про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/785/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 20 квітня 2026 року надійшов адміністративний позов адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з такими вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають в обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.03.2025 згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209 та з 01.03.2026 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн замість належної до сплати у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нараховувати ти виплачувати ОСОБА_1 пенсію, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», включаючи всі надбавки, доплати, компенсації та індексації без будь-яких зменшень та обмежень, в тому числі, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з 01.03.2025 включаючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209, з 01.03.2026 включаючи індексацію пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236, та в тому числі, з 24.04.2014 включаючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої згідно з Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік та виплатити різницю між належною до сплати на фактично сплаченою сумою пенсії;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомому у розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області. З 1995 року позивачу призначено пенсію, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №360/302/25 відповідач у жовтні 2025 здійснив перерахунок пенсії позивача, проте не нарахував і не виплачував індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.
З 01.01.2026 відповідач повторно застосував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти за постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778.
Одночасно, відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача з 01.03.2026 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236.
У «Кабінеті пенсіонера» ОСОБА_1 станом на 08.03.2026 опубліковано рішення про перерахунок пенсії від 15.01.2026, з якого слідує, що середньомісячний заробіток останнього для розрахунку пенсії визначено у розмірі 78 336,85 грн, не відображено відомостей про індексацію пенсії у 2025 та 2026 році, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року №236, зазначено про розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн та про застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії у розмірі 52 962, 81 грн за постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778.
Як наслідок, сума нарахованої пенсії позивача (без урахування двох індексацій 2025 та 2026 років та з розрахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн ) становить 52962,81 грн, сума до виплати - 34207,06 грн.
Листом відповідача від 30.03.2026 на адвокатський запит від 18.03.2026, повідомлено, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю розраховується розмірі 379,6 грн, згідно з Порядком №1210, наведено окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (в частині застосування понижуючих коефіцієнтів). Зазначено, що пенсія позивача перерахована на виконання рішень судів у справі №360/302/25 з 01.01.2025, проте з 01.01.2026 до пенсії позивача повторно застосовано понижуючі коефіцієнти.
Одночасно позивач через представника звернувся до відповідача з заявою від 18.03.2026, якою просив нарахувати та виплачувати йому пенсію, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без будь-яких зменшень та обмежень, в тому числі, без застосування понижуючих коефіцієнтів до розміру пенсії, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, включаючи індексацію пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року №236, тому числі, включаючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам з інвалідністю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно статті 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР та виплатити різницю між належною до сплати та фактично сплаченою сумою пенсії. Проте відповіді на цю заяву позивач не отримав.
Такі дії та бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, внаслідок чого звернувся до суду.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Згідно пред'явленого позову позивач просить суд, зокрема
визнати протиправними дії відповідача щодо: обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026; не нарахування та невиплати індексації пенсії з 01.03.2025 та з 01.03.2026; нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю у розмірі 379,6 грн замість належної до сплати у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, позивач просить суд зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», включаючи всі надбавки, доплати, компенсації та індексації без будь-яких зменшень та обмежень, в тому числі і ті, з приводу яких просить визнати протиправними дії та бездіяльність.
Тобто, якщо прохальна частина позовних вимог не відповідає заявленим позивачем вимогам зобов'язального характеру, що містять нові вимоги, зокрема щодо зобов'язання відповідача нараховувати ти виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», включаючи всі надбавки, доплати, компенсації та індексації без будь-яких зменшень та обмежень.
Отже, позовні вимоги в цій частині потребують уточнення, шляхом надання уточненої позовної заяви.
Щодо строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно поданого позову позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з 01.03.2025 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з 24.04.2014.
Разом з тим, позивач отримавши пенсію, зокрема, з 24.04.2014 та за березень 2025 року вже знав про порушення своїх прав. При цьому, позивачем не заперечується, що пенсію він отримує щомісяця.
Отже, про порушення своїх прав позивач був обізнаний, зокрема, з 24.04.2014 та з березня 2025 року, тобто з моменту її обмеження, натомість до суду звернувся лише 20 квітня 2026 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення позивача 18.03.2026 до відповідача із заявою та отримання відповіді від 30.03.2026 №1200-0202-8/8425, не змінює моменту, з якого позивач мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, позовна заява не містить жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати позивачу своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку позивачем також не надано.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Зважаючи на вказане, суд зауважує, що позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, адміністративний позов підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, буд. 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585, уточненої позовної заяви з конкретизацією позовних вимог, з урахуванням висновків суду та клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин.
В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.Є. Петросян