від 23.12.2019 року на зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 482 227 грн. Сума зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 482 227 грн. складалась з суми 1 722 707,62 грн. за актом №507/16-31-14-01-10/32686844 від 17.04.2019 року виникла за рахунок не включення до складу доходу ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" сум з простроченої кредиторської заборгованості по контрактах, укладених з нерезидентами, та суми у розмірі 759 519 грн. за рахунок зайво віднесених сум витрат до складу рядка 2180 ф.2 "Інші операційні витрати".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року по справі №440/1990/19 адміністративний позов задоволено частково.
За результатами судового оскарження винесено нове податкове повідомлення - рішення №0005751401 від 23.12.2019 року на суму залишку від'ємного значення 759 519 грн., відповідно до якого платник протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, повинен був виправити показники податкової звітності з податку на прибуток.
Суд відхиляє доводи представника позивача про відкликання вказаного податкового повідомлення - рішення, оскільки постановою Верховного Суду від 16.11.2020 року у справі №440/1990/19 скасовані рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2019 року №0005751401 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 1'619' 524,00 грн. В цій частині позовних вимог справу направлено на новий судовий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року залишено без змін (тобто, в частині висновків про правомірність зменшення залишку від'ємного значення на суму 759 519 грн.).
Згідно підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника минулих податкових (звітних) років.
Таким чином, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п.п.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України при визначені різниць, на які коригується об'єкт оподаткування не вірно визначило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років внаслідок не врахування податкового повідомлення - рішення № 0005751401 від 23.12.2019 року, в наслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за 2019 рік у сумі 759519 грн.
Також, у ході перевірки було встановлено, завищення показника р. 2.2.1 у розмірі 59 412 014 грн. у т.ч. 2020 - 15 485 268 грн., 2021 - 29 852 054 грн., 2022 - 14 074 692 грн. за рахунок перевищення суми використаних резервів над сумою створених резервів.
У перевіряємий період платник створював забезпечення гарантійних зобов'язань та інших виплат та платежів. У податковому обліку дані показники відображені по рядкам: - 2.1.1 Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за 2019 р. - 6927983 грн., 2020 - 512086 грн., 2021 - 21463386 грн., 2022 - 2599700 грн.; - 2.2.1 Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат за 2019 р. - 3544586 грн., 2020 - 19380751 грн., 2021 - 51315440 грн., 2022 - 16674392 грн.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186 (надалі Інструкція №893/4186).
На рахунку бухгалтерського обліку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).
ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" згідно бухгалтерського обліку формував забезпечення витрат і платежів на субрахунках 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань" та 474 "Забезпечення інших витрат і платежів".
Згідно Інструкції № 893/4186 облік ведеться на субрахунках: на субрахунку 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань" ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо; на субрахунку 474 "Забезпечення інших витрат і платежів" ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", зокрема забезпечення на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів, на реструктуризацію та виконання зобов'язань при припиненні діяльності.
Враховуючи вищенаведене, за період з 01.10.2018 року по 30.09.2023 року ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" створював забезпечення гарантійних зобов'язань та інших витрат на субрахунку 473 та 474. Ці гарантійні забезпечення резервувалися для забезпечення майбутніх витрат та платежів і включення їх до витрат поточного періоду.
У мірі виконання контрактів (договорів), відвантаження готової продукції та здійснення пусконалагоджувальних робіт ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" використовувало забезпечення для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено, а саме заробітної плати, розрахунків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, розрахунків з підзвітними особами, розрахунків з вітчизняними постачальниками.
Перевіркою встановлено, що протягом 2019 - 2022 років ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" відображена в додатку РІ до Декларації з податку на прибуток сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на загальну суму 31 503 154 грн., а сума використання створених забезпечень (резервів) витрат складає 90 915 168 грн.
Вказані показники також підтверджені висновком судової економічної експертизи № 317 від 23.10.2025 року в таблиці № 6 на арк. 64-65.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 затверджена форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
У розділі 2 додатку РІ "Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (стаття 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України)" зазначено, відображення сум витрат на створення забезпечень а саме: по рядку 2.1.1 відображається: Сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).
У рядку 2.2.1 відображається: Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).
Відповідно вимог ПК України: ст. 139. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) п.139.1. Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат п.п.139.1.1 п.139.1. ст. 139 Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
п.п.139.1.2 п.139.1. ст. 139 Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Тобто, підприємство несе витрати на формування забезпечень (резерву) для відшкодування наступних витрат та відшкодовує витрати саме за рахунок створених забезпечень (резерву).
Суд відхиляє висновки судової економічної експертизи № 317 від 23.10.2025 року про дотримання платником положень пп. 139.1.1, 139.1.2 п.139.1. ст. 139 ПК України, оскільки вони стосуються питання права та виходять за межі повноважень експерта.
Враховуючи вищевикладене, в порушення пп. 139.1.2. п. 139.1 ст.139 ПК України ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" завищено різниці по рядку 2.2.1 "Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 59 412 014 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" п. 50.2 ст. 50, п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, а саме, невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням).
Відповідно до п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588) із змінами та доповненнями: платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів (за основним та неосновним місцем обліку) у порядку, встановленому цим розділом.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу 8 Порядку № 1588).
Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (пункт 8.4 розділу 8 Порядку № 1588).
Отже, платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку у період з 01.10.2018 року по 30.09.2023 року на балансі ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" обліковувались основні засоби: - будівлі, споруди, транспорті засоби, перелік яких наведений в акті перевірки.
Згідно пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Згідно з пунктом 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
В спірному випадку не внесення змін до облікових даних платника встановлено контролюючим органом за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки, а не самостійно виявлене позивачем, відтак, податковий орган правомірно застосував санкції за дане порушення.
Враховуючи, що перевіркою встановлено невнесення інших змін до облікових даних позивача, а саме, не подано повідомлення за формою 20-ОПП про 41 об'єкт оподаткування, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 41 820 грн. (1020 грн. *41 об'єкт).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.09.2022 року у справі №160/3561/20.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на те, що судом в ході розгляду справи підтверджено обґрунтованість висновків контролюючого органу стосовно порушень, допущених позивачем, суд констатує, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті з урахуванням вимог законодавства та з урахуванням істотних обставин, а тому не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Отже, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" належить відмовити.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (проспект Полтавський, 2д, м. Кременчук, Полтавська область, 39627; код ЄДРПОУ 32686844) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 квітня 2026 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко