27 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10181/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву заявою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №440/10181/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії по інвалідності з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром та з 01.01.2025, з 01.03.2025 з урахуванням коефіцієнту зменшення пенсії на виконання статті 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період військового стану»;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити пенсію по інвалідності з 01.12.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром та з 01.01.2025, з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнту зменшення пенсії, передбаченого статтею 46 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови КМУ від 03.01.202025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким іншим категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №440/10181/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.01.2025, 01.03.2025 із застосуванням обмежень, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», за вирахуванням фактично сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 440/10181/25 в частині задоволення позовних вимог - залишено без змін.
27.01.2026 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/10181/25.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.02.2026 відкрито виконавче провадження №80135627 з примусового виконання виконавчого листа №440/10181/25, виданого 27.01.2026.
10.04.2026 до суду надійшла заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №440/10181/25.
У поданій заяві головний державний виконавець, посилаючись на невиконання ГУПФ України в Полтавській області судового рішення у справі №440/10181/25, просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №440/10181/25 від 27.01.2026 а саме: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь стягувача, ОСОБА_1 , заборгованість по виплаті в розмірі 656 735,15 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника на 27.04.2026 року.
Сторони про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
24.04.026 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надано до суду заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, у яких зазначено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано пенсійні кошти за період з 20.03.2024 по 31.12.2025 в сумі 656 735, 15 грн, які обліковано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення виплати на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. В межах бюджетних асигнувань, ОСОБА_1 виплачено частину облікованих коштів, а саме в квітні 2026 року - 100 грн, про що надано витяг з виплатних відомостей. Судове рішення виконане в межах повноважень, покладених на управління Фонду.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.03.2026 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/10181/25 проведено перерахунок пенсії в добровільному порядку та нараховано заборгованість в сумі 656735,15 грн за період з 20.03.2024 по 31.12.2025, яка облікована в органах Пенсійного фонду та підлягає виплаті згідно до Порядку №821.
З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі №440/10181/25 не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду..
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів заяви суд з'ясував, що позивачу нараховано доплату в сумі 656735,15 грн, яка облікована в органах Пенсійного фонду для здійснення виплати згідно Прядку №821.
В межах бюджетних асигнувань, ОСОБА_1 виплачено частину облікованих коштів, а саме в квітні 2026 року - 100 грн, про що надано витяг з виплатних відомостей.
Тобто, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №440/10181/25, яке набрало законної сили не виконується більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №440/10181/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача заборгованості з виплати пенсії у розмірі 656635,15 грн.
Суд зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 440/10181/225 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі №440/10181/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у розмірі 656635,15 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва