27 квітня 2026 рокусправа № 380/75/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 №913070196040 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), у довідці №444-Ф від 20.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження максимального розміру, починаючи з 30.01.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі№380/25406/24 підтверджено право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України “Про державну службу», однак її не переведено на такий вид пенсії, у зв'язку із недоцільністю. Наголошує, що під час повторного розгляду питання про переведення її на пенсію за віком, відповідно до положень Закону №3723-ХІІ Пенсійним фондом безпідставно не враховано інформацію про заробітну плату, вказану в довідках від 20.11.2024 №444-Ф, №445-Ф. Вважає, що такі дії Пенсійного фонду суперечать правовим нормам, а також порушують її право на належне пенсійне забезпечення, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 19.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
До суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Зауважує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі 380/25406/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, з 21 травня 2024 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум. Водночас, вказане рішення суду не містить зобов'язань в частині врахування довідок про складові заробітної плати для державного службовця. Отже, при виконанні даного рішення суду Головним управлінням встановлено, що розмір пенсії позивача зменшиться у випадку його (рішення) виконання та становитиме 2938,16 грн., що, відповідно, є недоцільним та порушуватиме інтереси позивача. Тому, Головним управлінням 04.07.2025 рішенням №913070196040 відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому з доводами відповідача не погоджується, оскільки вважає, що такі суперечать законодавчим нормами та судовій практиці.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №380/25406/24 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України “Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 01.02.2024 №913070196040 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 30.01.2024.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/25406/24 скасовано та позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 №913070196040 “Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, з 21 травня 2024 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовлено.
Позовні вимоги за період з 30 січня 2024 по 20 травня 2024 року - залишено без розгляду.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі №380/25406/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснило розрахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону №889. Розмір пенсії розраховано із стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 - 22 роки 06 місяців 07 днів та заробітку-2643,74 грн, що склав-2938,16 грн.
За результатами повторного розгляду електронної пенсійної справи встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії від 21.11.2024 надано довідки про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, ранг, надбавка за вислугу років) №445-Ф від 20.11.2024 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах №444-Ф від 20.11.2024, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Зобов'язань щодо зарахування зазначених довідок для обчислення пенсії державного службовця судом не покладено. Отже, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону №889 загальний розмір пенсії складає 2938,16 грн, а розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 складає 6067,77 грн. На підставі вищевикладеного прийнято рішення від 04.07.2025 №913070196040 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XII).
Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII.
Згідно з частиною першою статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
У той час, згідно з пунктом 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Матеріали справи свідчать, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі №380/25406/24, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, з 21 травня 2024 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум.
Отже, позивач набула права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Разом з тим, під час виконання судового рішення, відповідач не врахував довідку від 20.11.2024 №444-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та довідку від 20.11.2024 №445-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державно службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Такі дії відповідача, призвели, до призупинення виконання рішення суду, оскільки без врахування довідок про заробітну плату, розмір пенсії за рішенням суду є недоцільним.
З огляду на зміст частини першої статті 37 Закону №3723-XII особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія згідно Закону України “Про державну службу» призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для визначення розміру пенсії згідно Закону України “Про державну службу» необхідно встановити розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, від якого, в свою чергу, визначається розмір пенсії, що становить 60 відсотків від розміру такої заробітної плати.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723 - XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців.
За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший органи Пенсійного фонду України повинні враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Тому суд дійшов висновку, що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» слід враховувати довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.11.2024 №444-Ф та №445-Ф, оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії.
Суд зауважує, що твердження відповідача про недоцільність поновлення виплати пенсії за Законом №889-VIII через те, що розрахований розмір пенсії є меншим ніж той, який виплачується за законом №1058-IV, є необґрунтоване, позаяк саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом. Це означає, що за умови, якщо пенсіонер має право на виплату за декількома законами одночасно, і усі необхідні вимоги для цього дотримані, він вправі самостійно обрати вид своєї пенсії.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Отже, здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач повинен був враховувати документи про заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21, від 09.04.2024 у справі № 560/9407/22, від 28.01.2025 у справі № 560/2123/24.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Водночас, беручи до уваги встановлені судом обставини та наведені вище правові висновки, суд приходить до переконання, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.07.2025 №913070196040 та зобов'язання перевести позивача з 21.05.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.11.2024 за №444-Ф, №445-Ф.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2025 №913070196040.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 21.05.2024 переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VIII із визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.11.2024 за №444-Ф, №445-Ф.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна