Справа № 420/504/26
27 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 14.11.2025 «Про відмову у виплаті допомоги на поховання у зв'язку із смертю пенсіонера»;
зобов'язати ГУ ПФУ виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 за її заявою від 13.11.2025 №12243.
Позивачка зазначила, що є спадкоємицею за заповітом ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 та на виконання волі спадкодавці ОСОБА_2 здійснила її поховання.
13.11.2025 року звернулась до ГУ ПФУ із заявою №12243 для оформлення допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_2 , надала усі наявні у неї та необхідні для оформлення допомоги документи. Однак отримала рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання у зав'язку зі смертю пенсіонера у зв'язку з тим, що у електронній пенсійній справі померла вказана, як ОСОБА_3 , та запропоновано звернутися до адміністративного суду.
Позивачка, посилаючись на Закон України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), просить задовольнити позовні вимоги, оскільки нею подані всі документи та має право на отримання допомоги на поховання, оскільки звернення стосується саме пенсіонера ОСОБА_2 , яка перебувала на пенсійному обліку у відповідача та отримував пенсію. Отже, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви позивачу про виплату допомоги на поховання, з підстави вказаної описки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувані докази по справі.
Ухвалою суду від 16.02.2026 року вдруге витребувані докази, зупинено провадження у справі.
Представником відповідача до суду поданий відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. При перевірки документів за заявою позивачці встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку у Головного управління та отримувала пенсію за віком з 12.06.1992 через відділення поштового зв'язку 65021 кожного місяця 04 числа. Виплату пенсії припинено з 01.11.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера 16.10.2025 (актовий запис №5979 від 17.10.20525).
Рішенням від 14.11.2025 Головним управлінням відмовлено у виплаті допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонера (о/р № НОМЕР_2 ) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявна невідповідність в імені померлої у свідоцтві про смерть.
При розгляді матеріалів електронної пенсійної справи та визначенні права на виплату допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 встановлено, що ім'я останньої у свідоцтві про смерть та у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання не відповідає імені згідно копії паспорту громадянина України, яка знаходиться у пенсійній справі померлої. На думку представника обставини невідповідності ПІБ у цих документах потребують вирішенню в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відповідності до норм ст.315 ЦПК України. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано. Встановлений факт неприведення ПІБ у наявних документах на померлу у відповідність до законодавчих положень додатково вказує на наявність неточностей або помилок у заповненні таких документів, що може ставити під сумнів достовірність зазначених у них відомостей. Це, у свою чергу, слугує підставою для здійснення додаткової перевірки таких відомостей, зокрема, щодо встановлення особи.
Головне управління діє, виходячи із принципу диспозитивності, сутність якого полягає в нерозривній єдності двох елементів - свободи вибору варіанту захисту порушеного права і свободи розсуду сторони при обранні варіантів поведінки в процесі виконання своїх обов'язків. Звертаємо особливу увагу суду на те, що диспозитивність наділяє правом сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вільно здійснювати в адміністративному суді свої матеріальні і процесуальні права та розпоряджатися ними. Питання щодо виплати допомоги на поховання можливо переглянути за умови надання свідоцтва про смерть на ім'я ОСОБА_3 або за наявності рішення суду про встановлення належності такого документа.
Представник вважає, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз'яснювальних листах органів Пенсійного фонду, а відтак позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення. Вказані обставини можуть призвести до порушення принципу справедливості. Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003, «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
Верховний Суд в постанові від 29.09.2020 у справі №263/14242/17 зазначив, що аналіз ст.19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволеного лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Згідно зі ст. 7 КАС України одним із основних принципів адміністративного судочинства є його законність.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Спірні правовідносини виникли з підстав виплати позивачу допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .
Статтею 1 Закону України №1058-IV визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.53 Закону у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Згідно з п.5.1, п.5.2 Порядку 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому п.4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України (паспорт НОМЕР_3 ) та є спадкоємницею за заповітом, складеним 30.11.2023 року громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народилась в місті Хілок Читинської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 13.06.2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що усе її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з паспортом НОМЕР_4 , виданим Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 13.06.2005 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася в місті Хілок Читинської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , була пенсіонеркою та отримувала пенсію, перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ.
Відповідно до дублікату РНОКПП від 01.09.2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Судом також встановлено, що пенсіонерка ОСОБА_2 оформляла пенсію за паспортом НОМЕР_6 , виданим у 1990 році, в якому вона вказана як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місто народження - м. Хілок Читинської області, та за довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру від 14.04.1999 року, виданого ОСОБА_3 - НОМЕР_5 .
Незважаючи на зміну паспорту пенсіонеркою, в якому вона зазначена як ОСОБА_2 , та отримання нею нової довідки про РНОКПП, в якій вона значиться - ОСОБА_2 , вона продовжувала перебувати на обліку в ГУ ПФУ як ОСОБА_3 , пенсія їй нараховувалась та виплачувалась.
ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонерка ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_7 ).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання актовий запис про смерть ОСОБА_2 №5979 зареєстрований в Реєстрі 17.10.2025 року.
На виконання ухвали суду відповідач ГУ ПФУ повідомив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ та отримувала пенсію через відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» №65021. На підставі інформації, отриманої з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи виплата пенсії припинена з 01.11.2025 року у зв'язку зі смертю, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 17.10.2025 року №5979.
Актовий запис від 17.10.2025 року №5979 вчинений про смерть ОСОБА_2 , проте відповідач ГУ ПФУ припиняє виплату пенсії пенсіонерки ОСОБА_3 . А платив пенсію з 13.06.2005 року (отримання нового паспорту із зазначенням ім'я - ОСОБА_5 ) до 01.11.2025 року (дата припинення виплати пенсії у звязкц зі смертю ОСОБА_2 .
Отже ГУ ПФУ достовірно обізнано та визнано факт, що померла ОСОБА_2 і є пенсіонеркою - ОСОБА_3 , у протилежному випадку у ГУ ПФУ були б відсутні підстави для припинення виплати пенсії.
Крім того, ГУ ПФУ як суб'єкту владних повноважень достовірно відомо, що РНОКПП присвоюється фізичній особі один раз на все життя, що також ідентифікує фізичну особу - у даному випадку померлу пенсіонерку.
Суд вважає, що встановлені обставини свідчать про протиправність оскаржуваного позивачкою рішення відповідача від 14.11.2025 «Про відмову у виплаті допомоги на поховання у зв'язку із смертю пенсіонера», як такого, що прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не безсторонньо (упереджено), не добросовісно, не розсудливо, не пропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Встановлені судом обставини є несумісними з твердженням відповідача у відзиві на позов, що щодо порушення принципу справедливості у разі задоволення заяви позивачці про виплату допомоги на поховання, оскільки суд вважає, що к порушенню принципу справедливості призвело саме прийняте відповідачем оскаржуваного рішення від 14.11.2025 «Про відмову у виплаті допомоги на поховання у зв'язку із смертю пенсіонера».
У відзиві на позов представник відповідача наводить висновок Конституційного Суду у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003: «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
Суд вважає, що вказаний висновок Конституційного Суду підлягає застосуванню у вказані справі при вирішенні спірних правовідносин.
Також підлягають застосуванню висновки Конституційного Суду, викладені у рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004, якій зазначив, що Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20грн, проте сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1064,96грн, оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» та за ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1064,96грн. Надмірно сплачений судовий збір за ст.7 Закону України «Про судовий збір» повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 7, 9, 76, 77, 90, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.11.2025 «Про відмову у виплаті допомоги на поховання у зв'язку із смертю пенсіонера».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 за її заявою від 13.11.2025 №12243 допомоги на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (актовий запис від 17.10.2025 року №5979).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва