27 квітня 2026 р. справа № 400/3549/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої абзацами 2 та 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду відповідно до абзаців 2 та 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08.04.2026 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 під час безпосереднього проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 під час дії постанови Кабінету Міністрів України № 153, яка набрала чинності з 11.02.2025 року та була належним чином оприлюднена, не звертався у встановленому порядку протягом терміну більше 1 року до командування військової частини НОМЕР_1 або органів військового управління про обмеження або порушення його прав та законних інтересів, а згідно з доданим до позову запитом вмотивована вказівка на момент коли саме йому стало відомо про можливе порушення його прав, відсутня, так само як і відсутні причини пропуску встановленого терміну.
Вирішуючи клопотання відповідача, суд враховує наступне.
Частиною 1, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до частин 1 та 2 cтатті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 Кодексу законів про працю України).
При цьому, приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд звертає увагу на те, що обов'язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов'язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).
Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Так, позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди відповідно до абзаців 2 та 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
Така винагорода позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, а тому 06.02.2026 року позивач повторно (вперше позивач звернувся 15.01.2026 року) звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо здійснення виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн.
Листом від 21.02.2026 року відповідачем відмовлено у задоволенні заяви.
З позовом позивач звернувся 03.04.2026 року, а отже, строк звернення позивачем не пропущено.
За таких обставин і правових підстав, посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду як на підставу для залишення позовної заяви без розгляду, є безпідставними.
Оскільки у даному випадку відсутній сам факт пропуску строку звернення до суду, питання поновлення такого строку за правилами статті 123 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись ст.ст. 19, 122, 240, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз