27 квітня 2026 р. № 400/12825/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 19 336,32 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту - Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 19 336,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у сумі 12 578,52 грн., податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 5 792,40 грн. та військового збору у сумі 965.40 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 12.12.2025 р. позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних належних та допустимих доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
18.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку.
Ухвалою суду від 30.12.2025 р. позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області повернуто. В ухвалі судом зазначено, що зміст позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не містять інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Позивач подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 р. у справі №400/12825/25.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2026 р. апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано усунути недоліки шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, а ухвалою від 09.02.2026 р. справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 р. задоволено апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 р. скасовано. Справу №400/12825/25 направлено для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
Ухвалу про відкриття провадження, надіслану на зареєстровану адресу відповідача, не отримано. Відомості про засоби телефонного та електронного зв'язку відповідача відсутні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
За відомостями інтегрованої картки платника податків та розрахунків позивача у відповідача наявна податковий борг у сумі 19 336,32 грн., а саме:
1) Податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання (11011300) у сумі 12 578,52 грн. (бюджет розмежування Привільненська ТГ), який нараховано відповідно до податкового повідомлення - рішення № 627395-24/14-02 від 18.06.2024 р. за період 2023 року у сумі 12 578,52 грн., строк сплати - 09.09.2024 р.
2) Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) у сумі 5 792,40 грн. (бюджет розмежування Привільненська ТГ), який нараховано відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи № 3135 від 22.09.2022 р. за період 2021 рік у сумі 5 792,40 грн., строк сплати - 30.09.2020 р.
3) Військовий збір (11011001) у сумі 965.40 грн. (державнийбюджет), який нараховано відповідно до:
- податкова декларація про майновий стан і доходи № 5814 від 12.05.2020 р. за період 2019 рік у сумі 482,70 грн., строк сплати - 30.09.2020 р.;
- податкова декларація про майновий стан і доходи № 3135 від 22.09.2022 р. за період 2021 рік у сумі 482,70 грн., строк сплати - 22.09.2022 р.
У зв'язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В судовому та адміністративному порядку у встановлені чинним законодавством терміни податкові повідомлення-рішення не оскаржено, а відтак зазначена у них сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України.
А податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно із п. 56.1.1 ст. 56 ПК України.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларуваннята військовий збір, то за ним рахується податкове зобов'язання з вказаних податків на загальну суму 19 336,32 грн., яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 09.09.2020 року №93570-51, яка була направлена 08.10.2020 р. відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №5610178000714, але повернута за закінченням терміну зберігання - 10.11.2020 р.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до ГУ ДПС у Миколаївській області із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Враховуючи вищевикладене, судом з'ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг в сумі 19 336,32 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 19 336,32 грн. - задовольнити.
2. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 19 336,32 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять шість грн. 32 коп.), а саме з:
- податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання (11011300) у сумі 12 578,52 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 52 коп.) на користь бюджету розмежування Привільненської ТГ;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) у сумі 5 792,40 грн. (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві грн. 40 коп.) на користь бюджету розмежування Привільненської ТГ;
- військовий збір (11011001) у сумі 965,40 грн. (дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 40 коп.) на користь державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27.04.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська