Справа № 420/11275/26
27 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення службового розслідування та видачі наказу командира наказу (по стройовій частині) від 10.07.2024 № 24 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення ним частини (СЗЧ) у період з 07.06.2024 по 15.06.2024;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 анулювати в службовій картці солдата, водія автомобільного відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , запис військової частини НОМЕР_1 про «сувору догану за порушення вимог 11, 12, 16, 127, 128 статуту ВСЗСУ, ст.4 Дисциплінарного статуту ЗС України, що виразилось у відсутності на військовій службі протягом 7 діб у період з 07.06.2024 по 15.06.2024;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недоплачену йому суму щомісячного додаткового виду грошового забезпечення (премії) в сумі 16066 грн та кошти в сумі 50000 грн. за моральну шкоду, завдану протиправними рішення, діями та бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 при здійсненні повноважень.
Також подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4).
Позивачем вимоги викладені до двох відповідачів, проте відповідачем визначений один відповідач.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не відповідають положенням ст.5 КАС України, чіткості та зрозумілості вимоги про визнання протиправними одночасно рішення, дії та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення службового розслідування та видачі наказу командира наказу (по стройовій частині) від 10.07.2024 № 24.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачем у наданій заяві про поновлення строку звернення до суду зазначений висновок Верховного Суду, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Позивач оскаржує фактично наказ від 10.07.2024 № 24, тобто за спливом одного року та 9 міс з часу його видання.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду посилається на проходження військової служби, обмеження доступу до правової допомоги під час служби, хворобу, повагу до статусу військовослужбовця.
Вказані обставини не відповідають умовам, за якими причину пропуску строку можливо вважати поважною. При цьому суд враховує, що згідно з наказом від 21.10.2024 року в/ч НОМЕР_1 позивач виключений зі списків особового складу у запас за станом здоров'я, тобто з вказаного часу позивач не проходить військову службу.
При цьому суд також враховує, що позивач звертався до суду з позовом про скасування вказаного наказу 20.02.2026 року, позов був залишений без руху та повернутий позивачу ухвалою від 25.03.2026 року повернутий за пропуском строку звернення до суду. Судом було також зазначено, що за практикою ЄСПЛ право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справА «Стаббігс та інші проти Великобританії»). У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року ЄСПЛ зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду шляхом подання належним чином оформленого позову, заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності причин його пропуску в частині позовних вимог, надання доказів в обґрунтування позовних вимог.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва