справа №380/9909/25
з питань встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
27 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд суду надійшла заява, в якій заявник (позивач) просить зобов'язати суб'єкта владних повноважень, Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали суду про розгляд заяви подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року по справі 380/9909/25.
Ухвалою суду від 17.04.2026 року призначено до розгляду вищевказану заяву представника позивача.
Від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких посилається на те, що Військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, вживає заходів для виконання рішення, зокрема 20.04.2026 року було направлено запит до вищого командування щодо виділення відповідних асигнувань. Однак станом на сьогодні кошти від головного розпорядника на рахунок Військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі №380/9909/25 не надійшли, після надходження коштів дане судове рішення буде виконано. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року у справі 380/9909/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 за період з 18.03.2022 року по 19.05.2023 року (включно) грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року);
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.03.2022 року по 19.05.2023 року (включно) грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року), з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток за період з 2022 року по 2025 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток за період з 2022 року по 2025 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 року №2073-IX, висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.ст.382-3823 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.3821 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а й передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
Так, зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року у справі 380/9909/25 слідує, що Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.03.2022 року по 19.05.2023 року (включно), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року), з урахуванням раніше проведених виплат; а також грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за період з 2022 року по 2025 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.
23.03.2026 року вказане судове рішення набрало законної сили.
06.04.2026 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Однак, як підтверджено матеріалами справи, таке, станом на 27.04.2026 року, так і не виконане. Доказів зворотнього відповідачем не надано.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу для невиконання судового рішення. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява №70297/01) та «Будченко проти України» (заява №37141/03), державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на виправдання невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Обов'язок виконання такого рішення є безумовним і не залежить від внутрішньовідомчого порядку фінансування.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року у цій справі шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали.
Суд роз'яснює Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до ч.ч.2-4 ст.3823 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 382-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року у справі 380/9909/25 - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом 60 (шістдесяти) днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року у справі 380/9909/25.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ланкевич А.З.